Постанова № 43379402, 19.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 березня 2015 року 13:56 справа №757/29807/14-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача 1: Коломієць І.В.;

відповідача 2: Пилипенко Ю.С.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до1. Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області 2. Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києвіпрозобов'язання вчинити діїНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 березня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області (далі по тексту - відповідач 1, ГУ СБУ) та Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ПФУ) в якій, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, просить: 1) зобов'язати відповідача 1: здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплачених сум грошового забезпечення, щомісячної премії в розмірі 77% з 01 квітня 2013 року по 22 квітня 2014 року; з урахуванням попередніх змін у грошовому забезпеченні, здійснити перерахунок та виплату різниці в отриманні одноразової грошової допомоги при звільненні позивача з військової служби на пенсію за станом здоров'я; здійснити визначення розміру пенсії позивача з 01 травня 2014 року з врахуванням збільшення щомісячної премії в розмірі 96% та направити (у 10-денний строк) довідку про розмір грошового забезпечення за формою додатку №2 до ГУ ПФУ; видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення за формою додатку №2 для подальшого надання до ГУ ПФУ; 2) зобов'язати ГУ ПФУ на підставі довідки з уповноваженого структурного підрозділу ГУ СБУ щодо визначення розміру грошового забезпечення чи його окремих складових для перерахунку пенсії, здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії з 01 травня 2014 року та в подальшому проводити виплати у відповідних розмірах; 3) всі виплати проводити з врахуванням індексації відповідно до закону.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі №757/29807/14-а.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року справу №757/29807/14-а передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва. Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року справу №757/29807/14-а прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 19 березня 2015 року позивач позовні вимоги підтримав, представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача та представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу в ГУ СБУ та звільнений з військової служби за підпунктом "а" пункту 61 та підпунктом "б" пункту 63 Положення про проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України (за станом здоров я - не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) у запас Служби безпеки України згідно з наказом Служби безпеки України від 12 квітня 2014 року №671-ОС.

ГУ СБУ видало позивачу грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення та нарахування пенсії, подання на призначення пенсії від 14 травня 2014 року №705.

На підставі наведених вище документів та заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ призначило пенсію у загальному розмірі 7 718,11 грн.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ СБУ із заявою від 20 серпня 2014 року про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру щомісячної премії з 46% до 96%, за результатами розгляду якої в листі від 18 вересня 2014 року №51/17/М-971/24 відповідач повідомив, що пенсії призначаються та перераховуються органами Пенсійного фонду України.

Позивач вважає, що існують підстави для перерахунку призначеної йому пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, а саме збільшенням розміру премій на підставі наказу Служби безпеки України від 22 березня 2013 року №105/дск до 77% замість 46% та на підставі наказу Служби безпеки України від 30 квітня 2014 року №206/дск до 96% замість 77%.

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши що підстави для здійснення перерахунку та виплати частини грошового забезпечення відсутні, оскільки визначений позивачу розмір премії на рівні 46% керівництвом не змінювався.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про Службу безпеки України" форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту - Постанова) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 5 Постанови надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, зокрема здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Як вказує позивач, відповідно до вимог Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/дск (далі по тексту - Інструкція), керівники органів, підрозділів, закладів та установ Служби безпеки України визначають конкретний розмір премії, а також доцільність преміювання кожного військовослужбовця відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби.

Зменшення розміру премій або позбавлення у повному розмірі здійснюється за наказами Голови Служби безпеки України, його заступників, начальників органів, підрозділів, закладів та установ Служби безпеки України з урахуванням досягнутих результатів при виконанні службових завдань, ступеня завдань, ступеня завантаженості, рівня професійної підготовки, зразкової виконавської і військової дисципліни.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, що звільнені з посад, які вони займали, і зарахованим в розпорядження відповідних начальників або керівників, здійснюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що були встановлені таким військовослужбовцям на момент зарахування їх у розпорядження.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що право встановлення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у вигляді премій належить відповідним керівникам, виходячи з урахуванням досягнутих військовослужбовцем результатів при виконанні службових завдань, ступеня завдань, ступеня завантаженості, рівня професійної підготовки, зразкової виконавської і військової дисципліни; тобто розмір премії носить персоніфікований характер. При цьому, за особами зарахованими у розпорядження, зберігається розмір грошового забезпечення, у тому числі премії, призначений раніше; збільшення грошового забезпечення таким особам не передбачено.

Суд встановив, що розмір премії ОСОБА_1 встановлено відповідним наказом Голови Служби безпеки України відповідно до рапорту начальника Управління ВБ Служби безпеки України у розмірі 46% від посадового окладу з 25 липня 2012 року.

Відповідно до наказу Голови Служби безпеки України від 22 березня 2013 року №105/дск, на який посилається позивач, полковнику ОСОБА_1 у 2013 році розмір преміювання керівництвом Служби безпеки України був залишений у попередньому розмірі.

Відповідно до наказу Голови Служби безпеки України від 05 квітня 2013 року №358-ОС ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Головного управління у місті Києві та Київській області зі збереженням розмірів раніше встановлених надбавок, доплат та преміювання згідно з Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, звільнивши його з посади начальника представництва внутрішньої безпеки в Київській області.

Наведене вказує, що до зарахування позивача у розпорядження розмір преміювання встановлений на рівні 46% від посадового окладу не змінювався. Доказів, які б підтверджували наявність відповідних наказів про збільшення розміру премії ОСОБА_1, позивачем до суду не надано.

Суд також звертає увагу, що наказом Голови Служби безпеки України від 22 березня 2013 року №105/дск не визначено конкретних розмірів премії, а лише їх граничний розмір.

Що стосується посилання позивача на наказ Служби безпеки України від 30 квітня 2014 року №206/дск, яким збільшено граничний розмір премії до 96% від посадового окладу, суд зазначає, що такий наказ прийнятий після звільнення позивача з військової служби та зі списків особового складу, та не встановлює обов'язку відповідних керівників визначати премію саме у розмірі 96%.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи належних доказів щодо підвищення розміру премії ОСОБА_1 та незмінність розміру грошового забезпечення, у тому числі премії, після зарахування позивача у розпорядження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку та виплати позивачу недоплачених сум грошового забезпечення, та, відповідно, для видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1, висунуті до ГУ СБУ, нормативно та документально не підтверджуються.

З урахуванням не підтвердження правових підстав для перерахунку грошового забезпечення, не підлягають задоволенню також і похідні вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії та проведення всіх виплат з врахуванням індексації, так як, органи пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсії на підставі документів та відповідного подання про призначення пенсії, наданих відповідним органом Служби безпеки України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Службою безпеки України доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо визначення розміру грошового забезпечення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко