Ухвала суду № 43364432, 12.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз’ясненні судового рішення

12 березня 2015 року м. Київ № 826/12587/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження заяву Київської міської митниці ДФС про роз’яснення судового рішення у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»

до

Київської Міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України

про

визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” задоволено частково. Визнано протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” від 02 липня 2014 року № 06-0207/14 про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом. Зобов’язано Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів Товариством з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” та направити його разом з іншими, передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 р. призначено судовий розгляд заяви про роз’яснення судового рішення.

В судовому засіданні 10.03.2015 р. представник позивача заперечував проти задоволення заяви про роз’яснення судового рішення, вважає його зрозумілим.

Представник відповідача (заявника) в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Як вбачається з поданої заяви про роз’яснення судового рішення, заявник вважає його незрозумілим, з огляду на те, що прийняте судом рішення про скасування рішення про коригування митної вартості, винесеного митним органом, свідчить про нечинність такого рішення з моменту його прийняття та процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною.

Завершення такої процедури має бути здійснено митницею, з урахуванням рішення суду, а висновок про наявність надмірної процедури сплати до бюджету податків та їх розмір зроблено за результатами та в залежності від висновків про митну вартість товарів. Такий висновок може бути зроблений шляхом проведення процедури та застосування форм контролю, передбачених Митним кодексом України, зокрема за наслідками невиїзної документальної перевірки.

З урахуванням наведеного просить роз’яснити резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2014 р. щодо виконання рішення в частині підготування висновку про повернення ТОВ «Софіт-Люкс» з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд заяви в письмовому провадженні, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд звертає увагу на те, що роз’яснено може бути постанову чи ухвалу суду в разі, якщо без такого роз’яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, мають право на оскарження цього судового рішення.

Проаналізувавши доводи заявника щодо необхідності роз’яснення судового рішення, суд, враховуючи матеріали даної адміністративної справи, приходить до висновку, що підстави для роз’яснення судового рішення відсутні.

Правилами частини першої статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Так, в мотивувальній частині судового рішення визначено порядок повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що митним органом не вжито жодних передбачених законом дій щодо підготування вищевказаного висновку, а лише надано письмову відмову про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

Зокрема зазначено, що згідно з абзацом першим пункту 1 розділу III Порядку №618 для повернення з державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум (пункт 2 розділу III Порядку №618).

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункт 3 розділу III Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України (пункт 4 розділу III Порядку №618).

В резолютивній частині рішення чітко зазначено: визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” від 02 липня 2014 року № 06-0207/14 про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом. Зобов’язати Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів Товариством з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” та направити його разом з іншими, передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Таким чином, висновок про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів має бути підготовлений митним органом у відповідності до встановленої законодавством процедури, зокрема, у випадку необхідності, шляхом ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Таким чином, заявлені вимоги про роз’яснення постанови суду фактично за своєю суттю є формою висловлення незгоди з мотивацією судового рішення, що суперечить принципам інституту роз’яснення судового рішення.

Суд окремо акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Згідно із Законом від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Протоколу N 1 та протоколів NN 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких видана Верховною Радою, є частиною законодавства України.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» колишня друга секція (Заява N 63566/00) Страсбург, 18 липня 2006 року, –кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен аргумент заявника.

За таких обставин, розглянувши подану заяву, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні, оскільки постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2014 р. складено у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а її зміст є зрозумілим, як і зрозумілим є порядок виконання даної постанови.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 170 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Київської міської митниці ДФС про роз’яснення судового рішення –відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук