Постанова № 43379391, 31.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа № 907/1223/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Мирутенка О.Л.

- Якімець Г.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Хуст, Закарпатської області від 05.03.2015р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015р.

у справі № 907/1223/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», с.Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Хуст, Закарпатської області

про стягнення суми 95852,68 грн. в тому числі 85533,87грн. збитків за актом про порушення ПКЕЕ №108236 від 15.07.2014, 609грн. 3% річних, 4533,30грн. інфляційних нарахувань, 5176,51грн. пені.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

13.03.2015р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М. При цьому, відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, до складу колегії входять судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою суду від 16.03.2015р. зазначена апеляційна скарга призначена до розгляду на 31.03.2015р.

У зв'язку із перебуванням судді Кравчук Н.М. у відпустці, розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року у склад судової колегії для розгляду справи №907/1223/14 внесено зміни, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді Мирутенко О.Л. та Якімець Г.Г.

Рішення може прийматись тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати з початку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК строків вирішення спору.

В судове засіданні 31.03.2015р. представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015р. у справі №907/1223/14 (суддя Ващиліна Н.М.) позов задоволено частково та стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго" суму 85 533,87 грн. та суму 1710,67 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору, а в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема зазначає, про те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач не уповноважував п.ОСОБА_4 щодо підписання акту про порушення ПКЕЕ №108236 від 15.07.2014р. та участь останнього на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН по Хустському району. Крім цього, апелянт вважає, що акт №108236 від 15.07.2014 року про порушення споживачем ПКЕЕ не відповідає вимогам та правилам оформлення результатів перевірки та сума збитків нарахована на підставі вказаного акту є необгрунтованою та не підлягає до стягнення. Також апелянт зазначає, що відповідно ПКЕЕ будь-який факт втручання споживача в роботу засобів обліку, факт пошкодження пломб та/або розрахункових засобів обліку має бути підтверджений експертизою, однак позивачем не проводилася експертиза ні приладу обліку, ні вилученого приладу про який зазначено в акті про порушення №108236, який нібито впливав на роботу облікового приладу електроенергії, а отже вважає, що факт впливу вилученого приладу на прилади обліку електроенергії споживача ПП ОСОБА_2, належними доказами не доведено.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 27.03.2015р. №114-25/2107 (вх.№01-04/2032/15 від 30.03.2015р.) ПАТ «Закарпаттяобленерго» спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому, до відзиву долучено компакт-дик з відео фіксацією порушення ПКЕЕ по акту №108236 від 15.07.2014р.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015р. у справі №907/1223/14 залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між публічним акціонерним товариством „Закарпаттяобленерго" (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії №251837 від 24.03.2014, згідно якого позивач зобов'язався продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (далі - Договір).

В пункті 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 04.02.2010 року №105), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ), які поширюються на спірні правовідносини, визначено, що споживач електричної енергії - це юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Зокрема, пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до п.10.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу- (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обгрунтовані письмові вимоги шодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії.

15 липня 2014 уповноваженими представниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" року проведено перевірку дотримання споживачами електроенергії вимог ЗУ "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року за № 575/97 та Правил користування електричною енергією.

При проведенні перевірки було встановлено, що в порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", ПКЕЕ, на об'єкті Відповідача - готельно - ресторанному комплексі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) мало місце втручання в роботу розрахункового приладу обліку шляхом використання пристрою з радіочастотним випромінюванням, який зупиняє роботу лічильника.

На підставі виявленого порушення уповноваженими представниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" було складено акт №108236 від 15.07.2014 року.

Даний акт про порушення ПКЕЕ був складений з дотриманням вимог нормативних документів, його було підписано трьома представниками енергопостачальника та уповноваженим представником споживача ФОП ОСОБА_2 - згідно довіреності від 15.07.2014 року ОСОБА_4, з вказанням, що від надання письмових зауважень та пояснень представник споживача щодо складеного акту відмовився. В акті про порушення ПКЕЕ заповнені всі графи та рядки без пропусків, текст однозначний.

Один примірник Акту про порушення ПКЕЕ від 15.07.2014 року №108236 у встановленому порядку було вручено представнику споживача ОСОБА_4, який одночасно у вказаному документі був повідомлений про місце, дату та час проведення розгляду Акту комісією Хустського РЕМ.

На підставі вказаного акту комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ Хустського РЕМ (за участю представника споживача ФОГІ ОСОБА_2 - згідно довіреності від 08.08.2014 року ОСОБА_4) було проведено нарахування відповідачу обсягу необлікованої електроенергії та визначено суму збитків, завданих ПАТ "Закарпаттяобленерго" порушенням ПКЕЕ відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричної енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року №562 (далі - "Методика"), що було зазначено в протоколі комісії від 08.08.2014 року №25.

Відповідно до Методики, відповідачу за період з 07.04.2014 по 15.07.2015 (включно) нараховано збитків по акту №108236 від 15.07.2014 року в сумі 85533,87 грн., на підставі чого останньому було виписано рахунок №251837 від 08.08.2014 на оплату даної суми.

Оскільки, представник за довіреністю ОСОБА_4 від підпису та від отримання протоколу засідання комісії Хустського РЕМ, розрахунку збитків за актом та рахунку на оплату нарахованої суми збитків відмовився, то зазначені документи було надіслано відповідачу по справі поштовим відправленням, який отримано останнім особисто 14.08.2014 року, про що свідчить витяг з реєстру поштових відправлень ДП «Укрпошта» (а.с. 37-38).

Згідно з п. 6.43. ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунка. Однак, Відповідач, всупереч вимог чинного законодавства вказаний рахунок не оплатив. Докази оскарження відповідачем рішення комісії позивача про нарахування збитків у порядку передбаченому п. 6.42 Правил у матеріалах справи відсутні.

Згідно ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.3.1.4. укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №251837 від 24.03.2014 постачальник має право вимагати збитків, завданих постачальнику, внаслідок порушення споживачем умов договору.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електроенергії регулюються, зокрема, Законом України „Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року (далі - ПКЕЕ).

Вказаними вище Правилами передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України, забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів, своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

Відповідно до п. 6.41 Правил в редакції, що діяла на момент проведення перевірки, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Зазначене нормативне положення містить способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо споживач не погоджується зі змістом акту, він робить про це зауваження в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав, у випадку, якщо споживач відмовляється від підпису акту (рівно, як відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду, або від участі у проведенні перевірки) - Правила передбачають дійсність акту про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника. В даному випадку акт №108236 від 15.07.2014 підписаний як трьома представниками позивача так і представником відповідача - ОСОБА_4 Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення ПКЕЕ споживачем (у випадку, якщо представник відмовляється від підпису), як лише підписами на акті про порушення ПКЕЕ трьох осіб.

Як визначено пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Так, згідно протоколу № 25 від 08.08.2014 було визначено суму збитків, представник відповідача був присутній, але від підпису відмовився (а.с.35).

Зважаючи на те, що єдиним можливим до застосування доказом порушення споживачем ПКЕЕ є акт порушень, будь-які інші документи (окрім такого акту, складеного за встановленою формою та з викладенням усіх необхідних відомостей) не є допустимими доказами відповідних обставин і не можуть бути підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих збитків.

У зв'язку з наведеним всі дії позивача по фіксуванню та визначенню обсягу та вартості спожитої електроенергії, проте не обрахованої внаслідок порушення ПКЕЕ, є такими, що узгоджуються з вищенаведеними положеннями в галузі електроенергетики.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки акт про порушення ПКЕЕ був складений з дотриманням вимог нормативних документів та містить усі необхідні реквізити, а рішення комісії позивача про нарахування збитків відповідачем не оскаржувалося, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про документальну доведеність вимог позивача щодо стягнення збитків в розмірі 85533,87 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 4533,30 грн. інфляційних нарахувань, 609 грн. 3% річних та 5176,51грн. пені, оскільки відповідно до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду Україн від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, а також Договором, укладеним між сторонами на постачання електроенергії не передбачено умови про відповідальність відповідача за порушення строків сплати збитків, завданих позивачеві внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕ.

Доводи апелянта про те, що ніякого доручення вона як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності нікому не видавала, не доручала бути присутнім та від її імені підписувати акт про порушення та протокол комісії по розгляду актів у Хустському РЕМ., а долучені до матеріалів справи копії доручень на ОСОБА_4 вважає нечинними, оскільки такі видані не приватним підприємцем, а від імені фізичної особи громадянина, є безпідставними та як довіреності від 15.07.2014 року та від 08.08.2014 року виданих ОСОБА_4 (підсобному робітнику) містять печатку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_1.(а.с.31,32)

Посилання відповідача на ту обставину, що у відповідності до ПКЕЕ, будь-який факт втручання споживача в роботу засобів обліку, факт пошкодження пломб та/або розрахункових приладів обліку має бути підтверджений експертизою, однак позивачем не проводилася експертиза ні приладу обліку, ні вилученого приладу, який впливав на його роботу, а отже позивачем належними доказами не доведено та не підтверджено факт впливу вилученого пристрою на прилад обліку електроенергії споживача, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

В акті про порушення ПКЕЕ від 15.07.2014 року №108236 зазначено, що порушення стосується: інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку; зупинення лічильного механізму приладу обліку електроенергії за допомогою використання пристрою з радіочастотним випромінюванням, тобто порушення не полягає у втручанні в роботу (внутрішній механізм) приладу обліку електричної енергії, а лише у впливі на лічильник з зовні шляхом випромінювання радіохвилі, частоти і інтенсивності якої достатньо для створення впливу на його роботу. Оскільки порушення ПКЕЕ, яке було виявлено представниками позивача у відповідача не стосується пошкодження пломб або лічильника і втручання в роботу лічильника, не було необхідності проводити експертизу.

Крім того, при складанні зазначеного акту працівниками енергопостачальника було зафіксовано порушення споживачем ПКЕЕ на відеокамеру, де чітко видно як саме працював прилад обліку при використанні зазначеного пристрою і копію компакт-диску з фіксацією вищезазначеного порушення ПКЕЕ по акту №108236 від 15.07.2014 року долучено позивачем до відзиву на апеляційну скаргу.

Отже, доводи апелянта спростовуються викладеним вище аналізом обставин справи та чинного законодавства і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Закарпатської області належним чином досліджені усі обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015р. по справі №907/1223/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Суддя Якімець Г.Г.

Повний текст постанови

виготовлено 01.04.2015р.