Ухвала суду № 43356363, 30.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 р.Справа № 816/4755/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Зеленського В.В. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. по справі № 816/4755/14

за позовом ОСОБА_1

до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області, треті особи ОСОБА_2 , Ленінський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області (далі-відповідач), треті особи ОСОБА_2, Ленінський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, в якому просив скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 031001 від 28.01.2013 року про накладення відносно позивача штрафу в розмірі 1700 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року по справі № 816/4755/14 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до завдання на перевірку від 08 січня 2013 року №090407 державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Полтавській області перевірено автомобіль марки ВАЗ 21011 ЗНГ, номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_1. За кермом, згідно посвідчення водія серії НОМЕР_2, перебував ОСОБА_2

За результатами даної перевірки складено Акт перевірки від 08 січня 2013 року №067455, у якому зафіксовано порушення вимог статті статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлення ліцензійної картки .

Водій ОСОБА_2 ознайомлений з Актом перевірки, зазначив, що ліцензійну картку забув вдома, про що свідчить його підпис у відповідній графі Акту.

Зазначений Акт надіслано на адресу Управління Укртрансінспекції у Полтавській області для розгляду та прийняття рішення.

За адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08 січня 2013 року, ОСОБА_1 надіслане повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 28 січня 2013 року у приміщенні Управління Укртрансінспекції у Полтавській області, яке отримано адресатом 18 січня 2013 року, про що свідчить підпис на корінці зворотного повідомлення, копія якого залучена до матеріалів справи.

28 січня 2013 року начальником Управління Укртрансінспекції у Полтавській області розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та, враховуючи наявність підстав, винесено постанову №031001, якою, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 1700,00 грн.

Позивач не погодився із зазначеною постановою та звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать про те, що Управління Укртрансінспекції у Полтавській області при винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 січня 2013 року №031001 року, діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто у межах наданих йому повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".

Частиною першою статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи -управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ліцензійна картка для водія є обов'язковою відповідно ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №031001 від 28.01.2013 р. є законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтування та доводи позову та апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. по справі № 816/4755/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 31.03.2015 року.