Постанова № 43355472, 25.03.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року м. Черкаси справа № 823/2873/14

17 годин 11 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В., суддів Бабич А.М. та Гараня С.М., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/2873/14

за позовом ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1) [ОСОБА_1 - особисто, представник позивача за договором - ОСОБА_2.]

до Державного агентства земельних ресурсів України (надалі - відповідач 1) [представник відповідача 1 Сіроштан О.М. - за довіреністю], Головного управління Держземагентства у Черкаській області (надалі - відповідач 2) [представник відповідача 2 Тарасенко Ю.М. - за довіреністю], відділу Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області (надалі - відповідач 3) [представник відповідача 3 Захаревич Я.М. - за довіреністю]

про визнання дій неправомірними, скасування наказів та поновлення на роботі, прийняв постанову.

ОСОБА_1, звернувшись до суду з адміністративним позовом до відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3, просить (згідно із уточненням позовних вимог від 25.03.2015) (а.с.26-27 т.4): визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 26.08.2014 № 461-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1»; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 26.08.2014 № 136-к «Про звільнення ОСОБА_1»; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області з 27.08.2014; стягнути з відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 27.08.2014 до 30.11.2014 у сумі 8109 грн. 57 коп.; допустити до негайного виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагенства у Тальніськогому районі Черкаської області та виплати середнього заробітку за один місяць з 27.08.2014 до 26.09.2014 у сумі 2703 грн. 19 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.08.2014 відповідачем 1 прийнято наказ №461-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1», відповідно до якого позивача звільнено з посади начальника відділу за порушення присяги державного службовця у частині сумлінного виконання службових обов'язків, неналежну організацію роботи Управління відповідно до ст.147 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом - КЗпП) та п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (надалі за текстом - Закон №3723), 26.08.2014 управлінням Держземагенства у Черкаській області видано наказ №136-к про звільнення ОСОБА_1 з посиланням на наказ №461-кт/а. Звільнення за порушення присяги може мати місце тоді, коли проведено службове розслідування і доведено, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання особою обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення присяги, якщо цей проступок неможливо кваліфікувати як порушення присяги. У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд адміністративний позов задовольнити повністю.

На підтвердження обставин, після направлення справи на новий розгляд, позивачем додатково надано копії: інструкції з діловодства (а.с.199-223 т.3), наказу від 28.02.2013 №30 (а.с.198 т.3), журналів (а.с.163-187 т.3), книг реєстрації документації (а.с.122-162 т.3), наказу від 19.07.2013 №84 з додатком (а.с.250-252 т.3), листів (а.с.246-249 т.3), технічної документації (а.с.224-234 т.3), довідки від 14.10.2014 №3338/1 (а.с.101 т.3), проекту землеустрою (а.с.235-239 т.3), витягів з рішень від 20.12.2013 №43/6-1, від 28.02.2013 №32/6-3 (а.с.243-245, 241, т.3), листа з додатком (а.с.104-106 т.3), акту від 20.03.2015 (а.с.188 т.3), фотографій (а.с.189-190 т.3), довідок (а.с.195-197 т.3), листа (а.с.240 т.3), табелів (а.с.28-29 т.4).

Представник Державного агентства земельних ресурсів України проти позову заперечувала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях та зазначила, що позивач допустив численні та суттєві порушення, оскільки належним чином не виконував службові обов'язки, що зафіксовано актом перевірки, є грубим порушенням норм чинного законодавства і свідчать про неналежну організацію позивачем роботи відділу. Окремі неточності (дефекти форми документу) не можуть впливати на оцінку сумлінності службової дисципліни позивача, якого звільнено із займаної посади за ст.147 КЗпП на підставі п.6 ст.30 Закону №3723. Представник відповідача 1 зазначила, що оскаржувані накази є законними, просила суд у задоволенні позову відмовити.

На підтвердження обставин, після направлення справи на новий розгляд, відповідачем 1 додатково надано копії: наказу від 26.08.2014 №461-кт/а (а.с.8 т.4), доповідної записки (а.с.9 т.4), листа-відповіді (а.с.10-13 т.4), акту про результат перевірки (а.с.14-23 т.4), наказу від 11.03.2015 (а.с.24 т.4).

