Ухвала суду № 4337089, 04.08.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

04.08.2009           Справа № 2-29/11358-07А/5002

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Ілюхіної Г.П.,

суддів           Іщенко Г.М. , Кучерука О.В.                      секретар судового засідання          Петрашова Ю.Б. за участю представників сторін:

від позивача: Скубенко Віталій Федорович, паспорт АЕ 951928, виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 02.12.1997 р. довіреність № б/н від 06.06.08;

Ткаленко Михайло Владиславович, паспорт ЕТ 026379, виданий 1-м відділом Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму 07.07.2006 р. довіреність № 01/03 від 10.01.09;

Ушакова Світлана Михайлівна, паспорт ЕТ 056241, виданий 2-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 14.02.2007 р. довіреність № б/н від 09.02.09;

від відповідача: Володькін Сергій Анатольович, посвідчення № 171577 від 10.05.2006 р. довіреність № 2887/9/200 від 18.04.08;

Кузьмін Володимир Володимирович, посвідчення УКР №007444, видане 02.08.2007 р. довіреність № 01/03 від 10.01.09.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 17.03.09 у справі № 2-29/11358-07А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос" (вул.Гоголя, 4, кв.40, смт.Кореїз, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98637)

до           Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим (вул.Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2007 позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень №0002242301/0 від 08.08.2007 на суму 4894,00 грн. і №0002252301/0 від 08.08.2007 на суму 5911643,00 грн. (т.1 арк. с.2-8).

Заявою від 10.03.2009 позивач змінив в порядку статей 51, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України предмет позову: про скасування зазначених повідомлень – рішень (т.2 арк.с. 17).

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки №1802/23-1/33386001/106 від 26.07.2007, на підставі якого прийняті оскаржувані повідомлення –рішення, не відповідають положенням діючого законодавства та фактичним обставинам, та, як наслідок, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим № 0002242301/0 від 08.08.2007 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Утьос" податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4894,00грн., № 0002252301/0 від 08.08.2007 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Утьос" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5911643,00грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Утьос" витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40грн. (т.2 арк.с. 26-39).

Постанова обґрунтована тим, що висновок експерта, який цілком відповідає приписам статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України, повністю спростовує висновки посадових осіб, що викладені в акті перевірки.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція в м. Ялта Автономної Республіки Крим, 23.03.2009 звернувся з заявою про апеляційне оскарження постанови, апеляційна скарга на постанову надійшла 03.04.2009, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову (т.2 арк.с. 42, 45-51).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, суд неповно з’ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору, так як в період з 23.05.2005 по 31.10.2005 та з 29.11.2006 по 11.01.2007 позивач не являвся платником податку на додану вартість і проводив нарахування податкових зобов’язань неправомірно застосовуючи положення пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР.

В судовому засіданні 09.06.2009 оголошувалась перерва в порядку частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України до 03.08.2009.

В судовому засіданні представники позивача наполягали на відмові в задоволенні апеляційної скарги, залишенні постанови суду першої інстанції без змін; представники відповідача наполягали на задоволенні апеляційної скарги з підстав, наведених в апеляційній скарзі та запереченнях на позов.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі направлень №00847/407 від 21.06.2007, №00896/456 від 13.07.2007 Державною податковою інспекцією в м.Ялта Автономної Республіки Крим проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово –господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Утьос»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.05.2005 по 31.03.2007, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками перевірки складений акт №1802/23-1/33386001-106 від 26.07.2007 (т.1 арк.с. 14-70).

Перевіркою встановлені, зокрема згідно Висновку, наступні порушення податкового законодавства:

1.          пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпунктів 5.3.1, 5.3.2 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпунктів 7.3.1, 7.3.5 пункту 7.3, підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7, пункту 22.13 статті 22 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток:

- за 2005 рік на суму 225281,00 грн.,

-          за 2006 рік на суму 1701110,00 грн.,

-          занижено податок на прибуток за півріччя 2006 року на суму 9787,00 грн.,

-          за що передбачена відповідальність підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181- ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

2.          підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, пунктів 9.4, 9.8 статті 9 Закону України №168/97-ВР від 03.04.97 «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями, та пункту 18 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 під № 233/2037, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість:

- за 2005 рік на суму 645067,00 грн., в тому числі: за серпень 2005 року на суму 143863,00 грн., за вересень 2005 року на суму 153392,00 грн., за жовтень 2005 року на суму 296415,00 грн., за листопад 2005 року на суму 51397,00 грн.;

- за 2006 рік на суму 2108180,00 грн., в тому числі: за квітень 2006 року на суму 11440,00 грн., за червень 2006 року на суму 68672,00 грн., за липень 2006 року на суму 65090,00 грн., за серпень 2006 року на суму 286718,00 грн., за жовтень 2006 року на суму 784671,00 грн., за листопад 2006 року на суму 462527,00 грн., за грудень 2006 року на суму 429062,00 грн.;

- за лютий 2007 року на суму 270099,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0002242301/0 від 08.08.2007 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4894,00 грн.;

№ 0002252301/0 від 08.08.2007 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість розмірі 5911643,00 грн. (т. 1 арк.с. 11-12).

Порушення, виявлені відповідачем, спростовані Висновком судової бухгалтерської експертизи.

Спір виник у зв’язку з тим, що позивач не згоден з вищезазначеними нарахуваннями, вважає їх незаконним та неправомірними.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач встановив подальші порушення в розрахунках та деклараціях позивача:

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток за 2005 рік відображений по коду рядка Декларації 01.1 не врахований дохід по отриманню передоплати від ТОВ "Укрспецбуд" на суму 180000,00 грн. (платіжний документ № 13 від 29.08.2005 - на придбання об'єкту не житлової нерухомості).

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року відображений по коду 01.6 Декларації інший дохід у розмірі 317 грн. без ПДВ, який по даним первинних документів та банківським випискам відсутній.          

-          в уточнюючих розрахунках податку на прибуток за 3 квартали 2006 року відображений по коду рядка Декларації 01.6 інший дохід на загальну суму 4757,00 грн., як повернення коштів: в тому числі від ТОВ "Творча агенція "Аквамарин" (платіжний документ № 81 від 18.07.2006 - повернення коштів за рекламні послуги на суму 808,00 грн. з ПДВ); від ПП «Класик»(платіжний документ № 86 від 26.07.2006 - повернення коштів по будівельно-монтажним роботам елінг-центру на суму 4901,20 грн. з ПДВ) завищенні валові доходи, так як витрати, які пов'язані з будівництвом елінг-центру рятувальною станцією і пляжними спорудами на території смт.Гурзуф до складу валових витрат не відносилися, а акумулювалися по дебету бухгалтерського рахунку 152 «Придбанні! і виготування основних засобів" в кореспонденції з кредитом 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Таким чином, повернення грошових коштів від постачальників, які не враховуються в валових витратах, не враховуються і в валових доходах.

-          платником не вірно вівся розрахунок податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, не враховувався залишок товарно-матеріальних цінностей по бухгалтерському рахунку №22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», також невірно вказані залишки по бухгалтерському рахунку №20 «Виробничі запаси».

-          в уточнюючих розрахунках податку на прибуток за 2006 рік відображений по коду рядка Декларації 01.6- інший дохід на загальну суму 946,00 грн. без ПДВ, як повернення коштів від ТОВ "НІЦ БДД ДО" (платіжний документ № 134 від 11.10.2006 - повернення коштів на суму 1136,25 грн. з ПДВ) і завищенні валові доходи так як витрати, які пов'язані з будівництвом елінг-центру з рятувальною станцією і пляжними спорудженнями на території смт.Гурзуф до складу валових витрат не відносилися, а акумулювалися по дебету бухгалтерського рахунку 152 "Придбання та виготування основних засобів" в кореспонденції з кредитом 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

-          в уточнюючому розрахунку податку на прибуток за перший квартал 2007 рік відображений по коду рядка Декларації 01.6 інший дохід на загальну суму 843829,00 грн. без ПДВ, як повернення коштів: від ТОВ ТВЦ "Добра Новина" (платіжний документ № 13 від 26.01.2007 - повернення коштів на рекламні послуги у розмірі 9205,50 грн. з ПДВ); від ТОВ "Морська будівельна компанія Д та Г" (платіжний документ № 35 від 27.02.2007 - повернення коштів на будівельно-монтажні роботи у розмірі 1000000,00 грн. з ПДВ); від ТОВ "Фаиса" (платіжний документ № 47 від 23.03.2007 - повернення коштів на рекламні послуги у розмірі 3288,04 грн. з ПДВ) і завищенні валові доходи так як витрати, які пов'язані з будівництвом елінг-центру з рятувальною станцією і пляжними спорудами на території смт.Гурзуф до складу валових витрат не відносилися, а акумулювалися по дебету бухгалтерського рахунку 152 "Придбання та виготування основних засобів" в кореспонденції з кредитом 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".;

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2005 року по коду рядка 04.1 Декларації відображені рекламні послуги у розмірі 50517,00 грн. без ПДВ від нерезидента ТОВ "Арт -Юніон" (платіжне доручення № 1 від 08.09.2005), як витрати які не придбаються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та не пов'язані з веденням господарської діяльності;

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток підприємства за 2005 рік по коду-рядка 04.1 Декларації відображені рекламні послуги у розмірі на загальну суму 174764,00 грн. без ПДВ від резидентів та нерезидентів згідно переліку;

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року по коду рядка 04.1 Декларації відображені рекламні послуги у розмірі 362659 грн. без ПДВ від резидентів та нерезидентів згідно переліку;

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2007 року по коду рядка 04.1 Декларації відображені рекламні послуги у розмірі 362161,00 грн. без ПДВ від резидентів та нерезидентів згідно переліку (журнал проводок за період 13.05.2005 - 31.03.2007 по бухгалтерському рахунку №312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».)

-          в уточнюючому розрахунку по коду рядка 04.1 Декларації відображені витрати по поверненню коштів ТОВ "Укрспецбуд" на суму отриманої передплати в сумі 180000 грн.

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року по коду рядка 04.9 Декларації відображено від'ємне значення попереднього податкового року у розмірі 233481,00 грн. (перевіркою встановлено: скоригований валовий дохід за 2005 рік 13309,00 грн. - скориговані валові витрати за 2005 рік 21509,00 грн. - і від'ємне значення за 2005 рік склало 8200,00 грн.);

- у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року по р.04.13 відображена балансова вартість проданої іноземної валюти у розмірі 184542,00 грн. без ПДВ (по декларації інші витрати задекларовані у розмірі 7999213,00 грн. - фактичні витрати балансової вартості проданої іноземної валюти, оренди землі, відсотків банку і податку з транспортних засобів 7814671,00 грн.).

- заниження податку на прибуток за 2006 рік у розмірі 9787,00 грн. у т.ч. за 2 квартал 2006 року.

- заниження податку на додану вартість:

за 2005 рік на суму 645067,00 грн., в тому числі: за серпень 2005 року на суму 143863,00 грн., за вересень 2005 року на суму 153392,00 грн., за жовтень 2005 року на суму 296415,00 грн., за листопад 2005 року на суму 51397,00 грн.;

за 2006 рік на суму 2108180,00 грн., в тому числі: за квітень 2006 року на суму 11440,00 грн., за червень 2006 року на суму 68672,00 грн., за липень 2006 року на суму 65090,00 грн., за серпень 2006 року на суму 286718,00 грн., за жовтень 2006 року на суму 784671,00 грн., за листопад 2006 року на суму 462527,00 грн., за грудень 2006 року на суму 429062,00 грн.;

за лютий 2007 року на суму 270099,00 грн., оскільки ТОВ «Санаторій Утьос» зареєстровано, як платник ПДВ з 01.11.2005 по 28.11.2006 та з 12.01.2007, тобто, на думку відповідача, з 13.05.2005 по 31.10.2005 та з 29.11.2006 по 11.01.2007 підприємство не було платником ПДВ;

- заниження податкових зобов'язань:

за серпень 2005 року всього на суму 143863,00 грн., у т.ч.: від продажу об'єкту не житлової нерухомості на суму ПДВ 30000,00 грн. та внесків пайовиків-інвесторів на суму ПДВ 113863,00 грн. (29.08.2005 від ТОВ "Укрспецбуд" на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання поступили кошти у вигляді передплати на придбання об'єкту не житлової нерухомості у розмірі 150000,00 грн. без ПДВ та сума внесків пайовиків-інвесторів за серпень 2005 року склала 569315,00 грн. без ПДВ)

- завищення податкового кредиту:

за липень 2006 року на суму 24645,14 грн. по податковим накладним: № 12 від 14.07.2006 на суму ПДВ 2575,47 грн., № 119 від 26.07.2006 на суму ПДВ 4207,00 грн., № 222 від 31.07.2006 на суму ПДВ 3422,33 грн., № 225 від 31.07.2006 на суму ПДВ 1093,54 грн., № 227 від 31.07.2006 на суму ПДВ 9790,00 грн., № 226 від 31.07.2006 на суму ПДВ 3556,80 грн.;

за вересень 2006 року на суму 43683,00 грн. по податковій накладній № 73 від 28.08.2006;

за жовтень 2006 року на суму 11717,00 грн. по податковій накладній № 86 від 20.10.2006;

за листопад 2006 року на суму 93673,00 грн. по податковій накладній № 54 від 03.11.2006;

за лютий 2007 року на суму 4145,83 грн. по податковій накладній № 38 від 28.02.2007;

за березень 2007 року на суму 2080,83 грн. по податковій накладній № 3 від 12.03.2007.

Таким чином, на думку відповідача, позивач завищив суму від'ємного значення за 2006 рік по уточнюючому розрахунку по коду рядка 04.9 Декларації у розмірі 1701110,00 грн.

Також, відповідач вважає, що позивачем завищено від'ємне значення на 225281 грн.:

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2006 року по коду рядка 04.1 Декларації відображені рекламні послуги у розмірі 450734,00 грн. без ПДВ від резидентів та нерезидентів згідно переліку,

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2006 року по коду рядка 04.1 Декларації відображені рекламні послуги у розмірі 421282,00 грн. без ПДВ від резидентів та нерезидентів згідно переліку,

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток за 4 квартал 2006 року по коду рядка 04.1 Декларації відображені рекламні послуги у розмірі 386509,00 грн. без ПДВ від резидентів та нерезидентів згідно переліку.

-          в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2007 року по коду рядка 04.9 Декларації позивачем відображено від'ємне значення попереднього податкового року у розмірі 1931939,00 грн., перевіркою встановлено: скоригований валовий дохід за 2006 рік 9676045,00 грн. - скориговані валові витрати за 2006 рік 9915074,00 грн. = 239029,00 грн.+ 8200,00 грн., сума від'ємного значення за 2006 рік складає 230829,00 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що підприємство необґрунтовано включило до складу податкового кредиту ПДВ за придбані легкові автомобілі:

за серпень 2006 року на суму ПДВ 12165,00 грн.

за листопад 2006 року на суму ПДВ 9318,00 грн.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем завищено податковий кредит:- за липень 2006 року на 24645,00 грн., за серпень 2006 року на 12165,00 грн., за вересень 2006 року на 43683,00 грн., за жовтень 2006 року на 11717,00 грн., за листопад 2006 року на 102991,00 грн., за лютий 2007 року на 4146,00 грн., за березень 2007 року на 2081,00 грн.

Відповідач дійшов висновку, що платник при анулюванні свідоцтва платника ПДВ в листопаді 2006 року повинен був нарахувати податкові зобов'язання на суму 2951152,00 грн. умовного продажу, та в зв'язку з порушеннями в частині формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, кредит в сумі 2951152,00 грн. не підтверджено.

Перевіркою правильності визначення, повноти нарахування ПДВ встановив заниження ПДВ всього на суму 3023346,00 грн.: за серпень 2005 року на суму 143863,00 грн.; за вересень 2005 року на суму 153392,00 грн.; за жовтень 2005 року на суму 296415,00 грн.; за листопад 2005 року на суму 51397,00 грн.; за квітень 2006 року на суму 11440,00 грн.; за червень 2006 року на суму 68672,00 грн.; за липень 2006 року на суму 65090,00 грн.; за серпень 2006 року на суму 286718,00 грн.; за жовтень 2006 року на суму 784671,00 грн.; за листопад 2006 року на суму 462527,00 грн.; за грудень 2006 року на суму 429062,00 грн.; за лютий 2007 року на суму 270099,00 грн.

В акті перевірки відповідач посилається на те, що позивач зареєструвався платником ПДВ з 01.11.2005, тоді як повинен був зареєструватися до кінця серпня 2005 року, так як обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує протягом звітного податкового періоду у два рази суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону.

Фактичний обсяг продажу без ПДВ за серпень 2005 року склав 719315,00 грн. Інформація про об'єми продажу за серпень 2005 року відображена в таблиці № 9, а також операція отримання коштів від ТОВ "Укрспецбуд" на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання як передплата на придбання об'єкту не житлової нерухомості у розмірі 150000,00 грн. без ПДВ.

Аналогічне порушення встановлено в грудні 2006 року - підприємство було виведено з платників ПДВ 28.11.2006, так як не декларувало оподатковувані операції та зареєстровано знову платником з 12.01.2007. Однак в ході перевірки встановлено, що обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує протягом звітного податкового періоду більш ніж у два рази суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону. Фактичний обсяг продажу без ПДВ за грудень 2006 року склав 2145309,00 грн.

У періоді, що перевірявся, суб'єктом господарювання укладалися договори про інвестування і пайову участь у будівництві елінг-центру з рятувальної станцією і пляжними спорудами на території смт.Гурзуф, де ТОВ "Санаторій "Утьос" - «Компанія»з фізичними і юридичними особами які являються «Пайовики-Інвестори».

В акті перевірки відповідач посилається на те, що сума податкових зобов'язань задекларованих позивачем складається з передплати на розрахунковий рахунок від ТОВ "Укрспецбуд" за об'єкт не житлової нерухомості та замість корегування податкового кредиту на повернення коштів постачальниками проводилось нарахування податкових зобов'язань.

У періоді, що перевірявся, позивачем були укладені договори на рекламні послуги по залученню інвесторів для інвестування і пайової участі у будівництві елінг-центру з рятувальною станцією і пляжними спорудами на території смт.Гурзуф з фізичними, юридичними особами резидентами та нерезидентами. Дані витрати, на думку відповідача, не правомірно відносилися до складу валових витрат по р.04.1 Декларації і згідно уточнюючих розрахунків по податку на прибуток підприємства.

Перевіркою зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток: за 2005 рік на суму 225281,00 грн., за 2006 рік на суму 1701110,00 грн.

Судом першої інстанції по справі призначалась судова бухгалтерська експертиза для з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, та потребують спеціальних знань (т.1 арк.с. 104-105).

Відповідно до висновку експерта №104 від 15.12.2008 (т. 1 арк.с. 116-136), завищення валових витрат по витратах на рекламні послуги, наданими на дослідження документами і нормативно по Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Утьос» підтверджуються в сумі + 100 678,61 грн. за 2005 рік, на фінансовий результат завищення не вплинуло, оскільки підприємством допущені збитки.

За період 2006 рік - 1 квартал 2007 року віднесення до складу валових витрат ТОВ «Санаторій «Утьос»в итрат на рекламу підтверджено наданими актами виконаних робіт, банківськими виписками і нормативно.

За період 2005 рік -1 квартал 2007 року віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Санаторій «Утьос» витрат на рекламу підтверджено податковими накладними; донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість по надходженням грошових коштів від пайовиків - інвесторів наданими на дослідження документами нормативно не підтверджується; донарахування податку на прибуток і штрафних санкцій по податку на прибуток наданими на дослідження документами і нормативно не підтверджується; донарахування податку на додану вартість наданими на дослідження документами і нормативно не підтверджується.

