Справа № 129/3365/14-ц
Провадження по справі № 2/129/54/2015
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" березня 2015 р. Гайсинський районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді - Бондар О.В.
з участю секретаря - Новікової І.М.
представника позивача - Степка Д.В.
відповідача- Грабовського О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (далі ПАТ «ВТБ Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Встановив:
09.12.2014 р. до суду заявлено позов, у якому представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість в розмірі 339 685,25 грн. та судовий збір в сумі 3 396,86 грн. На обґрунтування позову вказав, що відповідно до укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 кредитним договором № R53700145147В від 26.10.2011 р., з графіком погашення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг до цього кредитного договору, ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 100 000 грн. на споживчі потреби в інтересах сім`ї зобов'язався сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі до 26.10.2013 р. або достроково, здійснюючи щомісячні ануїтетні платежі відповідно до графіка до 28 числа кожного місяця, проте цих зобов'язань не виконує, в зв'язку з чим станом на 22.07.2014 р. виникла заборгованість в розмірі 339 685,25 грн. Крім того, між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2 26.10.2011 р. було укладено договір поруки № R53700145147В-П1, за яким поручитель ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання перед банком за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення кредиту, вказаний договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 не виконав, а саме своєчасно не погасив чергові частини кредиту в період з 31.01.2012 р. по 21.07.2014 р. на загальну суму 72 837,56 грн. та прострочив сплату процентів за користування кредитом в період з 31.01.2012 р. по 21.07.2014 р. на загальну суму 28 142, 14 грн. Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України та п.7.1 кредитного договору позивальнику нараховано пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочки в сумі 227 375,48 грн. 26.06.2012 р. ПАТ «ВТБ Банк» було надіслано вимогу ОСОБА_2 про необхідність погашення ним заборгованості за даним кредитним договором, проте на час звернення до суду добровільно ним борг сплачений не був.
В судовому засіданні представник позивача Степко Д.В. вимоги позову підтримав повністю, просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково про стягнення з нього на користь позивача заборгованість з погашення кредиту в сумі неповернутого кредиту в розмірі 72 837,56 грн., 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3 027,09 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 29 564,96 грн. та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 710,59 грн. Вимоги про стягнення інфляційних витрат та пені заперечив, вважав їх безпідставно нарахованими, також заперечив проти стягнення з ОСОБА_3 зазначеної заборгованості, оскільки вважав, що позивач пропустив строк пред'явлення вимоги до поручителя.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, клопотань до суду не заявляла.
З`ясувавши позиції сторін, вивчивши матеріали справи, суд визнає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких законних підстав.
Встановлено, що 26.10.2011 р. між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № R53700145147В з графіком погашення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг до цього кредитного договору, за яким ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 100 000 грн. на споживчі потреби в інтересах сім`ї та зобов'язався сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі до 26.10.2013 р. або достроково, здійснюючи щомісячні ануїтетні платежі відповідно до графіка до 28 числа кожного місяця, проте цих зобов'язань не виконує, в зв'язку з чим станом на 22.07.2014 р. виникла заборгованість в розмірі 339 685,25 грн. Крім того, між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2 26.10.2011 р. було укладено договір поруки № R53700145147В-П1, за яким поручитель ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання перед банком за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення кредиту, вказаний договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 не виконав, а саме своєчасно не погасив чергові частини кредиту в період з 31.01.2012 р. по 21.07.2014 р. на загальну суму 72 837,56 грн. та прострочив сплату процентів за користування кредитом в період з 31.01.2012 р. по 21.07.2014 р. на загальну суму 28 142, 14 грн.; позивальнику нараховано пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочки в сумі 227 375,48 грн. 26.06.2012 р. ПАТ «ВТБ Банк» було надіслано вимогу ОСОБА_2 про необхідність погашення ним заборгованості за даним кредитним договором, проте на час звернення до суду добровільно ним борг сплачений не був.
Вказані правовідносини регламентуються:
- ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, за якими одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк;
- ст. 1054 ЦК України, за якою за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки;
- ст. 625 ЦК України та п.7.1 кредитного договору, відповідно до яких боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань;
- ч.4 ст. 559 ЦК України, за якою порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Оскільки, ОСОБА_2 добровільно не виконує взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом на підставі укладеного ним з ПАТ «ВТБ Банк» договором № R53700145147В від 28.10.2011 р., в зв'язку з чим станом на 22.07.2014 р. виникла заборгованість в розмірі 339 685,25 грн., з них борг за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту - 78 712, 90 грн., борг за процентами(плата за користування кредитом) з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів - 33 596,87 грн., пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та кредиту в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу - 227 375,48 грн., то з метою захисту законних інтересів позивача борг з відповідача ОСОБА_2 та судові витрати в сумі 3396,86 грн. необхідно стягнути рішенням суду.
Заперечення відповідача в частині нарахування інфляційних витрат та пені суд до уваги не бере через їх спростування дослідженими в судовому засіданні належними доказами.
Підстав для солідарного стягнення вказаної суми боргу також з відповідачки ОСОБА_3 суд не вбачає з огляду на таке. Згідно укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ПАТ «ВТБ-Банк» договору поруки № R53700145147В-П1 від 26.10.2011 р., строк його дії не зазначено, а умова договору поруки (п.12) про його дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення договору поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251, та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, строк виконання ж зобов'язання ОСОБА_2 по договору кредиту визначено 26.10.2013 року, вимоги до ОСОБА_3 позивач пред'явив до суду 9.12.2014 р., тобто поза межами преклюзивного строку поруки, тому обов'язок ОСОБА_3 як поручителя по даному договору кредиту припинився 26.04.2014 р., до звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року в справі № 6-6цс14.
Висновки суду підтверджуються такими доказами:
- кредитним договором № R53700145147В від 26.10.2011 р., укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2, з графіком погашення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг до цього кредитного договору, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі до 26.10.2013 р. або достроково, здійснюючи щомісячні ануїтетні платежі відповідно до графіка до 28 числа кожного місяця (а.с.а.с. 8-12);
- договором поруки № R53700145147В-П1 від 26.10.2011 р., укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2, за яким поручитель ОСОБА_3 поручається перед банком за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення кредиту, діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с.13);
- розрахунком суми заборгованості за кредитним договором № R53700145147В від 26.10.2011 р. станом на 22.07.2014 р., згідно з яким ОСОБА_2 заборгував ПАТ «ВТБ Банк» 339 685,25 грн., з них борг за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту - 78 712, 90 грн., борг за процентами(плата за користування кредитом) з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів - 33 596,87 грн., пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та кредиту в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу - 227 375,48 грн. (а.с.а.с. 4-7).
В зв'язку із задоволенням вимог ПАТ «ВТБ Банк» з ОСОБА_2 на його користь стягуються судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" заборгованість за кредитним договором № R53700145147В від 28.10.2011 р. в сумі 339 685,25 грн. (триста тридцять девять тисяч шістьсот вісімдесят п`ять гривень 25 копійок) (код ЄДРПОУ - 14359319, МФО - 321767);
- судовий збір в сумі 3396 грн. 86 коп.
У задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" заборгованості в сумі 339 685,25 грн. та судових витрат в сумі 3 396,86 грн. відмовити через їх безпідставність.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя:
Судове рішення № 43346447, Гайсинський районний суд Вінницької області було прийнято 19.03.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 129/3365/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: