Ухвала суду № 43360731, 19.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 р. Справа № 67827/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2011 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000352301 від 14 листопада 2011 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач та його контрагенти ТзОВ «Цайпер-Україна» і ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 14 листопада 2011 року за №0000352301.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що господарські операції із ТзОВ «Цайпер-Україна» та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» носили реальний характер, послуги були виконані належним чином та були поставлені товарно-матеріальні цінності.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що правочини, укладені між позивачем та ТзОВ «Цайпер-Україна» і АТ НВП «Укрзахіденерго» є нікчемним, що підтверджується актами ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 1580/23-209/32484335 від 20 червня 2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Цайпер-Україна» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01 квітня 2008 року по 16 червня 2011року» та ДПІ у Сихівському районі м. Львові № 936/23-408/34558872 від 17 травня 2011 року «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобов'язання по податку на додану вартість за лютий 2011 року».

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією 27 жовтня 2011 року проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» з питання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту при взаєморозрахунках з ТзОВ «Цайпер-Україна» за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2011 року та АТ НВП «Укрзахіденерго» за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, за результатами якої складено акт за № 671/2301/35055341.

За наслідками перевірки Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією складено 17 листопада 2011 року податкове повідомлення-рішення №0000352301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 408589,00 грн., в тому числі 408586,00 грн. основного платежу та 03,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Встановлено, що ТзОВ «Спецбанкмеблі» 01 лютого 2011 року із ТзОВ «Цайпер-Україна» було укладено договір про надання послуг за № 0611 та 01 жовтня 2010 року укладено договір № 119 із ЗАТ НВП «Укрзахіденерго».

На виконання умов договору про надання послуг від 01 лютого 2011 року № 0611 ТзОВ «Цайпер-Україна» протягом лютого-квітня місяців 2011 року надано послуг на загальну суму 1975460,00 грн., що підтверджується кошторисами витрат на послуги та актами приймання-передачі виконаних робіт за відповідний період. На вартість наданих послуг ТзОВ «Цайпер-Україна» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 1975460,00 грн., в тому числі ПДВ - 329243,33 грн.

На виконання умов договору № 119 від 01 жовтня 2010 року ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» протягом лютого місяця 2011 року поставило товарно-матеріальні цінності на загальну суму 467057,44 грн. Виконання договору підтверджується видатковими накладними та актами про приймання матеріалів за даний період. На вартість проданих товарно-матеріальних цінностей ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 476057,44 грн., в тому числі ПДВ - 79342,90 грн.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку та вид цивільно-правового договору.

Видані ТзОВ «Цайпер-Україна» та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» протягом лютого-квітня місяців 2011 року на адресу позивача вище перелічені податкові накладні повністю відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд також звертає увагу на те, що висновки Ківерцівської МДПІ про нікчемність правочинів, укладених між ТзОВ «Спецбанкмеблі» та ТзОВ «Цайпер-Україна», ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» як таких, що порушують публічний порядок, з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства взагалі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди порушують публічний порядок та є нікчемним, а саме були спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається із підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом вказаної норми податковий кредит вважаються сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000352301 від 14 листопада 2011 року - не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року в справі № 2а-3795/11/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

Р. В. Кухтей