Ухвала суду № 43360563, 30.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2015 року Справа № 911/2695/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргипублічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.02.2015у справігосподарського суду Київської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Візит"до 1.товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" 2.Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачапублічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель"провизнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, зобов'язання повернути нерухоме майно та скасування запису про право власностіВ С Т А Н О В И В:

Подана публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою №б/н від 23.02.2015 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015, однак доказів сплати судового збору в розмірі в порядку передбаченому законодавством до скарги не додано.

При цьому, скаржник посилається, як на підставу звільнення його від сплати судового збору на п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно якого від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставним посиланням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Данієль" на п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки з матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, зобов'язання повернути нерухоме майно та скасування запису про право власності.

Відповідно до пунктів 6, 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, що безпосередньо пов'язані з процедурою виведення банку з ринку та припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Пунктом 3.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено про те, що статтею 5 Закону визначено, зокрема, випадки, коли окремі органи, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі. У вирішенні питання про те, чи здійснюють відповідні органи у спірних правовідносинах свої повноваження, господарському суду слід виходити з норм законів та інших актів законодавства України, якими передбачено такі повноваження. Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Таким чином, скаржником не надано належних доказів, а ні звільнення його від сплати судового збору, а ні доказів сплати судового збору, що є безумовною підставою повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, і 6 ч. 1 ст. 1113, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі №911/2695/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга