Ухвала суду № 43355743, 26.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14075/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішагропродукт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ТОВ «Зовнішагропродукт» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (правонаступником якої є ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 02 вересня 2014 року № 0009022207 та № 0009032207.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток по правовідносинах з ТОВ «Світанок-1».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Зовнішагропродукт» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до державного бюджету податків та зборів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Світанок-1» за період з 01 січня 2012 року по 01 квітня 2014 року, про що складено акт від 11 серпня 2014 року № 361/1/22-07-32551909.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 02 вересня 2014 року № 0009032207, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 14340 грн. 00 коп., з яких 11472 грн. 00 коп. - за основним платежем та 2868 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 02 вересня 2014 року № 0009022207, яким позивачу зменшене відємне значення податку на додану вартість на 12075 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Зовнішагропродукт» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Зовнішагропродукт» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених ТОВ «Світанок-1».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Світанок-1» та ТОВ «Зовнішагропродукт» був укладений договір купівлі-продажу № П-05/13 від 26 вересня 2013 року, згідно умов якого ТОВ «Світанок-1» зобов'язувалося поставити позивачу горох.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивачем був сформований податковий кредит та витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києва вважає такі дії ТОВ «Зовнішагропродукт» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Світанок-1» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок був зроблений на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва від 24 лютого 2014 року № 60/22-201/34858220.

Згідно вказаного акту, у серпні 2013 року ТОВ «Світанок-1» було придбане невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності. На час відчуження корпоративних прав, земельні ділянки, що знаходилися на балансі підприємства, були вилучені із статутного капіталу ТОВ «Світанок-1». Новому власнику підприємства фактично було передано лише 100 тон соняшника.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не дають підстав для висновку про фіктивну діяльність ТОВ «Світанок-1». Крім того, такі відомості не підтверджені доказами.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ТОВ «Світанок-1», позивач зобов'язаний надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору купівлі-продажу № П-05/13 від 26 вересня 2013 року.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Як раніше зазначалося, між ТОВ «Світанок-1» та ТОВ «Зовнішагропродукт» був укладений договір купівлі-продажу № П-05/13 від 26 вересня 2013 року. Предметом вказаного договору був горох урожаю 2013 року. ТОВ «Світанок-1» зобов'язувалося поставити вказаний товар ТОВ «Зовнішагропродукт» на умовах СРТ Одеса, тобто доставити його за власний рахунок до м. Одеси.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору купівлі-продажу № П-05/13 від 26 вересня 2013 року ТОВ «Зовнішагропродукт» надало суду копії рахунку на оплату № 260907 від 26 вересня 2013 року, видаткової накладної № 260907 від 26 вересня 2013 року та податкової накладної № 51/2 від 26 вересня 2013 року.

Вказані документи оформлені з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо асортименту, кількості та ціни товару, які узгоджуються між собою.

Також позивачем надані суду докази подальшого експорту товару, придбаного у ТОВ «Світанок-1». Зокрема, позивач надав суду копії зовнішньоекономічного контракту № 01/09/2013 від 18 вересня 2013 року, вантажної митної декларації з відміткою Південної митниці про взяття товару під митний контроль, фітосанітарних сертифікатів, акту виконаних робіт № 1451/13-095Е, який підтверджує фактичне перевезення товару до Ізраїлю.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне здійснення поставки товару за договором від № П-05/13 від 26 вересня 2013 року.

Обґрунтовуючи свій висновок про неможливість здійснення такої господарської операції, відповідач надав відомості із Відділу статистики Ширяївського району Одеської області про посівні площі сільськогосподарського призначення під урожай 2013 року ТОВ «Світанок-1». Згідно вказаних відомостей товариство у 2013 року не вирощувало горох.

Колегія суддів вважає вказані доводи податкового органу необґрунтованими, адже умовами договору купівлі-продажу № П-05/13 від 26 вересня 2013 року не було передбачено, що ТОВ «Світанок-1» є виробником сільськогосподарської продукції, яка поставляється.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що акт перевірки позивача від 11 серпня 2014 року № 361/1/22-07-32551909 був складений на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України - за постановою слідчого від 06 травня 2014 року, винесеною в рамках кримінального провадження № 42014160000000077. Докази винесення рішення у вказаній кримінальній справі чи посилання на наявність такого рішення у матеріалах даної справи - відсутні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові від 23 грудня 2014 року у справі № 21-561а14, відсутність відповідного рішення суду у кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Зовнішагропродукт» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 02 вересня 2014 року № 0009022207 та № 0009032207.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 02 лютого 2015 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 31 березня 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С