Постанова № 43360491, 25.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/2649/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Скабука Ю.М.,

представника відповідача - Дудника В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" до Східної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000037/1, від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000038/2, від 20 травня 2014 року №700000002/2014/000043/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне коригування митної вартості товару.

Позивач не погоджується з висновками митниці, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства, оскільки, зроблені митним органом у графі 33 оскаржуваних рішень записи про наявність розбіжностей не відповідають дійсності, а Східна митниця безпідставно здійснила самостійне визначення митної вартості товарів за резервним методом. Зазначає, що на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів позивачем були надані всі необхідні документи, які підтверджували ціни на товар, що ним ввозилися, відповідно до яких заявником і була визначена митна вартість товару. Однак, митна вартість була визначена відповідачем не за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а у інший спосіб, за резервним методом.

Вважає, що оскаржувані рішення із застосуванням резервного методу є протиправними, оскільки були прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року справу прийнято до провадження судді Петрової Л.М.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів відповідно до положень статей 54, 336, 337 Митного кодексу України та має право упевнитись у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей визначення митної вартості. При здійсненні перевірки наданих до митного оформлення документів були виявлені наступні розбіжності, зокрема: у поданих документах містяться розбіжності, які не дають можливості однозначно підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари. Вказане викликає сумніви в достовірності інформації, зазначеної в поданих документах.

Враховуючи викладене, декларанту позивача по кожній декларації було направлено електронне повідомлення із обґрунтуванням неможливості оформлення товару за визначеною ним митною вартістю та запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи.

Однак, листами від 13 травня 2014 року №130514 та №130514/1 (по кожній зі спірних декларацій) декларант (підприємство-митний брокер) повідомив орган доходів і зборів про неможливість подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмовився від проведення процедури консультації у рамках статті 55 Митного кодексу України.

В рамках виконання вимог частини четвертої статті 54, статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України органом доходів і зборів, декларанту надано письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена та про метод, за яким проведено коригування митної вартості.

З огляду на викладене, відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, яким визначено митну вартість за другорядним методом (2ґ) згідно статті 64 Митного кодексу України з урахуванням наявної інформації про митну вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до Джерел інформації, наявних у митниці.

Таким чином, відповідач вважає, що правомірність дій Східної митниці Міндоходів підтверджується нормативно-правовими актами з питань державної митної справи та наявною судовою практикою та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 12 травня 2014 року декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю "Мівал", одержувач ТОВ "Євростандарт-Автогаз" до митного оформлення був заявлений товар "суміш газів вуглеводневих марки СПБТ", країна походження - Казахстан, ввезеного позивачем на умовах зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та додаткових угод від 15 квітня 2014 року №14 та від 23 серпня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту за МД №700130000/2014/006430 (електронне декларування) том І, /а.с. 245-247/.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 позивачем були надані документи: 1602 - картка обліку підприємства, яка здійснює операції з товарами №806/2012/0000186 від 26 жовтня 2012 року з позначкою (m); 2719 - накладні УМВС від 30 квітня 2014 року (№№К0846480 - К0846494); 3001 - банківський платіжний документ, що стосується товару від 22 квітня 2014 року №103; 3017 - документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (котировки Args) від 06 травня 2014 року; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 15 квітня 2014 року №ЕА-23; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 06 травня 2014 року №ЕА-25; 3325 - рахунок-проформа від 02 квітня 2014 року №00000000006; 4100 - контракт від 23 серпня 2014 року №TR-EA-01з позначкою (m); 4103 - додаткова угода №14 від 15 квітня 2014 року; 4103 - додаток №1 від 06 травня 2014 року до додаткової угоди; 4207 - договір про надання послуг митного брокера від 01 лютого 2013 року №1 з позначкою (d); 5111 - Сертифікат відповідності (орган із сертифікації) від 13 січня 2014 №185.0001056-14 з позначкою (d); 5504 - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 30 квітня 2014 року з позначкою (d); 7014 - Декларації про походження товару від 30 квітня 2014 року (№№К0846480 - К0846494); 9000 - інші некласифіковані документи (паспорти безпеки №№137, 137а - 137ж, 138, 138а - 138ж); 9610 - Копія митної декларації країни відправлення від 29 квітня 2014 року №50713/290414/0001104.

Митна вартість товару встановлювалась позивачем у митній декларації за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються.

Також, 13 травня 2014 року декларантом Приватним підприємством "Грейпвайн", одержувач ТОВ "Євростандарт-Автогаз" до митного оформлення був заявлений товар "суміш газів вуглеводневих марки СПБТ", країна походження - Казахстан, ввезеного позивачем на умовах зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та додаткових угод від 15 квітня 2014 року №14 та від 23 серпня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту за МД №700130000/2014/006515 (електронне декларування) том І, /а.с. 239-242/.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 позивачем були надані документи: 1602 - картка обліку підприємства, яка здійснює операції з товарами № 806/2012/0000186 від 26 жовтня 2012 року з позначкою (m); 2719 - накладні УМВС від 30 квітня 2014 року (№№К0846509 - К0846510); 3001 - банківський платіжний документ, що стосується товару від 06 травня 2014 року №116; 3017 - документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (котировки Args) від 06 травня 2014 року; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 25 квітня 2014 року №ЕА-24; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 12 травня 2014 року №ЕА-25; 3325 - рахунок-проформа від 02 квітня 2014 року №00000000006; 4100 - контракт від 23 серпня 2014 року №TR-EA-01 з позначкою (m); 4103 - додаткова угода №15 від 25 квітня 2014 року; 4103 - додаток №1 від 12 травня 2014 року до додаткової угоди; 4207 - договір про надання послуг митного брокера від 01 лютого 2013 року №1 з позначкою (d); 5111 - Сертифікат відповідності (орган із сертифікації) від 13 січня 2014 року №185.0001056-14 з позначкою (d); 5504 - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 30 квітня 2014 року з позначкою (d); 7014 - Декларації про походження товару від 30 квітня 2014 року (№№К0846509 - К0846510); 9000 - інші некласифіковані документи (паспорти безпеки №№140, 140а); 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 29 квітня 2014 року № 50713/300414/0001128.

Митна вартість товару встановлювалась позивачем у митній декларації за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються.

Крім того, 20 травня 2014 року декларантом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз", одержувач ТОВ "Євростандарт-Автогаз" до митного оформлення був заявлений товар "суміш газів вуглеводневих марки СПБТ", країна походження - Казахстан, ввезеного позивачем на умовах зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та додаткових угод від 15 квітня 2014 року №14 та від 23 серпня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту за МД №700130000/2014/006783 (електронне декларування) том І, /а.с. 233-236/.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 позивачем були надані документи: 1602 - картка обліку підприємства, яка здійснює операції з товарами № 806/2012/0000186 від 26 жовтня 2012 року з позначкою (m); 2719 - накладні УМВС від 06 травня 2014 року (№№К0846526 - К0846533); 3001 - банківський платіжний документ, що стосується товару від 06 травня 2014 року №116; 3105 - рахунок-фактура від 25 квітня 2014 року №ЕА-24; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 19 травня 2014 року №ЕА-26; 3325 - рахунок-проформа від 05 травня 2014 року №0000000007; 4100 - контракт від 23 серпня 2014 року №TR-EA-01 з позначкою (m); 4103 - додаткова угода №15 від 25 квітня 2014 року; 4103 - доповнення №2 до додаткової угоди №15 від 25 квітня 2014 року; 4103 - додаток №7 від 01 січня 2014 року; 5111 - Сертифікат відповідності (орган із сертифікації) від 13 січня 2014 року№185.0001056-14; 5504 - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 30 квітня 2014 року; 7014 - Декларації про походження товару від 06 травня 2014 року (№№К0846526 - К0846533); 9000 - інші некласифіковані документи (паспорти безпеки №№143, 143а - 143г, 144, 144а- 144б); 9610 - Копія митної декларації країни відправлення від 29 квітня 2014 року №50713/050514/0001163.

Під час виконання митних формальностей посадовою особою митниці було встановлено, що декларантом заявлено суперечливі відомості щодо митної вартості товару. Зокрема, у поданих документах містяться розбіжності, які не дають можливості однозначно підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари. Зазначене викликає сумніви у достовірності інформації, зазначеної в поданих документах.

