Ухвала суду № 43364288, 16.03.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/17817/14-к Номер провадження 11-кп/786/206/15Головуючий у 1-й інстанції Антонов С. В. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.

Категорія: ч.1 ст.286 Н.Т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.,

суддів: Денисенко Л.М., Костенка В.Г.

з секретарем судового засідання Гринь А.В.

за участю

прокурора Акулової С.М.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170010000562 за апеляцією старшого прокурора прокуратури м. Полтави Куролеса Є.В. на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22.01.2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Шенгаріївка Зіньківського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки колективу Полтавській обласній ветеранській організації Асоціації ветеранів МВС України за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Цивільні позови прокурора та потерпілого про стягнення із ОСОБА_4 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та завданої матеріальної і моральної шкоди - залишено без розгляду.

Провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі прокурор прохає ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки суд першої інстанція не врахував усіх обставини, які зумовлюють звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в порядку ст. 47 КК України. Зокрема, апелянт посилається на те, що обвинувачений не підтвердив намірів щодо щирого каяття оскільки не відшкодував шкоди ні потерпілому ні державі за проведене лікування. Крім того, апелянт наголошує на відсутності офіційних підтверджуючих документів щодо наявності та належної реєстрації у встановленому законом порядку Полтавської обласної ветеранської організації Асоціації ветеранів МВС України. Ні обвинувачений ні представник громадської організації не надали суду підтверджуючих документів, які б давали змогу стверджувати, що обвинувачений є членом трудового колективу цієї організації та з якого часу, які обов'язки за ним закріплено у громадській організації. Також прокурор звертає увагу на правильність оформлення самого клопотання, а також відсутності в клопотанні взаємних зобов'язань колективу громадської організації і обвинуваченого ОСОБА_4 протягом строку поруки.

Обвинувачений ОСОБА_4 подав письмові заперечення проти апеляції до яких надав установчі документи Асоціації ветеранів МВС, виправлене клопотання про передачу на поруки, облікові картки та довідки які підтверджують його участь в роботі громадської організації.

Інші учасники судового провадження ухвалу суду не оскаржили.

Згідно ухвали судом встановлено, що 07.10.2014 року, близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_4, керуючи автомобілем GEELY моделі СК, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в м. Полтаві по вулиці Лідова від вул. Р.Кириченко у напрямку вул.1100-річчя Полтави в м. Полтаві, на регульованому перехресті з вул. Жовтневою не надав переваги в русі і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, що переходив проїзну частину вул. Жовтневої по пішохідному переходу, позначеному дорожнім знаком 5.35.1 та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_3, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 15155 від 27.10.2014 року, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого скалкового черезвиросткового перелому верхньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням та закритого перелому верхньої третини лівої малогомілкової кістки, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Причиною дорожньо-транспортної події та її наслідків, згідно висновків судової авто-технічної експертизи № 404 від 30.10.2014 року, стали порушення водієм ОСОБА_4 п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Встановивши фактичні обставини справи, суд задовольнив клопотання Голови Полтавської обласної ветеранської організації Асоціації ветеранів МВС України про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та передачу його на поруки колективу.

При цьому суд вказав, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, в скоєному злочині щиро покаявся, усвідомлює наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, а також те, що колектив Полтавської обласної ветеранської організації Асоціації ветеранів МВС України клопоче про передачу ОСОБА_4 йому на поруки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; прокурора Акулову С.М., яка підтримали доводи апеляції; потерпілого ОСОБА_3 який підтримав апеляцію прокурора; обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 які заперечували проти задоволення апеляції та просили залишити ухвалу суду без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляції; провівши судові дебати колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений або родичі, тощо. Клопотання має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.

За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов'язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, хоча ОСОБА_4 повністю визнав вину та стверджував, що щиро кається, однак з його показань в суді, а також з пояснень обвинуваченого та потерпілого під час апеляційного перегляду справи вбачається, що поведінка обвинуваченого не свідчить про щире каяття та намагання спокутувати свою провину перед потерпілим. Так, обвинувачений лише один раз відвідав потерпілого після отриманої ним травми, ні матеріально, ні будь-яким іншим чином не підтримував та не допомагав потерпілому, а спричинену злочином матеріальну шкоду має намір відшкодовувати після постановлення відповідного судового рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що за відсутності щирого каяття обвинуваченого у суду не було підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_4 передано на поруки Полтавської обласної ветеранської організації Асоціації ветеранів МВС України. При цьому з матеріалів кримінального провадження вбачається, що таке рішення судом було прийнято передчасно, без належного з'ясування всіх обставин на які в своїй апеляції посилається прокурор. Хоча, в запереченнях проти апеляції обвинувачений частково усунув ці недоліки та надав відповідні документи, однак вони не були предметом дослідження суду першої інстанції, що також свідчить про незаконність постановленого судом першої інстанції рішення.

З урахуванням вище викладеного, переглянувши ухвалу в межах апеляції колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, ухвала суду - скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Керуючись ч.2 ст.376, 404,407,409, 418 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора прокуратури м. Полтави Куролеса Є.В. задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22.01.2015 року щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з передачею його на поруки колективу Полтавської обласної ветеранської організації Асоціації ветеранів МВС України скасувати та призначити новий розгляд в Октябрському районному суді м. Полтави.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення

С У Д Д І :

ГОНТАР А.А. ДЕНИСЕНКО Л.М. КОСТЕНКО В.Г.