Ухвала суду № 43360532, 26.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 березня 2015 року Справа № 910/15350/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.суддівШевчук С.Р. (доповідач), Акулової Н.В.перевіривши касаційну скаргуОСОБА_4на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 06.02.2015у справі№ 910/15350/14 господарського суду міста Києваза позовомОСОБА_5доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесліга"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_4провизнання недійсним рішення загальних зборівВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2015 у справі № 910/15350/14.

Втім, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.1115 та ч.ч.1,2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.

Тому касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону та яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень.

При цьому, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

В порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту касаційної скарги, зміст касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи та не містить суті порушення або неправильного застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, що є підставою для повернення скарги без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.

Окрім того, сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 86, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

2. Повернути на користь ОСОБА_4 (03039, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України 609,00 грн (шістсот дев'ять грн 00 коп.) судового збору, сплаченого за квитанцією № 215 від 21.02.2015.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я Н.В. Акулова