Так, по декларації від 12 травня 2014 року №700130000/2014/006430: відповідно до умов пункту 1 додатку №1 від 06 травня 2014 року до додаткової угоди від №14 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та відомостей графи 20 митної декларації від 12 травня 2014 №700130000/2014/006430 постачання товару "газ скраплений марки СПБТ" здійснюється на умовах постачання DAР-Гуково-Червона Могила (згідно Інкотермс-2010). Але, згідно відомостей графи 20 митної декларації країни відправлення (Казахстан) №50713/290414/0001104 поставка здійснена на умовах постачання DAP-Діна Нурпеісова. У зв'язку із цим, у посадової особи Митниці виникли сумніви щодо повноти та правильності включення до митної вартості витрат на транспортування. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність. Відповідно до відомостей рахунку на оплату від 02 квітня 2014 року №0000000006 постачання товару здійснюється згідно контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року. Декларантом вказаний контракт митниці не надався. Будь-яких роз'яснень з приводу відношення зазначеного контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року до угоди від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 декларантом під час декларування надано не було.

По декларації від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515: відповідно до умов пункту 2 додаткової угоди від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та відомостей графи 20 митної декларації від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515 постачання товару "газ скраплений марки СПБТ" здійснюється на умовах постачання DAР-Гуково-Червона Могила (згідно Інкотермс-2010). Але, згідно відомостей графи 20 митної декларації країни відправлення (Казахстан) №50713/300414/0001128 поставка здійснена на умовах постачання DAP-Діна Нурпеісова. У зв'язку із цим, у посадової особи Митниці виникли сумніви щодо повноти та правильності включення до митної вартості витрат на транспортування. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність. Відповідно до відомостей рахунку на оплату від 02 квітня 2014 року №0000000006 постачання товару здійснюється згідно контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року. Декларантом зазначений контракт митниці не надавався. Будь-яких роз'яснень з приводу відношення вищевказаного контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року до угоди від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 декларантом під час декларування надано не було.

По декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783: відповідно до умов пункту 1 додаткової угоди від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та відомостей графи 20 митної декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783 постачання товару "газ скраплений марки СПБТ" здійснюється на умовах постачання DAР-Гуково-Червона Могила (згідно Інкотермс-2010). Але, згідно відомостей графи 20 митної декларації країни відправлення (Казахстан) №50713/050514/0001163 поставка здійснена на умовах постачання DAP-Діна Нурпеісова. У зв'язку із цим, у посадової особи Митниці виникли сумніви щодо повноти та правильності включення до митної вартості витрат на транспортування. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність. Відповідно до відомостей рахунку на оплату від 05 травня 2014 року №0000000007 постачання товару здійснюється згідно контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року. Декларантом зазначений контракт митниці не надавався. Будь-яких роз'яснень з приводу відношення вищевказаного контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року до угоди від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 декларантом під час декларування надано не було. Відповідно до умов пункту 2 додаткової угоди від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 покупець здійснює передоплату у розмірі 100% від вартості відвантаженої партії товару. Згідно вищевказаної додаткової угоди вартість товару складає 227 500 дол.США. Наданий інвойс на передоплату за товар від 25 квітня 2014 року №ЕА-24 на суму 227 500 дол.США. Але згідно платіжного доручення від 06 травня 2014 року №116, яке посилається на даний інвойс, покупцем здійснено передоплату за товар на суму меншу, а саме 209 805,05 дол.США. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність.

Враховуючи викладене, декларанту позивача по кожній декларації було направлено електронне повідомлення із обґрунтуванням неможливості оформлення товару за визначеною ним митною вартістю /том І, а.с. 52, 66, 82/ та запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи:

1) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

4) виписку з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» або виписку з журналу-ордеру по рахунку 632);

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства;

7) інформацію біржової організації за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу), оскільки відповідно до вимог пункту 3.3 наказу Державної митної служби України від 13 липня 2012 року №362 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати з середнім значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу). Митне оформлення товару "газ скраплений марки СПБТ" за митною декларацією від 12 травня 2014 року №700130000/2014/006430 здійснюється згідно інвойсу від 06 травня 2014 року №EA-25.

Також у повідомленнях зазначено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, листами від 13 травня 2014 року ТОВ "Мівал" та ПП "Грейпвел" декларант (підприємства-митні брокери) повідомили орган доходів і зборів про неможливість подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару за митними деклараціями від 12 травня 2014 року №700130000/2014/006430, від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515 та відмовилися від проведення процедури консультації у рамках статті 55 Митного кодексу України, що не заперечується позивачем.

По податковій декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783 ТОВ "Єврорстандарт-Автогаз" документів контролюючому органу не надано у зв'язку з незгодою.

У рамках виконання вимог частини четвертої статті 54, статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України органом доходів і зборів, декларанту надано письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена та про метод, за яким проведено коригування митної вартості /том І, а.с. 67, 83/.

За результатами розглянутих документів та цінової інформації, отриманої з ЄАІС ДМСУ Східною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000037/1 /том І, а.с. 45/, від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000038/2 /том І, а.с. 64/, від 20 травня 2014 року №700000002/2014/000043/1 /а.с. 74/, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Однак, позивач не погоджується з рішеннями про коригування митної вартості від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000037/1, від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000038/2, від 20 травня 2014 року №700000002/2014/000043/1 та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000037/1, від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000038/2, від 20 травня 2014 року №700000002/2014/000043/1, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VІ, який набув чинності з 01 червня 2012 року, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 1 частини першої статті 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно частини восьмої наведеної статті Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою /стаття 52 Митного кодексу України/.

За приписами статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару /частина шоста статті 53 Митного кодексу України/.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником позивача, додаткових документів на пропозицію митного органу декларантом подано не було.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України надано право органу доходів і зборів коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із наведеного вбачається, що до компетенції органу доходів і зборів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару.

Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

При здійсненні перевірки наданих до митного оформлення документів були виявлені наступні розбіжності, зокрема:

- поставка задекларованого товару здійснювалася за непрямим контрактом (країна виробництва та країна відправлення відрізняються: виробник - ТОВ "Казахський газопереробний завод" (Казахстан), продавець - ТОВ "Transtech" (Киргизстан), покупець - ТОВ "Євростандарт-Автогаз" (Україна). Тому без перевірки інформації, зазначеної у цьому контракті, простежити та перевірити правильність визначення складових митної вартості товару, у тому числі включення витрат на транспортування не є можливим.

- відповідно до умов угоди та відомостей графи 20 митної декларації постачання товару "газ скраплений марки СПБТ" здійснюється на умовах постачання DAР-Гуково-Червона Могила (згідно Інкотермс-2010). Але, згідно відомостей графи 20 митної декларації країни відправлення (Казахстан) поставка здійснена на умовах постачання DAP-Діна Нурпеісова. У зв'язку із цим, у посадової особи Митниці виникли сумніви щодо повноти та правильності включення до митної вартості витрат на транспортування. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність;

- відповідно до відомостей рахунку на оплату від 02 квітня 2014 року №0000000006 постачання товару здійснюється згідно контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року. Декларантом вказаний контракт митниці не надавався. Будь-яких роз'яснень з приводу відношення зазначеного контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року до угоди від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 декларантом під час декларування надано не було;

- відповідно до умов пункту 2 додаткової угоди від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 покупець здійснює передоплату у розмірі 100% від вартості відвантаженої партії товару. Згідно вищевказаної додаткової угоди вартість товару складає 227 500 дол.США. Наданий інвойс на передоплату за товар від 25 квітня 2014 року №ЕА-24 на суму 227 500 дол.США. Але згідно платіжного доручення від 06 травня 2014 року №116, яке посилається на даний інвойс, покупцем здійснено передоплату за товар на суму меншу, а саме 209 805,05 дол.США. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність.

Отже, у даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була визначена позивачем на підставі документів, що містять розбіжності. А тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно запропоновано декларанту надати додаткові документи.

Позивачем не було надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" або виписку з журналу-ордеру по рахунку 632); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства; інформацію біржової організації за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу).

Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України №250-VІ ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII пункт 2. (a) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею (для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною двадцять першою статті 58 Митного кодексу України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності /частина четверта статті 57 Митного кодексу України/.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що декларанти позивача ТОВ "Мівал" (декларація від 12 травня 2014 року №700130000/2014/006430) та ПП "Грейпвайн" (декларація від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515) та ТОВ "Євростандарт-Автогаз" (декларація від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783) відмовилися від процедури консультацій.

Більш того, листами від 13 травня 2014 року №130514 та №130514/1 декларанти (підприємство-митний брокер ТОВ "Мівал" та ПП "Грейпвайн") повідомили орган доходів і зборів про неможливість подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмовилися від проведення процедури консультації у рамках статті 55 Митного кодексу України.

На вимогу суду щодо надання зазначених листів відповідачем надані пояснення, зі змісту яких судом встановлено, що спірне митне оформлення здійснювалося у вигляді електронного декларування відповідно до вимог Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631.

Відповідно до пункту 3.9. вказаного Порядку №631 електронні митні декларації (далі - ЕМД) та електронні документи або електронні копії документів, які подаються митному органу разом з електронною декларацією (далі - ЕД) формуються Декларантом відповідно до законодавства.

Для засвідчення ЕМД та ЕД декларантом, а також посадовими особами митних органів під час виконання митних формальностей застосовуються надійні засоби ЕЦП з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа.

Спірне митне оформлення здійснювалося відокремленим структурним підрозділом митниці - митним постом "Донецьк-північний", який розташований у місті Донецьк. Обмін електронними повідомленнями у рамках процесу митного оформлення за процедурою електронного декларування фіксувався на електронному сервері, який розташований у зазначеному підрозділі. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, вимушеним переміщенням Східної митниці Міндоходів до міста Маріуполь, доступ до адміністративних приміщень митниці та її структурних підрозділів у місті Донецьку, а також наявного в них майна на теперішній час є неможливим.

З огляду на викладене, у відповідача на дату розгляду справи відсутні листи декларантів ТОВ "Мівал" та ПП "Грейпвайн", однак, їх наявність та зміст не заперечується позивачем.

Відповідно до частини п'ятої статті 266 Митного кодексу України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Таким чином, твердження позивача у позовній заяві про те, що "....вказана самоправність ТОВ "Мівал" та ПП "Грейпвайн"не висвітлює позицію ТОВ "Євростандарт-Автогаз", оскільки ТОВ "Євростандарт-Автогаз" не погоджується із коригуванням митної вартості....", є необґрунтованими, оскільки не узгоджуються із положеннями частини п'ятої статті 266 Митного кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 417 Митного кодексу України взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення та, відповідно, регламентуються нормами цивільного та господарського законодавства. Отже, суперечності, пов'язані із неналежним виконанням митним брокером умов договору, не впливають на правові наслідки дій, вчинених останнім для цілей митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи виявлені розбіжності у поданих документа та їх неспростування з боку позивача та декларантів позивача, за результатами опрацювання документів, поданих до митного оформлення товарів за спірними поставками у відповідача виникли цілком обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості ТОВ "Євростандарт-Автогаз".

Отже, у даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була визначена позивачем на підставі документів, що містять розбіжності та яка є нижчою від наявної цінової інформації за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та документів, наданих самим декларантом.

У рамках виконання вимог частини четвертої статті 54, статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України органом доходів і зборів, декларанту надано письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена та про метод, за яким проведено коригування митної вартості.

Джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості за другорядним (резервним) методом були наступні митні декларації:

- по митній декларації від 12 травня 2014 року № 700130000/2014/006430 - декларація №700130000/2014/005057 від 09 квітня 2014 року /том І, а.с. 227-228/, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру.

Органом доходів і зборів винесене рішення про коригування митної вартості від 13 травня 2014 року №700000002/2013/000037/1 /том І, а.с. 45/.

- по митній декларації від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515- декларація №700130000/2014/005057 від 09 квітня 2014 року /том І, а.с. 227-228/, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру.

Органом доходів і зборів винесене рішення про коригування митної вартості від 13 травня 2014 року №700000002/2013/000038/2 /том І, а.с. 64/.

- по митній декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783- декларація №700130000/2014/005057 від 09 квітня 2014 року /том І, а.с. 227-228/ та №700130000/2014/006635 від 15 травня 2014 року /том І, а.с. 225-226/, згідно яких митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру.

Органом доходів і зборів винесене рішення про коригування митної вартості від 20 травня 2014 року №700000002/2013/000043/1 /том І, а.с. 74/.

З урахуванням пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на вищезазначене, у зв'язку з неможливістю подальшого митного оформлення товарів за митною вартістю, визначеною позивачем, митницею оформлені Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України:

- №700000002/2014/00065 від 13 травня 2014 року (у відношенні митної декларації №700130000/2014/006430) /том І, а.с. 241-242/;

- №700000002/2014/00066 від 13 травня 2014 року (у відношенні митної декларації №700130000/2014/006515) /том І, а.с. 235-236/;

- №700000002/2014/00073 від 20 травня 2014 року (у відношенні митної декларації №700130000/2014/006783) /том І, а.с. 229-230/.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України у спірних рішеннях чітко вказано обґрунтування неможливості застосування заявленої митної вартості, а саме неподання документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Так, Основний метод (стаття 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо ідентичних товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв'язку з наявністю неспростованих розбіжностей у документах, наданих позивачем, а також ненаданням додаткових документів, які вимагалися посадовою особою митниці).

Другорядний метод (стаття 59 Митного кодексу України - за ціною договору щодо ідентичних товарів). У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно у тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У спірному випадку наявна у митниці та декларанта інформація не давали змогу застосувати другорядний метод (2а) визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Оскільки при порівнянні ознак оцінюваного товару з інформацією про товари, що була наявна у органу доходів і зборів, товари не можна вважати ідентичними у розумінні частини другої статті 59 Митного кодексу України /том ІІ, а.с. 38-52/.

Другорядний метод (стаття 60 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо подібних (аналогічних) товарів). У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 Митного кодексу України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У спірному випадку за основу коригування взяті митні оформлення аналогічних подібних товарів, які мали спільні ознаки із оцінюваними, а саме: код УКТЗЕД 2711129700, країна походження порівнюваних - Казахстан, умови поставки DAF, максимальна наближеність дат митного оформлення тощо.

Незважаючи на той факт, що за основу взяті митні оформлення аналогічних товарів, застосування методу коригування за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів було неможливим з огляду на наступне.

Так, ключовим критерієм для застосування методів з ціною угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статей 59 та 60 Митного кодексу України є визначення вартості ідентичних та/або аналогічних товарів саме за ціною угоди.

У спірних поставках за основу коригування взяті митні оформлення аналогічних товарів, як цього вимагає норма статті 64 Митного кодексу України. При цьому, митна вартість даних товарів визначалася не за ціною угоди, а вже за скоригованою вартістю товару - за другорядним (резервним) методом, про що свідчить відмітка (цифра 6, яка означає шостий (резервний) метод) у графі 43 митних декларацій, взятих за основу коригування /том І, а.с. 225-226, 227-228/.

Таким чином, у даному випадку наявна у митного органу та декларанта інформація не давали змогу застосувати другорядний метод (2б) визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Оскільки при порівнянні ознак оцінюваного товару з інформацією про товари, що була наявна у митниці, товари не можна вважати подібними (аналогічними) у розумінні статті 60 Митного кодексу України.

Другорядний метод (стаття 62 Митного кодексу України - метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості). У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів.

У митниці і декларанта відсутня вищезазначена інформація, тому застосування даного Методу було неможливим.

Другорядний метод (стаття 63 Митного кодексу України - Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість). Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

У митниці і декларанта відсутня вищезазначена інформація, тому застосування вказаного Методу було неможливим.

Другорядний метод (стаття 64 Митного кодексу України - Резервний метод). У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. При визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів визначення митної вартості відповідає цілям та положенням статті 7 Угоди про застосування Статті VIІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) 1994 року.

Приклади обґрунтованої гнучкості наведені у Примітках до статті 7 Додатку і Угоди про застосування Статті VIІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) 1994 року.

Деякі приклади обґрунтованої гнучкості наведено нижче:

a) ідентичні товари - вимога про те, що ідентичні товари повинні експортуватися в той самий час чи приблизно в той час, як і товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; ідентичні імпортні товари, вироблені в країні, іншій, ніж країна експорту товарів, що оцінюються, можуть бути основою для митного оцінювання; можуть використовуватися митні вартості ідентичних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 5 і 6;

b) подібні товари - вимога про те, що подібні товари повинні експортуватися в той самий час чи приблизно в той час, як і товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; подібні імпортні товари, вироблені в країні, іншій, ніж країна експорту товарів, що оцінюються, можуть бути основою для митного оцінювання; можуть використовуватися митні вартості подібних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 5 і 6.

Тобто, при застосуванні резервного методу допускається порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

Застосування резервного методу та визначення подібності товару з наявною інформацією митниці здійснюється виходячи з основного критерію - коду за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

У даному випадку відповідачем здійснено порівняння з кодом УКТЗЕД - 2711129700, саме тим, який був заявлений позивачем у поданій митній декларації. Більшої деталізації у визначенні товарів, ніж коду товару на рівні 10 знаків, законодавець не передбачає.

Крім того, порівнювані товари мають подібний опис, який зазначено в графі 31 митних декларацій, країна походження порівнюваних товарів співпадає - Казахстан, умови поставки ті ж самі - DAF.

Суд зазначає, що дата митного оформлення, за яким здійснювалося порівняння є наближеною до дати спірного митного оформлення. При визначенні митної вартості згідно цінової інформації, яка наявна у митниці (станом на день здійснення митного оформлення) береться митна вартість подібного товару, митне оформлення якого збігається або є максимально наближеним до дати поточного (спірного) митного оформлення.

При цьому, суд враховує, що для застосування резервного методу може братись відкоригована (або визначена) митна вартість аналогічного товару, як це передбачено статтею 63 Митного кодексу України.

У спірних поставках за основу коригування взяті митне оформлення, в яких митна вартість визначена за 6 (резервним), а не за ціною контракту ( що є обов'язковою умовою для застосування 2 або 3 методів) /том І, а.с. 225-226, 227-228/.

Дана обставина підтверджує неможливість використання в спірній ситуації другого (на підставі ідентичних товарів) та третього (на підставі аналогічних товарів) методів, що в свою чергу свідчить про правомірність дій митниці при визначенні митної вартості та застосування саме резервного методу.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем обгрунтовано було прийнято рішення про застосування другорядного методу визначення митної вартості, а саме 2ґ на підставі статті 64 Митного кодексу України - резервний метод.

Джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості за другорядним (резервним) методом були наступні митні декларації:

- по митній декларації від 12 травня 2014 року № 700130000/2014/006430 - декларація №700130000/2014/005057 від 09 квітня 2014 року /том І, а.с. 227-228/, оформлена з коригуванням заявленого декларантом рівня митної вартості, за резервним методом 2ґ на підставі статті 64 Митного кодексу України, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру (позивачем первісно задекларовано товар за ціною 0,65 дол.США за одиницю виміру).

За результатами коригування митна вартість збільшилась на 231 708,78 грн.

Розрахунок декларанта:

499 638 кг*0,65 (дол.США)*11,5938 (курс дол.США) = 3 765 267, 696 грн.

Розрахунок митниці:

499 638 кг*0,69 (дол.США)*11,5938 (курс дол.США) = 3 996976, 48 грн.

Різниця - 231 708,78 грн.

З огляду на викладене збільшилось зобов'язання позивача зі сплати податку на додану вартість на суму 46388,18 грн.

- по митній декларації від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515 - декларація №700130000/2014/005057 від 09 квітня 2014 року /том І, а.с. 227-228/, оформлена з коригуванням заявленого декларантом рівня митної вартості, за резервним методом 2ґ на підставі статті 64 Митного кодексу України, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру.

За результатами коригування митна вартість збільшилась на 30 282,32 грн.

Розрахунок декларанта:

65233 кг*0,65 (дол.США)*11,60544500 (курс дол.США) = 492 087,7 грн.

Розрахунок митниці:

65233 кг*0,69 (дол.США)* 11,60544500 (курс дол.США) = 522 370, 02 грн.

Різниця - 30 282,32 грн.

З огляду на викладене, збільшилось зобов'язання позивача зі сплати податку на додану вартість на суму 6077,97 грн.

- по митній декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783- декларація №700130000/2014/005057 від 09 квітня 2014 року /том І, а.с. 227-228/ та №700130000/2014/006635 від 15 травня 2014 року /том І, а.с. 225-226/, оформлена з коригуванням заявленого декларантом рівня митної вартості, за резервним методом 2ґ на підставі статті 64 Митного кодексу України, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру.

За результатами коригування митна вартість збільшилась на 105 933,51 грн.

Розрахунок декларанта:

257544 кг*0,655 (дол.США)*11,752057 (курс дол.США) = 1 982 470, 01грн.

Розрахунок митниці:

65233 кг*0,69 (дол.США)* 11,60544500 (курс дол.США) = 2 088 403, 52 грн.

Різниця - 105 933, 51 грн.

Відповідно до підпунктів 7,8 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів або неможливості надати затребувані митницею додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи орган доходів і зборів випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Позивач скористався наданим йому правом. Східною митницею Міндоходів було прийнято рішення про можливість випуску належного позивачу товару у вільний обіг під обрані позивачем гарантійні зобов'язання, шляхом надання грошової застави. Товар було випущено у вільний обіг, що не заперечується представниками сторін.

Під час дії гарантійних зобов'язань позивач листом від 10 червня 2014 року №494 направив додаткові документи, роз'яснення та обґрунтування на підтвердження заявленої митної вартості /том І, а.с. 26-40/.

Згідно приписів частини дев'ятої статті 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

За результатами опрацювання документів відповідачем встановлено, що додаткові документи надані не в повному обсязі, а саме відсутні:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається між ТОВ "Transtech" та виробником товару ТОВ "Казахський газопереробний завод" від 27 грудня 2013 року №629-65;

- висновки про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства.

Крім цього, надані декларантом додаткові пояснення не містили переконливої інформації щодо правильності визначення митної вартості.

Так, зокрема, як вбачається з пояснень, наданих позивачем у листі від 10 червня 2014 року №494, умови поставки - DAP-Діна Нурпеісова обумовлені контрактом №629-65 від 27 грудня 2013 року, укладеним між Продавцем товару - ТОВ "Transtech" та виробником - ТОВ "Казахський газопереробний завод". У зв'язку із чим, витрати на транспортування до станції Діна Нурпеісова (Казахстан) входили до ціни за контрактом. У той же час, у зв'язку із тим, що даний контракт не було надано митному органу ані під час декларування, ані після випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, та суду під час судового засідання, достовірність даного твердження, а отже, упевнитися щодо правильності визначення усіх складових митної вартості, не має можливості.

Позивачем у якості додаткових документів надано лист ТОВ "Transtech" від 26 травня 2014 року, у якому ТОВ "Transtech" надає відомості про віднесення транспортних витрат при поставці товару до ст. Гуково-Червона Могила, із посиланням на контракт №629-65 від 27 грудня 2013 року /том І, а.с. 42/. Однак, суд зауважує, що даний документ не містить будь-яких розрахунків щодо понесених витрат на транспортування та не є прямим доказом, що підтверджує правильність визначення цифрових значень складових митної вартості. У той же час, підтвердженням витрат на транспортування є відповідні товарно-транспортні документи, рахунки на оплату транспортно-експедиційних витрат тощо, які ані декларантом, ані позивачем митниці та суду не надавалися.

Також, наданий позивачем лист Полтавської ТПП від 25 червня 2014 року №24.14-05/393 /том І, а.с. 44/ не є належним доказом, який підтверджує заявлену ним митну вартість, адже по-перше, висновок ТПП зроблений на підставі аналізу документів, які не пов'язані із документами спірного митного оформлення, а саме контрактів №05/14-LPG від 12 травня 2014 року та №EG-130/14 від 22 травня 2014 року, які укладені датами, пізнішими за дати митного оформлення спірного товару, по-друге, він не надавався у листі від 10 червня 2014 року №494.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що надані декларантом додаткові документи та докази не можуть слугувати належними документами, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, твердження позивача про те, що ним були подані усі необхідні документи і тим самим виконано усі вимоги митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що імпортувалися, не знаходить свого документального підтвердження та спростовуються вказаними вище доводами.

Допущення арифметичних помилок під час розгляду справи у суді по визначенню суми скоригованої митної вартості судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятих ним рішень.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти, викладені у позовній заяві, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, оскільки її доводи та пояснення представника позивача у судовому засіданні не спростовують висновків, викладених у рішенні та встановлених у судовому засіданні, а, отже, у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, таким чином, позивач має сплатити 90% недоплаченої суми пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" до Східної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" (ідентифікаційний код 37958775, вул. Зіньківська, 19-б, м. Полтава, Полтавська область) до Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 1644,30 грн /одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 березня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова