Ухвала суду № 43356692, 24.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р.Справа № 816/4467/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. по справі № 816/4467/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Відділу Державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Полтавської області

про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Полтавської області, в яком, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив скасувати, як протиправну, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44912659 від 02.10.2014 та постанову про стягнення виконавчого збору ВП №44912659 від 13.11.2014, а також визнати протиправною бездіяльність начальника ВДВС щодо незадоволення клопотання про відкладення виконавчих дій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 9, ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", п. 2.1.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 24.03.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2014 постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/5967/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Ухвалено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1 083,42 грн. та єдиний внесок у розмірі 4 010,30 грн.

25.07.2014 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №816/5967/13-а (а.с. 34).

30.09.2014 даний виконавчий лист стягувач пред'явив для виконання до ВДВС (а.с. 33).

02.10.2014 постановою державного виконавця ВП №44912659 (а.с. 36) відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа, якою визначено строк для добровільного виконання судового рішення до 09.10.2014.

28.10.2014 боржник (ФОП ОСОБА_1) одержав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2014 ВП №44912659.

11.11.2014 до ВДВС надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про відкладення виконавчих дій на строк до десяти робочих днів через порушення строків надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 45-46).

13.11.2014 листом №812/02-32/6 начальник ВДВС повідомив боржника про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на документально підтверджений факт вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2014 ВП №44912659 у день 06.10.2014, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення №3900092659404 (а.с. 24-25).

13.11.2014 державним виконавцем ВДВС винесено постанову ВП №44912659 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 509,37 грн. у зв'язку невиконанням у добровільному порядку виконавчого листа №816/5967/13-а від 25.07.2014 (а.с. 26).

Посилаючись на те, що відповідач вирішив питання про стягнення виконавчого збору без урахування факту несвоєчасного отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44912659 від 02.10.2014, постанови про стягнення виконавчого збору ВП №44912659 від 13.11.2014, вимагаючи визнати протиправною бездіяльність щодо незадоволення клопотання про відкладення виконавчих дій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець при винесенні спірних постанов діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді.

За правилами статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, законодавець передбачив лише обов'язок, а не право, державного виконавця вчасно, на підставі належним чином оформленого виконавчого документа відкрити виконавче провадження та встановити строк для надання доказів самостійного виконання боржником судового рішення.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавчий лист № 816/5967/13-а, виданий 25.07.2014 Полтавським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1 083,42 грн. та єдиного внеску в розмірі 4 010, 30 грн.

За заявою стягувача 02.10.2014 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та надав боржнику строк для добровільного виконання виконавчого документа.

Відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" на адресу боржника, що вказана у виконавчому документі, була надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що свідчить відмітка в реєстрі поштових відправлень.

Згідно зі статтею 31 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

07.11.2014 ФОП ОСОБА_1 подав до ВДВС заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 42).

13.11.2014 на адресу ФОП ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про дату та час, у який він може ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 43).

21.11.2014 ФОП ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить відмітка на заяві про ознайомлення.

Після того, як ФОП ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, державний виконавець виявив, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником не вчасно.

Згідно з частиною першої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

У зв'язку з цим державний виконавець 27.11.2014 виніс та направив на адресу ФОП ОСОБА_1 постанову про відкладення провадження виконавчих дій, поновивши строк для самостійного виконання виконавчого документа до 04.12.2014.

Проте і в доданий час боржник не спромігся виконати виконавчий документ (а.с. 47).

04.12.2014 державний виконавець виніс постанову ВП №44912659 про виправлення описки в процесуальному документі, а саме - в постанові про відкриття виконавчого провадження, постанові про стягнення з боржника виконавчого збору, постанові про відкладення провадження виконавчих дій, де усунув недоліки в написанні повного імені боржника (а.с. 48).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про прийняття оскаржуваних постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору з дотриманням вимог закону та відсутності підстав для їх скасування.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. по справі № 816/4467/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.