Отже, в результаті експертного дослідження по наданих документах фінансового і бухгалтерського встановлено, що в акті Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим № 1802/23-1/33386001/106 від 26.07.2007 висновки в частині встановлення зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2005 рік на суму 225281,00 грн., за 2006 рік на суму 1701110,00 грн., заниження податку на прибуток за півріччя 2006 року на суму 9787,00 грн., заниження податку на додану вартість: за 2005 рік на суму 645067,00 грн., в тому числі: за серпень 2005 року на суму 143863,00 грн., за вересень 2005 року на суму 153392,00 грн., за жовтень 2005 року на суму 296415,00 грн., за листопад 2005 року на суму 51397,00 грн.; за 2006 рік на суму 2108180,00 грн., в тому числі: за квітень 2006 року на суму 11440,00 грн., за червень 2006 року на суму 68672,00 грн., за липень 2006 року на суму 65090,00 грн., за серпень 2006 року на суму 286718,00 грн., за жовтень 2006 року на суму 784671,00 грн., за листопад 2006 року на суму 462527,00 грн., за грудень 2006 року на суму 429062,00 грн.; за лютий 2007 року на суму 270099,00 грн. не відповідають фактичним даним бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Утьос».

Дослідженнями та Висновком експерта спростовуються доводи відповідача, викладені в Акті перевірки.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, із змінами та доповненнями (далі - Закон №168/97-ВР), Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000, із змінами та доповненнями (далі –Закон №2181-ІІІ), Закону України «Про рекламу»№207/96-ВР від 03.07.1996 із змінами та доповненнями, Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»№996-14 від 16.07.1999 із змінами та доповненнями (далі –Закон №996-14), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями (далі –Закон №283/97-ВР), Постановою Верховної Ради України від 27.06.1995 №247/95-ВР «Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Методичних рекомендацій по формуванню собівартості будівельно –монтажних робіт №30 від 16.02.2004, Положень «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку»№88 від 24.05.1995, Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 під №233/2037, із змінами та доповненнями (далі – Порядок №165), ПСБО №15 «Витрати», Інструкції по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 №291.

Суд першої інстанції здійснив аналіз статей 1, 2, 3, 4, 7, 9 Закону України №168/97-ВР, статей 4, 17 Закону України №2181-ІІІ, статей 1,4, 5, 7, 8, 9, 22 Закону України №283/97-ВР, пункту 18 Порядку №165 та з врахуванням висновків експертизи правомірно задовольнив вимоги позивача.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факти вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

Згідно частині другій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності, обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано. Висновки перевіряючих, що викладені в акті перевірки, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідач не погодився з висновком експерта (т.2 арк.с. 6-10), однак мотивовано не обґрунтував свою незгоду, не заявляв клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи з підстав, передбачених статтею 85 Кодексу адміністративного судочинства, в запереченнях на висновок містяться в основному заперечення на позов (т.1 арк.с. 75-88), у зв’язку з чим у судовій колегії відсутні підстави для врахування цієї незгоди відповідача.

В докладному опису проведених досліджень експерт зробив висновки на питання, поставлені судом. Таким чином, у судової колегії відсутні підстави для незгоди з ним або визнання його неповним, неясним чи необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи, або викликає сумніви в його правильності, так як при перевірці документів, експерт перевіряв повнота заповнення реквізитів наданих первинних документів, правильність підрахунків виведених підсумків, визначав обґрунтованість донарахування податку на прибуток чинному законодавству, зіставляв дані карток рахунків 631,37771,3772 з актами виконаних робіт по рекламних послугах, банківським випискам та з даними уточнених розрахунків по податку на прибуток, зіставляв податкові накладні із записами в реєстрах отриманих накладних та записи в реєстрах отриманих і виданих податкових накладних із записами в деклараціях по ПДВ.

У суду першої інстанції були відсутні підстави для неприйняття в якості доказу висновків судової бухгалтерської експертизи, які складені на підставі дослідження первинних бухгалтерських документів у встановленому діючим законодавством порядку.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

          Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.09 у справі № 2-29/11358-07А залишити без задоволення.

2.          Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.09 у справі № 2-29/11358-07А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 серпня 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              Г.П.Ілюхіна

Судді           підпис                               Г.М. Іщенко підпис                               О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             Г.П.Ілюхіна