Ухвала суду № 43349942, 18.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/577/14-ц 18.03.2015 18.03.2015 18.03.2015

Провадження №22-ц/784/428/15

Провадження №22-ц/784/428/15

Категорія 59 Головуючий у 1 - й інстанції: Тавлуй В.В.

Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання: Шпонарською О.Ю.,

за участі: представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Ярмощук О.М., ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ТОВ «ОТП Факторинг Україна»

на рішення Березанського районного суду від 21 листопада 2014 року у справі за його позовом до Миколаївської філії ТОВ «Укрспецторг Групп», ОСОБА_5, треті особи - ПАТ «ОТП Банк» (далі - Банк), ОСОБА_6, відділ державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС), про визнання прилюдних торгів недійсними, повернення проданого нерухомого майна боржнику та отриманої винагороди з його реалізації покупцю,

в с т а н о в и л а:

В травні 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до Миколаївської філії ТОВ «Укрспецторг Групп», ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, відділ ДВС, про визнання прилюдних торгів недійсними, повернення проданого нерухомого майна боржнику та отриманої винагороди з його реалізації покупцю ОСОБА_5

Мотивуючи свої вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зазначав, що 23 березня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за заявою Банку було вчинено виконавчий напис №2501 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_6, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості останнього за кредитним договором, укладеним 15 серпня 2008 року між ним та Банком.

18 липня 2011 року вказаний виконавчий напис був пред'явлений Банком до відділу ДВС для примусового виконання. Постановою державного виконавця відділу ДВС від 19 липня 2011 року було відкрито виконавче провадження з виконання даного виконавчого напису нотаріуса.

02 серпня 2012 року Миколаївською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» в смт. Березанка Березанського району по вул. Леніна, 41, було проведено прилюдні торги з реалізації вказаного арештованого нерухомого майна. За результатами проведених прилюдних торгів, їх переможцем визнано ОСОБА_5

Позивач зазначав, що 29 червня 2010 року між ним та Банком було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення вимоги за забезпечувальними угодами. В зв'язку з цим, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Банку стосовно права вимоги до ОСОБА_6 за кредитним договором та договором іпотеки.

Проте, у порушенні Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець не повідомив його (позивача) про проведення вказаних прилюдних торгів, чим порушив його майнові права. Про проведення торгів йому (позивачу) стало відомо лише у вересні 2013 року.

Посилаючись на наведене, на норми Закону та Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року № 1448, позивач просив поновити строк звернення до суду з вимогою про визнання прилюдних торгів та протоколу №15-0016/12 (Н) №791116 недійсними; зобов'язати ОСОБА_5 повернути боржнику ОСОБА_6 продане з прилюдних торгів вказане нерухоме майно, а Миколаївську філію ТОВ «Укрспецторг Групп» - повернути ОСОБА_5 винагороду, отриману з реалізації нерухомого майна.

Ухвалою Березанського районного суду від 22 жовтня 2014 року до участі у справі у якості третьої особи залучено Банк.

Рішенням Березанського районного суду від 21 листопада 2014 року в позові ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити. Позивач посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням вимог Закону та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі - Тимчасове положення).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 серпня 2008 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №ML-500/115/2008, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_6 кредит у сумі 27000 доларів США строком до 15 серпня 2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за цим кредитним договором між останнім та Банком 15 серпня 2008 року в нотаріальному порядку було посвідчено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_6 передав в іпотеку Банку нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6 - 12).

23 березня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за заявою Банку вчинено виконавчий напис №2501, яким звернуто стягнення на вказане нерухоме майно і запропоновано за рахунок коштів, отриманих від його реалізації задовольнити вимоги Банку в розмірі: залишок заборгованості за кредитом - 27474, 17 доларів США; сума відсотків за користування кредитом - 946, 28 доларів США; пеня за прострочення виконання за період з 10 грудня 2008 року по 04 листопада 2009 року; штрафні санкції - 75 грн.; витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису - 1700 грн., а всього у гривневому еквіваленті - 242626 грн. 75 коп. (а.с.141).

На підставі заяви Банку від 08 липня 2011 року постановою державного виконавця відділу ДВС від 19 липня 2011 року було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання вказаного виконавчого напису (а.с. 69, 139).

Із матеріалів справи також видно, що 02 серпня 2012 року Миколаївською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» були проведені прилюдні торги із реалізації зазначеного іпотечного майна.

Згідно копії протоколу №15-0016/12 (Н) №791116 від 02 серпня 2012 року та копії акту державного виконавця відділу ДВС від 15 вересня 2012 року про реалізацію предмета іпотеки переможцем торгів визнано ОСОБА_8 (а.с.144-146). Банк як стягувач отримав кошти в рахунок погашення боргу ОСОБА_6 за згаданим кредитним договором, що підтверджується платіжними документами (а.с. 149-151). Виконавчий документ повернуто Банку, про що свідчить постанова державного виконавця від 13 вересня 2012 року (а.с. 73-74).

У матеріалах справи наявна копія договору купівлі - продажу кредитного портфелю та копія договору про відступлення права вимоги, укладених 29 червня 2010 року між Банком та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (а.с. 14-17). Згідно додатку №1 до цих договорів Банк продав позивачу право вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки, які були укладені 15 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_6 (а.с. 14 -26). Із витягу із Державного реєстру іпотек від 12 березня 2015 року видно, що приватний нотаріус вніс відповідні відомості щодо іпотекодержателя (а.с. 268-270).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вказував, що 29 червня 2010 року між ним та Банком було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення вимоги за забезпечувальними угодами. В зв'язку з цим, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Банку стосовно права вимоги до ОСОБА_6 за кредитним договором та договором іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст. 63 Закону у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Згідно з п.3.11 Тимчасового положення спеціалізована організації письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Між тим, ч.1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Але відомості про заміну стягувача у вказаному виконавчому провадженні відсутні.

Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що із врахуванням наведених обставин прилюдні торги проведені державним виконавцем з порушенням вимог Закону та Тимчасового положення.

Разом з тим, порядок реалізації арештованого майна передбачений Законом, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року, Тимчасовим положенням.

Прилюдні торги за своєю природою - це продаж майна, на яке звернене стягнення. Власником його стає покупець, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну.

Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів, і продавець відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги.

Згідно ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ЦПК України судза клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Проте всупереч ст. ст. 30, 33 ЦПК України справа розглянута судом із Миколаївською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» як відповідачем та відділом ДВС як третьою особою.

Враховуючи, що судом першої інстанції справа розглянута із неналежним відповідачем - Миколаївською філією ТОВ «Укрспецторг Групп», до участі у справі не залучено в якості співвідповідача відділ ДВС, а апеляційний суд відповідно до повноважень, визначених ЦПК України, позбавлений можливості усунути вказаний недолік, то колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення по суті спору.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відхилити, а рішення Березанського районного суду від 21 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді