Ухвала суду № 43346842, 30.03.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3342/15-ц

Провадження № 2/127/2297/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина С.В.

при секретарі Тонкопій Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться наведена вище цивільна справа, провадження по якій відкрито 30 березня 2015 року.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна шляхом накладення арешту на спільне сумісне майно подружжя, а саме: гроші в сумі 40000,00 доларів США; житловий будинок із земельною ділянкою за адресою: м.Вінниця, вул.Свердлова, 15-17 (згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, в якому цей будинок позначений як приміщення №5 загальною площею 209,0 кв.м та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0508 га, кадастровий номер 0510100000:02:061:0030); шість старовинних старообрядних ікон особливої цінності, вартістю 1000000,00 гривень; майно, що знаходиться в будинку №12 по вул.Староміській у м.Вінниці, а саме: газовий котел та труби для облаштування системи опалення, вартістю 14000,00 гривень, скло для торгівельного обладнання комбіноване скло/дзеркало на 8 торгівельних відділів по 6 кв.м. кожний, загальною вартістю 86400,00 гривень, сейф великогабаритний, вартістю 5000,00 гривень, меблевий гарнітур директорського кабінету, вартістю 12000,00 гривень, ноутбук ACER, вартістю 8000,00 гривень, румунський спальний меблевий гарнітур з натурального дерева, вартістю 45000,00 гривень, кофе-машина «Гаджия» італійського виробництва, вартістю 1750 доларів США (дійсна вартість з врахуванням зносу 30000,00 гривень), кухонний меблевий гарнітур, вартістю 12000,00 гривень, бетонна огорожа навколо будинку по вул.Староміській, 12 в м.Вінниці, вартістю 190000,00 гривень; майно, що знаходиться в будинку №22/5 по вул.Грушевського у м.Вінниці, а саме: кухонний меблевий гарнітур, вартістю 18000,00 гривень,ю шкіряний диван білого кольору , вартістю 9000,00 гривень, скляний стіл, вартістю 2500,00 гривень, офісні меблі директорського кабінету, вартістю 18000,00 гривень.

Суд, дослідивши доводи заяви позивача, детально дослідивши матеріали цивільної справи зважає на наступне.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов може забезпечуватись зокрема, шляхом накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Згідно преамбули Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

В п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наведено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу наведених вище норм Цивільного процесуального кодексу України а також розяснень Постанови пленуму Верховного суду України вбачається, що суд може забезпечити позов, у випадку реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Разом з тим позивач у заяві обмежилась вказівкою на те, що між нею та відповідачем стосунки дуже напружені, сімейні відносини припинено відповідач живе з іншою жінкою, внаслідок чого, за припущенням позивача, існує висока ймовірність того, що відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб.

Позивач у своїй заяві не наводить жодного реального ризику та не представляє будь яке документальне підтвердження тому, що відповідач по справі здійснює чи має намір будь яким чином здійснити реалізацію майна, пошкодити, передати таке майно третім особам у інший спосіб, зокрема й шляхом укладення цивільно правових угод і т.п.

Також позивачем у заяві не надано належних та допустимих доказів існування рухомого майна та того, що перераховане рухоме майно дійсно знаходиться у відповідача та перебуває відповідно за адресами: м.Вінниця, вул.Староміська, 12 та м.Вінниця, вул.Грушевського, №22/5.

З огляду на викладене в задоволенні заяви слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 151, ст.152, ст. 153, 209, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки таке не передбачено ЦПК України.

Суддя: