Постанова № 43355509, 30.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2015 року № 826/2636/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Катющенка В.П. та Кобилянського К.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - Міністерство) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення від 02.12.2014 року та зобов'язання надати відповідь на звернення від 02.12.2014 року.

По суті позивач зазначає, що звернувся до КМ України із листом, в якому висловив пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази у сфері освіти та науки. Вказаний лист був направлений Кабінетом Міністрів України до Міністерства для розгляду по суті.

Однак, як зазначає позивач, станом на час звернення до суду відповіді не отримано.

У зв'язку з цим позивач вважає порушеними його права, визначені Законом України «Про звернення громадян». З огляду на наведене у сукупності позивач просить задовольнити позов.

Представник Міністерства зазначив, що заяву позивача було розглянуто та надано відповідь по суті звернення, зокрема зазначено, що пропозиції позивача по-можливості будуть враховувати при удосконаленні нормативно-правової бази у відповідній сфері.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України в судовому засіданні 24.03.2015 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

02.12.2014 р. позивачем сформовано звернення на адресу Кабінету Міністрів України, в якому позивач просив внести зміни до постанови КМ України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 р. № 963, а саме: включити до переліку посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівня акредитації аспірантів та докторантів; виключити з переліку посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівня акредитації посади завідувача аспірантурою (докторантурою). У зверненні наведено обґрунтування необхідності удосконалення нормативно-правової бази у даній сфері.

Вказаний лист надійшов до КМ України 12.12.2014 р. та був спрямований в порядку ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» до Міністерства освіти і науки України.

Під час розгляду справи з боку Міністерства надано копію відповіді на адресу позивача, яка датована 21.01.2015 р. (№ 1/11-556). У відповіді зазначено, що запропоновані позивачем зміни до постанови КМ України від 14.06.2000 р. № 963 будуть уважно вивчені і, по-можливості, враховані в подальшій роботі по вдосконаленню зазначеної постанови.

У взаємозв'язку з наведеним суд зазначає, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

При цьому, відповідно до положень ст. 3 цього Закону під зверненнями громадян розуміються викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся саме із пропозицією щодо удосконалення нормативного регулювання суспільних відносин у певній сфері.

Статтею 7 Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Між тим, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Відповідно до положень ст. 14 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

При цьому, згідно з положеннями статті 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Однак, в даному випадку, копія вказаного листа Міністерства на адресу позивача не супроводжується доказами надіслання на адресу позивача. При цьому, позивач категорично заперечує отримання вказаної відповіді, зазначаючи, що постійно перевіряє доставку пошти до поштової скриньки.

Що стосується витягу із журналу реєстрації, який залучений до справи, слід зазначити, що наведене свідчить про реєстрацію вихідної кореспонденції та не є підтвердженням направлення позивачу відповіді засобами поштового зв'язку. Інших доказів направлення відповіді позивачу не надано.

Відтак, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Відповідь на звернення позивача у встановлений строк позивачу не надана.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено дотримання вимог вищевказаних норм Закону щодо обов'язку розглянути та надати відповідь заявнику, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, яка виявилась у ненаданні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 02.12.2014 р.

3. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (код з ЄДР 38621185; адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10) надати ОСОБА_1 відповідь на звернення від 02.12.2014 р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (адреса: 01135, АДРЕСА_1) 73,08 грн. на відшкодування сплаченого судового збору (квитанція від 17.02.2015 р.).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.П. Катющенко

К.М. Кобилянський