Ухвала суду № 43356691, 24.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р.Справа № 820/20184/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Клочко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. по справі № 820/20184/14 за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про стягнення суми,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство завод "Електроважмаш", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області, в якому з урахуванням змінених позовних вимог просить суд Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код 00213121, рахунок п/р №260000134739 в АТ "Сбербанк Росії" м. Київ, МФО 320627) 84285,33 грн. пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 425 001,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. адміністративний позов Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про стягнення суми було задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код 00213121, рахунок п/р №260000134739 в АТ "Сбербанк Росії" м. Київ, МФО 320627) 84285 (вісімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 33 коп пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 425 001,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Державного підприємства заводу "Електроважмаш" (адреса: 61089, м. Харків, пр. Московський, б. 299, код ЄДРПОУ 00213121, п/р №260000134739 в АТ "Сбербанк Росії" м. Київ, МФО 320627) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р.та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області надало клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 24.03.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство завод "Електроважмаш" зареєстроване в якості юридичної особи з 03.12.1991 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №420686. Позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість з 15.07.1997 року, що підтверджується Свідоцтвом №100230619.

28.02.2011 року СДПІ по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення рішення № 0000090840 про зменшення ДП завод «Електроважмаш» суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2010 року на суму 425 001,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі 2-а-9140/11/2070 позовом ДП завод «Електроважмаш» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000090840 від 28.02.2011 року задоволено в повному обсязі. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року залишено без змін.

ДП завод «Електроважмаш» звернулося до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за листопад 2010 року на суму 425 001,00 грн. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року по справі №2а-5248/12/2070 позов ДП завод «Електроважмаш» - задоволено, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками датків у м. Харкові ДПС залишено без задоволення, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2013 року № К/9991/61676/12 касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС залишено без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у зв'язку із простроченням здійснення позивачу бюджетного відшкодування у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на суму простроченої заборгованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків також передбачається статтею 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації ( п.200.7 ст.200 ПКУ ).

Позивачем на виконання наведених норм Кодексу подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість.

Згідно з п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України свідчить, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 року, казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п.п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно п.п. 6.1 вказаного Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом термінів визначених у розділі 3 цього Порядку, уважається бюджетною заборгованістю. Відповідно до п.п. 6.2 вказаного Порядку платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. у справі №2а-9140/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012р., скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000090840 від 28.02.2011 р. від 28.02.2011 р.

Зазначеними судовими рішеннями підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ з державного бюджету за листопад 2010 р. в сумі 425001,00 грн.

Ці обставини згідно з ч.1 ст.72 КАС України мають преюдиціальне значення для суду при розгляді даної справи.

Пунктом 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, вказаною нормою визначено період часу, за який платник податку має право на отримання пені за несвоєчасне виконання Державою зобов'язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ та передбачено, що розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого порушено права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що сума бюджетного відшкодування за листопад 2010 року неправомірно не відшкодована позивачу, позивач має право на стягнення пені у зв'язку з наявністю бюджетної заборгованості.

Таким чином, сума пені за період прострочення - 904 дні з 18.04.2012 року по 29.10.2014 року складає 84285,33 грн., а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з цим колегія судів зазначає, що правильність обчислення пені відповідачами не заперечуються.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. по справі № 820/20184/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2015 р.