Представник відповідача 2 заперечував повністю щодо задоволення адміністративного позову з підстав викладених у письмових заперечення та зазначив, що головне управління є територіальним органом Держземагенства України та підпорядковане йому, тому наказ відповідача 2 № 136-к є похідним від наказу Державного агентства земельних ресурсів України, тому, виходячи з позиції представника відповідача 1 та зафіксованих порушень і доповідних записок керівних спеціалістів щодо недоліків у керівництві відділом позивачем, представник відповідача вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Представник відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області зазначила, що у вирішенні адміністративної справи покладається на розсуд суду.

На підтвердження обставин, після направлення справи на новий розгляд, відповідачем 3 додатково надано копії: положення (а.с.33-41 т.4), наказу від 26.08.2014 №67/28-к, від 26.08.2014 №136-к (а.с.42-43, 44 т.4), змін до положення (а.с.45-47 т.4), табелів (а.с.48-49, 52, 55 т.4), довідок (а.с.53-54 т.4).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позиції сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити з огляду на таке.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду (надалі - ЧОАС) від 22.10.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову ЧОАС від 22.10.2014 залишено без задоволення, а постанову - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України (надалі - ВАСУ) від 25.02.2015 №К/800/65856/14 касаційну скаргу представника ОСОБА_1, задоволено частково, скасовано постанову ЧОАС від 22.10.2014 та ухвалу КААС від 03.12.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку з тим, що звільнення відбулося 26.08.2014, розгляд та вирішення адміністративної справи здійснювався з урахуванням норм чинного законодавства на момент звільнення позивача.

08.05.2013 ОСОБА_1 відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 08.05.2013 № 1147-кт/а призначений на посаду начальника відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області з присвоєнням 11 рангу державного службовця. На підставі звернень депутата Черкаської обласної ради Короткова О.Г. від 02.07.2014 № 02 та 09.07.2104 № 03 прийнято наказ Державного агентства земельних ресурсів України № 229 від 14.07.2014 «Про утворення комісії для проведення перевірки» (а.с.163-164 т.1) та утворено комісію для проведення перевірки окремих питань діяльності, зокрема і відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області. На підставі акту перевірки, доповідної записки голови комісії, заступника директора юридичного департаменту Держземагенства України, пропозиції юридичного департаменту прийнято наказ Державного земельного агентства України від 26.08.2014 № 461-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1» (а.с.6 т.1) - звільнено позивача із займаної посади начальника відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області за: порушення присяги державного службовця у частині сумлінного виконання своїх службових обов'язків, неналежну організацію роботи Управління відповідно до ст.147 КЗпП та п.6 ст.30 Закону №3723. Позивач ознайомився із наказом 27.08.2014 (а.с.6 т.1). Головним управлінням Держземагентсва у Черкаській області прийнято наказ від 26.08.2014 №136-к «Про звільнення ОСОБА_1» (а.с.33 т.1) та відділом Держземагентва у Тальнівському районі Черкаської області наказ від 26.08.2014 №67/28-к «Про оголошення наказу про звільнення ОСОБА_1»(а.с.42-43 т.4).

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України (надалі за текстом - КМУ) від 17.08.2011 № 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» утворено відділ Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області.

Згідно із Положенням про Управління (Відділ) Держземагентства у районі, затвердженого наказом міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258 (надалі за текстом - Положення) управління (відділ) Держземагентства у районі є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України. Відповідно до пункту 10.1 Положення, начальник здійснює керівництво відділом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності. Начальник, окрім іншого, організовує та забезпечує виконання відповідних актів законодавства, наказів Держземагенства України та Головного управління Держземагентства в області. Положення про відділ Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області затверджено наказом Державного агентства земельних ресурсів України 05.09.2012 за №417 (а.с.33-41 т.4).

Згідно зі ст.5 Закону №3723 державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця. Відповідно до ст.10 Закону №3723 основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу. Статтею 17 Закону №3723 встановлено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки». Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Судом встановлено, що відповідно до запису у трудовій книжці позивача (а.с.9) ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця 17.02.1994. ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області (наказ від 08.05.2013 №1147-кт/а) (а.с.93 т.1). Трудова книжка (ст.18) містить запис про нагородження грамотою (а.с.138 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Позивачем надано копії грамот і подяк (а.с.43-51 т.1), однак жодну фотокопію та/або ксерокопію не завірено у встановленому порядку, у судове засідання повивачем на надано оригінали відповідних документів для огляду.

Відповідно до наказу від 14.07.2014 №229 (а.с.163-164 т.1) «Про утворення комісії для проведення перевірки» утворено комісію для проведення перевірки окремих питань діяльності, зокрема, відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області.

Посадовими особами Державного агентства земельних ресурсів України за результатами перевірки діяльності відділу Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області виявлено порушення, що відповідно до пояснень відповідачів 1, 2 є грубими та свідчать про неналежну організацію позивачем роботи відділу, що по своїй суті є порушенням позивачем присяги державного службовця.

Акт про результат перевірки (а.с.153-154 т.1) містить інформацію про порушення відділом Держземагенства у Тальнівському районі вимог законодавства при наданні адміністративних послуг: відсутність власної інструкції з діловодства та номенклатурних справ; порушення вимог ст.6 Закону України «Про адміністративні послуги» та інструкції з діловодства, що свідчить про недотримання відділом граничних строків надання зазначених адміністративних послуг, оскільки здійснюється без реєстрації та обліку звернень суб'єктів за отриманням адміністративних послуг.

Однак, судом встановлено, що згідно наказу відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області від 28.02.2013 №30 (а.с.198 т.3) «Про затвердження Інструкції з діловодства у відділі Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області» затверджено Інструкцію з діловодства у відділі Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області (а.с.199-218 т.3). Отже, такий факт порушення спростовано.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 №5203-VI державна політика у сфері надання адміністративних послуг базується на принципах, зокрема відкритості та прозорості; оперативності та своєчасності; доступності інформації про надання адміністративних послуг; доступності та зручності для суб'єктів звернень. Суб'єкти надання адміністративних послуг зобов'язані забезпечити: облаштування у місцях прийому суб'єктів звернень інформаційних стендів із зразками відповідних документів та інформації в обсязі, достатньому для отримання адміністративної послуги без сторонньої допомоги; створення та функціонування веб-сайтів, на яких розміщується інформація про порядок надання відповідних адміністративних послуг, режим доступу до приміщення, в якому здійснюється прийом суб'єктів звернень, наявність сполучення громадського транспорту, під'їзних шляхів та місць паркування; здійснення посадовими особами прийому суб'єктів звернень згідно з графіком, затвердженим керівником відповідного суб'єкта надання адміністративних послуг. Кількість годин прийому суб'єктів звернень має становити не менше 40 годин на тиждень, у тому числі в суботу - не менше шести годин; надання суб'єкту звернення, який звернувся за допомогою засобів телекомунікації (телефону, електронної пошти, інших засобів зв'язку), інформації про порядок надання адміністративних послуг; видання довідково-інформаційних матеріалів про адміністративні послуги та безоплатне поширення таких матеріалів у приміщеннях, в яких здійснюється прийом суб'єктів звернень; облаштування скриньки для висловлення суб'єктами звернень зауважень і пропозицій щодо якості надання адміністративних послуг, проведення щорічного аналізу таких зауважень і пропозицій, вжиття відповідних заходів (ч.2 ст.6 Закону України «Про адміністративні послуги»)

Відповідно до п.4 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою КМУ від 30.11.2011 №1242 відповідальність за організацію діловодства в установах несуть їх керівники. Пунктом 5 Типової інструкції організація діловодства в установах покладається на їх структурні підрозділи (департаменти, управління, відділи, сектори) діловодства (документаційного забезпечення), загальні відділи, канцелярії тощо (далі - служба діловодства). Відповідно до п.6 Типової інструкції служба діловодства відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розробляє інструкцію установи з діловодства та номенклатуру справ установи.

Наказом Держземагентства України від 28.02.2012 №80 затверджено Типову інструкцію з діловодства в територіальних органах Держземагентства, державних підприємствах, що належать до сфери його управління, де визначено (п.6), що основним завданням служби діловодства є встановлення в територіальних органах Держземагентства, державних підприємствах, що належать до сфери його діяльності, єдиного порядку документування управлінської інформації і роботи з документами із застосуванням сучасних автоматизованих систем, методичне керівництво і контроль за дотриманням установленого порядку роботи з документами в його структурних підрозділах. Служба діловодства відповідно до покладених на неї завдань: розробляє номенклатуру справ територіального органу Держземагентства, державного підприємства, що належить до сфери його управління; здійснює реєстрацію та веде облік документів. Оскільки номенклатура справ є обов'язковим для кожної установи інформаційним довідником, що складається з метою створення єдиної системи формування справ, забезпечення їх обліку, швидкого пошуку документів за змістом і видом, то необхідно зазначити, що в акті перевірки діяльності, зокрема керівника відділу - позивача йдеться про відсутність номенклатури справ, а тому видається проблемним з'ясування обставин, встановлення факту з наявності та/або відсутності журналів реєстрації (обліку), інших носіїв інформації на час здійснення контрольних заходів.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження ведення книг та журналів обліку надано книгу реєстрації вихідної документації відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області (а.с.122-139 т.3) та книга реєстрації вхідної документації, інших установ, підприємств, організацій та громадян за 2013 рік (а.с.140-153 т.3), журнал реєстрації заяв, що надаються відділом Держземагенства у Тальнівському районі (розпочато 01.02.2013, закінчено 14.10.2014) (а.с.163-174 т.3) та журнал реєстрації довідок, витягів та інших матеріалів, що надаються Тальнівським відділом Держземагенства України (розпочато 22.04.2014, закінчено 31.12.2014) (а.с.175-187 т.3).

Актом перевірки (а.с.153-154 т.1) встановлено порушення вимог Закону України «Про адміністративні послуги», зокрема щодо облаштування у місцях прийому суб'єктів звернень інформаційних стендів із зразками відповідних документів та інформації в обсязі, достатньому для отримання адміністративної послуги без сторонньої допомоги: здійснення посадовими особами прийому суб'єктів звернень згідно з графіком, затвердженим керівником відповідного суб'єкта надання адміністративних послуг. Кількість годин прийому суб'єктів звернень має становити не менше 40 годин на тиждень, у тому числі в суботу - не менше шести годин, проте в порушення норм графік прийому громадян у відділі Держземагенства у Тальнівському районі сектором державного земельного кадастру становив: громадяни - вівторок та четвер; юридичні особи - понеділок та середа; не забезпечення розміщення інформаційної картки адміністративної послуги на офіційному веб-сайті та у місці здійснення прийому суб'єктів звернення; не облаштування приміщення з обмеженим доступом, а саме: відсутність в порушення наказу від 18.12.2012 №586 Держземагенства України «Про затвердження порядку роботи у приміщенні з обмеженим доступом»: металевих дверей, механічного замку, вхідні двері не опечатані та неопломбовані, відсутність пожежної та охоронної сигналізації, в робочий час двері не замкнені, відсутність сейфу або металевого шкафу. Позивачем до відповідача 2 надано неправдиві відомості щодо належного облаштування кімнати з обмеженим доступом. Актом перевірки зафіксовано порушення щодо дотримання вимог земельного законодавства при погодженні документації із землеустрою, зокрема ст. ст. 79-1, 123, 186-13, 116, 186-1 Земельного кодексу України, а саме погодження земельної документації, що не відповідає вимогам Закону або ж взагалі без наданих Держземагенствам повноважень.

Судом встановлено, що в акті від 20.03.2015 (а.с.188 т.3) з додатками (фотографії відповідних інформаційних стендів) (а.с.189-190 т.3) зазначено: «інформаційний стенд на час проведення перевірки відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області відповідно до наказу Держземагенства України від 14.07.2014 №229 «Про утворення комісії для проведення перевірки», знаходився на стіні на видному місці» (а.с.189-190 т.3).

Відповідачем 1 зазначено та в акті зафіксовано (а.с.14-23 т.4), що у приміщенні з обмеженим доступом (відповідно до наказу від 18.12.2012 №586 Держземагенства України «Про затвердження порядку роботи у приміщенні з обмеженим доступом») відсутні: металеві двері, механічні замки, вхідні двері не опечатані та неопломбовані, відсутні пожежна та охоронна сигналізації, у робочий час двері не замкнені, відсутні сейф або металевий шкаф.

Судом встановлено, що позивач вчиняв необхідні дії для недопущення вищевказаних порушень, зокрема у листі від 26.11.2013 №3278 (а.с.248 т.3) відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області адресованого відповідачу 2 було прохання виділити кошти у сумі 20 тис. грн. на придбання сейфу та металевої шафи для облаштування приміщення з обмеженим доступом та листі від 10.05.2013 №1132 (а.с.249 т.3) було прохання виділити кошти для облаштування приміщення з обмеженим доступом. У наказі від 19.07.2013 №84 «Про деякі питання щодо надання адміністративних послуг відділом Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області» зазначено: «забезпечити надання відділом Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області адміністративних послуг не менше 40 годин на тиждень, з понеділка по п'ятницю, у тому числі суботу - не менше шести годин; затвердити графік прийому фізичних та юридичних». Доказів на підтвердження надання (виділення, отримання) відповідного бюджетно-кошторисного фінансування відповідачами не надано.

Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним з основних принципів визначено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із п.1 ч.1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-ХІІ документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

У «Національному стандарті України. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7.04.2003 №55 використано такі стандарти та інші нормативні документи: ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення ДК 010-98 Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД) ГОСТ 9327-60 Папір та вироби з паперу. Споживчі формати. Пунктом 5.21 ДСТУ 4163-2003 передбачено, що текст документа повинен бути викладений стисло, грамотно, зрозуміло, без повторів та вживання слів і зворотів, які не несуть смислового навантаження. Текст оформлюють у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм. Якщо частини тексту мають різні смислові аспекти або текст документа містить декілька рішень, висновків тощо, його треба розбити на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують арабськими цифрами і друкують з абзацу.

Наказ від 26.08.2014 №461-кт/а містить посилання: «відповідно до ст.147 КЗпП та п.6 ст.30 Закону №3723». У цьому контексті суд зазначає, що відповідачами не було дотримано вимог законодавства щодо оформлення правового акту, зокрема не зазначено частини ст.30 Закону України «Про державну службу», що стала спеціальною підставою для звільнення позивача.

Згідно із ст.147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що ст.147 КЗпП містить види стягнення, що можуть бути застосовані до працівника, а не зміст і підстави припинення служби у зв'язку із несумлінним виконанням службових обов'язків та/або мотиви для застосування спеціальної підстави - припинення служби за порушення присяги - про що не зазначено у наказі 26.08.2014 № 461-кт/а (а.с.6 т.1).

Законом № 3723-XII передбачено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців (ст.14): дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Відповідно до ст.30 Закону №3723 крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст.17 Закону.

У постанові Верховного Суду України у справі (надалі за текстом - ВСУ) № 21-259а13 зазначено, що у п.6 ч.1 ст.30 Закону № 3723 визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Припинення державної служби відбувається у формі звільнення. Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги необхідно розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Отже, і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи у процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Аналогічна правова позиція була висловлена ВСУ у постановах від 21.05.2013, 04.06.2013 (№№ 21-403а12, 21-167а13 відповідно).

Постановою КМУ від 13.06.2000 №950 затверджено Порядок проведення службових розслідувань стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно з п.1 Порядку відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян. Пунктами 7, 10 Порядку передбачено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. За матеріалами службового розслідування особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Суд встановив, що відповідачами не проведено службового розслідування як юридичної гарантії захисту прав особи у процедурах вирішення питань застосування спеціальної підстави звільнення - за порушення присяги - стосовно діяльності позивача з приводу організації роботи державного органу, зокрема щодо фактів, встановлених актом перевірки. Натомість, викладені в акті порушення, суд не визнає такими, що є достатніми як самостійної спеціальної підстави для звільнення за порушення присяги як такі, що вчинені проти інтересів служби, підривають довіру до позивача, як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та/або дискредитують державний орган чи свідчать лише про порушення присяги державного службовця, без визначення відповідачем іншої справедливої відповідної підстави дисциплінарного правопорушення з урахуванням строків та міри відповідальності за порушення службової дисципліни з виявлених окремих недоліків організації роботи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У цьому контексті суд зазначає, що представниками відповідача не надано доказів та пояснень з приводу причин не призначення та не проведення службового розслідування, не мотивовано зміст невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків з наданням належних і допустимих доказів. Відповідачами не вмотивовано обрання підстави звільнення як виду стягнення та не зазначено та у наказі не мотивовано, які дії позивача є вчинком, що порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, коли йдеться: «у частині сумлінного виконання своїх службових обов'язків».

Відмінності у ставленні до особи повинні мати об'єктивне та розумне виправдання. Тому необхідно зважати на ціль та конкретну природу заходів обмеження, беручи до уваги домінуючі у демократичному суспільстві принципи. Різниця у застосуванні конвенційних прав повинна мати не лише законну мету, але й пропорційний зв'язок між застосовуваними заходами та метою, що вони переслідують. Тому при визначенні того, чи існують у певному конкретному випадку позитивні зобов'язання держави, необхідно зважати на справедливий баланс, що повинен бути встановлений між загальними інтересами суспільства та інтересами особи.

Відповідно до ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1 ст.51 КАС України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст.49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Відповідачем 3 на підтвердження суми середньомісячної заробітної плати позивача надано довідку від 05.03.2015 (а.с.53 т.4), табель виходу працівників на роботу за червень, липень, серпень 2014 року (а.с. 48-49, 55 т.4). Згідно із пп.3 п.2 постанови КМУ від 8.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до табеля виходу на роботу працівників відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області за червень 2014 року (а.с.55 т.4) у ОСОБА_1 фактично відпрацьовано 19 днів, за липень 2014 року (а.с.48 т.4) - 23 дні. Згідно довідки (а.с.53 т.4) ОСОБА_1 нараховано заробітної плати за червень 2014 року - 2698 грн. 51 коп., за липень 2014 року (а.с.53 т.4) - 2748 грн. 44 коп., середньоденний заробіток за червень-липень 2014 року становить - 129 грн. 69 коп. (а.с.53 т.4). Кількість робочих днів: у період з 27.08.2014 до 30.11.2014 становить - 68 днів, проте позивач виходив із розрахунку 69 днів (зважаючи на подальше уточнення позовних вимог); у період з 27.08.2014 до 26.09.2014 (щодо негайного виконання рішення) становить - 23 дні.

З огляду на протиправність оскаржуваних рішень відповідачів, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог щодо стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул за період з 27.08.2014 до 30.11.2014 у сумі 8109 грн. 57 коп. та виплати середнього заробітку за один місяць з 27.08.2014 до 26.09.2014 у сумі 2703 грн. 19 коп. у частині негайного виконання у межах заявлених позовних вимог (68 х 129 грн. 69 коп. = 8818 грн. 92 коп.; 23 х 129 грн. 69 коп. = 2982 грн. 87коп.), оскільки позивач виходив з розрахунку за 69 днів і середньої заробітної плати за липень - серпень, а не червень - липень 2014 року, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що відповідач не довів правомірності дій при прийнятті оскаржуваних позивачем наказів.

Відповідно до ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази і з власної ініціативи витребував докази, яких, на думку суду, не вистачало для вирішення справи (ст.11 КАС України). На підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи та пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити та відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.256 КАС України допустити постанову до негайного виконання у частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби та виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 159, 160, 162, 167, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 26.08.2014 №461-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 26.08.2014 №136-к «Про звільнення ОСОБА_1».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області з 27.08.2014.

Стягнути з відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 27.08.2014 до 30.11.2014 у сумі 8109 грн. 57 коп.

Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області та виплати середнього заробітку за один місяць з 27.08.2014 до 26.09.2014 у сумі 2703 грн. 19 коп. - допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2015 року.

Суддя Л.В.Трофімова

Суддя А.М. Бабич

Суддя С.М. Гарань