Постанова № 43355513, 30.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2015 року 11:25 № 826/380/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві в особі Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпро визнання протиправними дій та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом у якому, з урахуванням прийнятих судом уточнень позовних вимог, просить:

1) визнати дії ГУ ДМС України в місті Києві в особі Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві щодо вимог про сплату платежу за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 294,30 грн., платежу за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 120,34 грн., а також - щодо вимоги про підписання заяви про надання платної послуги від 23.12.2014 - протиправними;

2) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь ОСОБА_1 безпідставно сплачені грошові кошти у загальній сумі 414,64 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що для оформлення другого паспорта громадянина України для виїзду за кордон він подав до Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві всі необхідні для цього документи згідно з переліком, передбаченим законодавством. Однак, перед прийняттям документів працівниками вказаного підрозділу міграційної служби позивачу було пояснено, що для виготовлення у скорочений строк другого паспорта громадянина України для виїзду за кордон необхідно сплатити державне мито у розмірі 340,00 грн., платіж за оформлення та видачу паспорта у розмірі 294,30 грн. та платіж за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 120,34 грн. При цьому, як вказує позивач, працівниками служби його було попереджено, що у випадку не сплати вказаних платежів паспорт виготовлятися не буде.

Позивач зазначає, що у зв'язку з терміновою необхідністю виготовлення другого закордонного паспорта громадянина України для виїзду за кордон був змушений підписати заяву про надання вищевказаних платних послуг та здійснити їх оплату.

Однак, позивач вважає такі дії міграційної служби незаконними, оскільки, на його думку, норми чинного законодавства не зобов'язують здійснювати при оформленні другого паспорта громадянина України для виїзду за кордон оплату послуг за оформлення і видачу паспорта та за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон, окрім сплати державного мита, а відтак просить задовольнити позов та стягнути безпідставно сплачені ним грошові кошти.

В ході розгляду даної справи судом ухвалено здійснити заміну неналежних відповідачів Печерського РУ ГУДМС України у місті Києві та ГУ ДМС України (щодо стягнення коштів) у місті Києві на належних - ГУ ДМС України в місті Києві в особі Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві та ГУ ДКС України у місті Києві.

ГУ ДМС України у місті Києві під час розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про законність та обґрунтованість своїх вимог про необхідність оплати послуг за оформлення і видачу паспорта та за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Представник ГУ ДКС України у місті Києві в судове засідання 19.03.2015 не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності цього відповідача. У той же час, 24.03.2015 до канцелярії суду представником ГУ ДКС України у місті Києві подано заперечення, у якому останній просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Під час розгляду справи на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши присутніх осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

23 грудня 2014 року позивач звернувся до Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві із заявою про оформлення в терміновому порядку другого паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Необхідність отримання другого паспорту пояснюється позивачем необхідністю отримання довгострокової візи та наближенням закінченням строку дії попереднього паспорту.

Під час розгляду справи представником Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві визнано, що перед прийняттям документів працівниками вказаного підрозділу міграційної служби позивачу було пояснено, що для виготовлення у скорочений строк другого паспорта громадянина України для виїзду за кордон необхідно сплатити державне мито у розмірі 340,00 грн., платіж за оформлення та видачу паспорта у розмірі 294,30 грн. та платіж за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 120,34 грн.

Так, у зв'язку з необхідністю виготовлення другого закордонного паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивачем підписана заява про надання платних послуг від 23.12.2014 року, бланк якої надано позивачу працівниками Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві. При цьому, як визнано представником міграційної служби в ході розгляду справи, подання позивачем даної заяви про надання платних послуг було передумовою для прийняття у позивача документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та його видачі.

З метою оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивачем було сплачено державне мито у розмірі 340,00 грн., платіж за оформлення та видачу паспорта у розмірі 294,30 грн. та платіж за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 120,34 грн. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 23.12.2014 року (а.с. 9-11).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 N 3857-XII.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію Закону N 3857-XII Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1995 року N 231 затвердив Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, у пункті 10 яких наведено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

До об'єктів справляння державного мита належить, в тому числі, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10х17 грн. (статті 2, 3 Декрету). При цьому, за дострокове (до десяти робочих днів) оформлення документів ставки державного мита за вчинення відповідних дій збільшуються на 100 відсотків.

Разом з цим у пунктів 27, 29 розділу І Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання», визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн. 15 коп., а також розмір плати за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що становить 60 грн.17 коп.

Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість всіх витрат, пов'язаних із учиненням міграційною службою дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й плата за оформлення та видачу паспорта, а також за внесення відомостей про другий паспорт), тому міграційна служба не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постановах від 3 грудня 2013 року (справа № 21-416а/13), від 17.12.2013 року (справа № 21-441а13), які прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України (у редакції Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи вищенаведене та керуючись позицією Верховного суду України, суд приходить до висновку, що вимоги Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві щодо сплати додаткових витрат згідно наданої заяви за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, окрім державного мита, є протиправними.

В контексті наведеного суд зазначає, що внаслідок вчинення міграційною службою вищезгаданих дій, позивачем додатково та надміру сплачено до бюджету платіж за оформлення та видачу паспорта у розмірі 294,30 грн. та платіж за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 120,34 грн.

Сплата позивачем зазначених сум до Державного бюджету України через ГУ ДМС України в місті Києві підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 23.12.2014 № 13265205 на суму 294,30 грн. та № 13265217 на суму 120,34 грн.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що статтею 25 Бюджетного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, (1) Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр); (2) здійснює реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; (3) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 7 цього ж Положення, Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011 р. № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Враховуючи наведене в сукупності, а також положення ч. 2 ст. 124 Конституції України, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення міграційною службою вищенаведених протиправних дій щодо вимог про сплату додаткових платежів за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, позивачем надміру сплачено до бюджету вищевказані суми платежів, які підлягають поверненню позивачу шляхом стягнення за рішенням суду цих сум з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, через яке ці кошти були зараховані до Державного бюджету України, зарахування яких до бюджету не заперечується другим відповідачем.

Під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачами не доведено наявності законодавчих перешкод для повернення позивачу надміру зарахованих до бюджету коштів, які зараховані до бюджету внаслідок неправомірних вимог міграційної служби про їх сплату.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, виходячи із вищевикладеного, відповідачем-1 не доведено законності та обґрунтованості своїх дій щодо вимог про сплату додаткових платежів за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними таких дій відповідача-1, а також про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві надміру сплачених позивачем платежу за оформлення та видачу паспорта у розмірі 294,30 грн. та платежу за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 120,34 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ГУ ДМС України в місті Києві в особі Печерського районного відділу ГУ ДМС України у місті Києві щодо вимог про сплату платежу за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 294,30 грн., платежу за внесення відомостей про другий паспорт у паспорт громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 120,34 грн., а також - щодо вимоги про підписання заяви про надання платної послуги від 23.12.2014.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві (код з ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ОСОБА_1 (адреса: 01030, АДРЕСА_1; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 414,64 грн. (чотириста чотирнадцять гривень 64 коп.).

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (адреса: 01030, АДРЕСА_1; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін