Ухвала суду № 43346232, 26.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №626/2923/14-ц Головуючий

Провадження №22-ц/790/2248/2015 1-ї інстанції: Дудченко В.О. Категорія: забезпечення позову Доповідач: Трішкова І.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів - Кірсанової Л.І., Пилипчук Н.П.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "АКБ Базис" на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 26 січня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківської області Мороз О.І., заступника начальника ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Слабинського С.Г., третя особа ОСОБА_5 про визнання постанов та вимоги державного виконавця незаконними та дій посадових осіб державної виконавчої служби протиправними.

Поряд з цим позивачка подала заяву, в якій просила в порядку забезпечення позову зупинити зведене виконавче провадження №41593175, відкрите державним виконавцем Мороз О.І. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківської області за виконавчими листами № 2021/2590/2021 від 12.11.2013р., №2021/2643/2012 від 18.11.2013р., виданими Красноградським райсудом Харківської області.

Ухвалою судді Красноградського районного суду Харківської області від 26 січня 2015 року заява задоволена частково.

До розгляду зазначеної справи по суті зупинені виконавчі провадження №40888877, №41084882 в частині звернення стягнення на майно солідарних боржників ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зазначеного в актах опису і арешту майна від 16.04.2014 року, а саме: на 32 одиниці транспортних засобів та житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 123,4 кв.м., житлова площа 28,5 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1.

Заборонено накладати арешт, вилучати, оцінювати та реалізовувати майно, зазначене в п. 1 та передавати це майно іншим особам, в тому числі фізичним та юридичним, на відповідальне зберігання, відповідно до статей 52, 57, 58, 59, 62, 63 Закону України «Про виконавче провадження» та положень Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом МУЮ 16.04.2014 № 656/5, зареєстрованого в МУЮ 16.04.2014 за № 427/25204.

В апеляційній скарзі ПАТ "АКБ Базис" просить скасувати ухвалу суду, відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на безпідставність застосування мір забезпечення позову, а також порушення суддею норм процесуального законодавства.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову значно ускладнить чи зробить неможливим виконання судового рішення.

Але з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом порушені норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача. При цьому суд повинен враховувати не тільки права позивача, але й права відповідача.

Пунктами 2,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч.1 ст.152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч.4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Як вбачається з наданих матеріалів, предметом розгляду даної справи не є судові рішення, стягнення за якими здійснюється в межах виконавчих проваджень №40888877, №41084882.

Такий вид забезпечення позову, як заборона виконувати рішення суду по іншій справі, законом не передбачений.

Порядок виконання рішення суду визначений Законом України "Про виконавче провадження", у якому, у тому числі, зазначені підстави для зупинення виконавчого провадження.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України розподіл судових витрат між сторонами можливий лише після ухвалення рішення суду по суті, тому прохання щодо стягнення судових витрат з позивача є передчасним і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст303,307,312,314,319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ "АКБ Базис" задовольнити частково.

Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 26 січня 2015 року скасувати.

ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді