Ухвала суду № 43360533, 18.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 березня 2015 року Справа № 923/873/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Коробенка Г.П.,суддів:Запорощенка М.Д., Катеринчук Л.Й., Мележик Н.І., Чернова Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 25.12.2014 у справі№923/873/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" доПублічного акціонерного товариства "Укррічфлот"за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача 1. Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Металлон" простягнення 19 364 804, 52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 у задоволені позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 рішення господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 року у справі №923/873/13 - залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Зерновик" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 та рішення господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 - без змін.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2014 у справі №923/873/13, в якій заявник просить вказану постанову скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2013 у справі №923/138/13-г, від 13.11.2013 у справі №905/3135/13, від 03.04.2013 у справі №20/5005/2406/2012, від 28.10.2014 у справі №910/8900/14, від 06.10.2010 у справі №07/66-10 та від 12.01.2012 у справі №27/76б, обґрунтовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, а саме, положень статті 267 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 25.12.2014 у справі №923/873/13, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, з урахуванням дати 03.07.2013 подання даного позову до суду, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем вимога з повернення суми цільового внеску у вигляді грошових коштів, матеріалів та обладнання, направленого в якості інвестиції на будівництво зернового елеватору не підлягає задоволенню, внаслідок спливу трирічного строку позовної давності, про застосування якої відповідачем подано заяву; підстави для відновлення такого строку відсутні. Даний висновок суду касаційної інстанції обґрунтовано тим, що перебіг строку позовної давності для звернення з відповідним позовом у позивача розпочався з 03.10.2008, з дня коли відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення цільового внеску і саме в цей день позивач довідався про відповідне невиконання.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2010 у справі №07/66-10, суд касаційної інстанції вказав, що суд першої інстанції, правильно та в повній мірі встановивши обставини справи щодо прострочення відповідачем грошового зобов'язання, дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та постанови, на яку посилається заявник, колегія суддів встановила, що при вирішенні спорів в цих справах судами встановлені та враховані різні обставини, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень. Тобто судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанова Вищого господарського суду України від 30.09.2013 у справі №923/138/13-г, на яку посилається заявник, оскільки у зазначеній справі та у справі №923/873/13, про перегляд постанови у якій просить заявник, предмети та підстави позовних вимог є різними. Так, у справі №923/873/13, на яку подана заява про перегляд, заявлено позов про стягнення грошових коштів. Водночас, у справі №923/138/13-г заявлено позов про визнання недійсним пункту угоди про розірвання договору інвестування будівництва.

Колегія суддів зазначає, що постановами Вищого господарського суду України від 13.11.2013 у справі №905/3135/13, від 03.04.2013 у справі №20/5005/2406/2012, від 28.10.2014 у справі №910/8900/14 та від 12.01.2012 у справі №27/76б, на які посилається заявник, скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справи передані для нового розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" у допуску справи №923/873/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяГ. КоробенкоСуддіМ. Запорощенко Л. Катеринчук Н. Мележик Є. Чернов