Рішення № 4334224, 05.05.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-2649/2009р.

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.

при секретарі : Троян В.Б.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянув у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Відділення № 31 філії «Дніпропетровське регіональне відділення» про захист прав споживача банківських послуг, стягнення суми за договором банківського вкладу, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Відділення № 31 філії «Дніпропетровське регіональне відділення», в якій просила суд стягнути з відповідача 128 000 грн. депозитного вкладу з нарахованими, згідно умов договору, відсотками та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що 28 лютого 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу. Сума вкладу становила 30 000 грн. Відповідно до п. 2.3 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 14.5 річних. Строк вкладу – 12 місяців. На виконання умов договору вона передала готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 30 000 грн. 10 січня 2009 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу. Сума вкладу становила 18 000 грн. Відповідно до п. 2.3 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 20.1 річних. Строк вкладу – 1 місяць. На виконання умов договору вона передала готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 18 000 грн. 26 січня 2009 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу. Сума вкладу становила 20 000 грн. Відповідно до п. 2.3 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 20.1 річних. Строк вкладу – 1 місяць. На виконання умов договору вона передала готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 20 000 грн. 02 лютого 2009 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу. Сума вкладу становила 60 000 грн. Відповідно до п. 2.3 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 20.1 річних. Строк вкладу – 1 місяць. На виконання умов договору вона передала готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 60 000 грн. 26 лютого 2009 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про повернення вкладу за договором від 26 січня 2009 року, яку вручила представнику відповідача 26 лютого 2009 року. У відповідь вона не отримала взагалі будь-якого повідомлення. 02 березня 2009 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про повернення вкладу за договором від 10 січня 2009 року, за договором від 28 лютого 2008 року, а також за договором від 02 лютого 2009 року, яку вручила представнику відповідача 02 березня 2009 року. У відповідь вона також не отримала ніякого повідомлення. Отже, банк зобов’язаний повернути суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною. Однак, станом на 31 березня 2009 року відповідач вклади так і не повернув їй.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх, спираючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, причини неявки суду не відомі. Відомостей про неможливість з’явитися в судове засідання представник відповідача суду не надав. Враховуючи думку позивача та представника позивача, про можливість розгляду справи на підставі наявних доказів по справі у відсутності представника відповідача, суд на підставі ст.225 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, в тому числі: фотокопію договору строкового банківського вкладу (депозиту) НОМЕР_1 від 28 лютого 2008 року (а.с. 8), фотокопію договору строкового банківського вкладу (депозиту) НОМЕР_2 від 10 січня 2009 року (а.с. 9), фотокопію договору строкового банківського вкладу (депозиту) НОМЕР_3 від 26 січня 2009 року (а.с. 10), фотокопію договору строкового банківського вкладу (депозиту) НОМЕР_4 від 02 лютого 2009 року (а.с. 11), фотокопії заяв позивача про повернення вкладів за договорами банківських вкладів (а.с. 12-13):

28 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу. Сума вкладу становила 30 000 грн. Відповідно до п. 2.3 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 14.5 річних. Строк вкладу – 12 місяців. 10 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу. Сума вкладу становила 18 000 грн. Відповідно до п. 2.3 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 20.1 річних. Строк вкладу – 1 місяць. 26 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу. Сума вкладу становила 20 000 грн. Відповідно до п. 2.3 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 20.1 річних. Строк вкладу – 1 місяць. 02 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу. Сума вкладу становила 60 000 грн. Відповідно до п. 2.3 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 20.1 річних. Строк вкладу – 1 місяць. 26 лютого 2009 року та 02 березня 2009 року позивач звернулася до відповідача з відповідними письмовими заявами про повернення вкладів за вищевказаними договорами. У відповідь вона не отримала ніякого повідомлення. Банк зобов’язаний повернути суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною. Однак, станом на 31 березня 2009 року відповідач вклади позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України./span>

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до п. 3.3 «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачені та документально підтверджені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПУ України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 58, 88, 212, 213, 215, 225, 226, 228 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 1058, 1060 ЦК України, п. 3.3 «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, ст. ст. 5, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Відділення № 31 філії «Дніпропетровське регіональне відділення» про захист прав споживача банківських послуг, стягнення суми за договором банківського вкладу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Відділення № 31 філії «Дніпропетровське регіональне відділення» ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ):

• 30 000 (тридцять тисяч) грн. депозитного вкладу за договором НОМЕР_1 від 28 лютого 2008 року з нарахованими, згідно умов договору, відсотками;

• 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. депозитного вкладу за договором НОМЕР_2 від 10 січня 2009 року з нарахованими, згідно умов договору, відсотками;

• 20 000 (двадцять тисяч) грн. депозитного вкладу за договором НОМЕР_3 від 26 січня 2009 року з нарахованими, згідно умов договору, відсотками;

• 60 000 (шістдесят тисяч) грн. депозитного вкладу за договором НОМЕР_4 від 02 лютого 2009 року з нарахованими, згідно умов договору, відсотками.

• витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Відділення № 31 філії «Дніпропетровське регіональне відділення» ( АДРЕСА_1 ) в дохід держави (р/р 31412537700032, одержувач: державний бюджет м. Павлограда, ЗКПО 24237540, МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області) судовий збір у сумі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційного порядку.

Суддя: В.М. Бондаренко