Ухвала суду № 43335992, 30.03.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

30 березня 2015 року Справа № 5013/196/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградської області у справі № 5013/196/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

до Приватного малого підприємства "Строймонтаж"

з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про стягнення 3801202 грн 58 коп.,

представник учасників процесу:

від позивача - Касьянов О. М., довіреність № 443/12 від 11.10.12;

від відповідача (боржника) - Олійник В.В., довіреність № 1 від 17.03.15;

від органу ДВС - Мохна С.О., заступник начальника відділу,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2015 на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла скарга ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградської області у справі № 5013/196/11, в якій містяться наступні вимоги:

визнати неправомірними (незаконними) дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградської області щодо визначення вартості магазину промислових товарів (після реконструкції), що розташований в АДРЕСА_2, у розмірі 1481196,00 грн, і вартості адміністративної будівлі з готелем і кафе-баром та господарськими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1, у розмірі 2558973,00 грн на підставі звітів суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_9 про незалежну оцінку майна відповідно від 14.11.2014 та 18.11.2014, які є неякісними (недостовірними);

зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградської області провести в межах виконавчого провадження повторну оцінку магазину промислових товарів (після реконструкції), що розташований в АДРЕСА_2, та адміністративної будівлі з готелем і кафе-баром та господарськими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1, з метою визначення їх ринкової вартості для подальшої реалізації.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2015 зазначену скаргу призначено до розгляду в засіданні на 17.02.2015, зобов'язано учасників виконавчого провадження подати необхідні для розгляду скарги матеріали.

Розгляд скарги відкладався до 03.03.2015 і до 26.03.2015.

У судовому засіданні 26.03.2015, у якому брали участь представники позивача (стягувач), відповідача (боржник) та органу Державної виконавчої служби, оголошувалася перерва до 15:00 год. 30.03.2015.

Представник скаржника подав до господарського суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо проведення оцінки ринкової вартості нерухомого майна - магазину промислових товарів (після реконструкції), розташованого в АДРЕСА_2, та адміністративної будівлі з готелем і кафе-баром та господарськими будівлями і спорудами, розташованих у АДРЕСА_1, зазначивши, що проведення експертизи необхідно для визначення дійсної ринкової вартості об'єктів оцінки необхідні спеціальні знання.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградської області та боржник проти поданої скарги та призначення судової експертизи надали заперечення, просять у її задоволенні відмовити.

Після заслуховування пояснень представників судового процесу, досліджені обставин спору, оцінки поданих доказів, господарський суд дійшов висновку про те, що скаргу стягувача слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Скарга на дії органу державної виконавчої служби подана з тих причин, що під час визначення вартості нерухомого майна боржника органом ДВС порушено приписи ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" та визначено ринкову вартість майна, що належить боржнику, на підставі неякісних (недостовірних) оцінок майна та рецензій на них, які проведено з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та на основі необґрунтованих припущень, які не відображають дійсної ринкової вартості об'єкта оцінки.

У ході розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби враховуються нижченаведені положення чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення.

Стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням вимог статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса.

Господарським судом приймається до уваги правова позиція, викладена у пп. 9.10 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 про те, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України.

Необхідно виходити з того, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2013 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградської області на підставі заяви стягувача та наказу у справі № 5013/196/11 від 26.05.2011, виданого господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПМП "Строймонтаж" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості у загальній сумі 382683099 грн, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №40026166.

Зазначеним відділом примусового виконання рішень 15.11.2013 на підставі ст. 52 Закону "Про виконавче провадження" проведено опис та арешт майна, що належить боржнику - ПМП "Строймонтаж", а саме: магазину промислових товарів (після реконструкції) загальною площею 330,2 кв.м, розташованого по АДРЕСА_2, та адміністративної будівлі з готелем і кафе-баром, господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1

09 жовтня 2014 року у відповідності до норм ст.ст. 14, 58 Закону "Про виконавче провадження" з метою визначення ринкової вартості арештованого майна боржника державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_9, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 168/44/14 від 19.08.2014, виданий Фондом державного майна України (т.3 а.с.74).

На виконання вказаної постанови оцінювачем надано звіт про незалежну оцінку майна - магазину промислових товарів (після реконструкції) - загальна вартість якого склала 1481196 грн (без врахування ПДВ), складений 14.11.2014, а також звіт про незалежну оцінку майна - адміністративної будівлі з готелем та кафе-баром з господарськими будівлями - загальна вартість яких склала 2588973 грн (без врахування ПДВ), складений 18.11.2014.

05.12.2014 відділом примусового виконання рішень у зв'язку з незгодою стягувача з результатами оцінки майна, який вказував на завищену вартість об'єктів оцінки, винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_10, для участі у виконавчому провадженні з метою рецензування звітів про незалежну оцінку майна від 14.11.2014 та 18.11.2014, наданих ОСОБА_9

Згідно проведених 29.12.2014 рецензувань звітів про оцінку майна рецензентом було зроблено висновки, що звіти про оцінку майна у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Рецензування звіту про оцінку майна полягало в критичному розгляді та наданні висновків щодо повноти, правильності та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна виконано оцінювачем, який має довід практичної діяльності з оцінки майна - 7 років, має сертифікат від 13.04.2013 за № 14564/13, виданий Фондом державного майна України.

05.01.2015 на адресу стягувача надійшло повідомлення, яким відділ примусового виконання рішень повідомив, що за результатами рецензування звітів про незалежну оцінку майна від 14.11.2014 та 18.11.2014 визначено, що вартість магазину промислових товарів (після реконструкції), що розташований у АДРЕСА_2, станом на 10.11.2014 становить 1481196,00 грн без врахування ПДВ, а вартість адміністративної будівлі з готелем і кафе-баром та господарськими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 станом на 10.11.2014 становить 2558973,00 грн без врахування ПДВ.

Скаржник не погоджується з такими результатами звітів про оцінку майна та вважає, що оцінювачем ринкова вартість майна завищена та не відповідає дійсним цінам. Таке твердження мотивовано тим, що об'єкти оцінки вже неодноразово виставлялись на реалізацію на прилюдних торгах, але не були реалізовані за встановленою на цих торгах ціною за відсутності на них попиту.

Господарським судом таке мотивування скаржника відхиляється як безпідставне, оскільки відсутність попиту на ринку нерухомості на об'єкти оцінки ніяким чином не свідчить про те, що оцінювач неправильно визначив їхню вартість.

У скарзі стягувач посилається на нормативно-правові акти, які регулюють порядок проведення незалежної оцінки майна оцінювачем, залученим державним виконавцем для участі у виконавчому провадженні, але стягувач фактично не оскаржує безпосередньо оцінку майна, визначену оцінювачем за результатами рецензування.

У скарзі не зазначено, які саме порушення процесуального характеру були в діях державного виконавця під час призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності, та повідомлення стягувача й боржника про вартість об'єктів нерухомого майна, визначених суб'єктом оціночної діяльності за результатами рецензування, та в чому саме полягало порушення приписів ст. 58 Закону "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 58 Закону "Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Положення вищенаведеної статті надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності.

Доводи скаржника щодо незаконності дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо визначення вартості майна, належного боржнику, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Господарським судом відхиляється клопотання скаржника про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі як безпідставне. Для оцінки майна у виконавчому провадженні державним виконавцем залучено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який має відповідний сертифікат на зайняття своєї професійної діяльності. Стягувачем не оскаржується звіт суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, що є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача.

Поряд з цим, необхідно виходити з того, що згідно з ч.1 ст.41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу, тобто, експертиза може бути призначена при вирішенні господарського спору в справі. У даній справі господарський спір вже вирішено судом по суті з прийняттям рішення про стягнення з боржника заборгованості. Господарський судом не приймалося судове рішення про звернення стягнення на певне майно боржника.

Керуючись статтями 41, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про призначення судової будівельно-технічної експертизи, відхилити.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 14/2-213 від 20.11.2014.2014 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, залишити без задоволення.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення господарським судом.

Копії ухвали направити: стягувачу - 25006, м. Кіровоград, вул. Декабристів, 2/14; боржнику - 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія вул. 6-го Грудня буд. № 150-А; органу ДВС - 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2.

Суддя О.А. Змеул