Ухвала суду № 43334851, 13.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2015р. Справа № 9104/168981/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Хобор Р.Б.,

судді Попка Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. у справі №2а-4807/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера-сім”, м.Львів

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сфера-сім" (далі – ТзОВ "Сфера-сім") звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012р. №0000031502.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всі операції позивача з ПП "Ново Ком" є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно правочинів з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, позивачем зазначено, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки №287/15-2/2523514 від 15.02.2012р. щодо заниження податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу був акт перевірки ПП "Ново Ком" №1811/231/231-36917481, яку проведено Алчевською ОДПІ.

Позивач звертає увагу суду та той факт, що в акті перевірки ТзОВ "Сфера-сім" не зазначено про результати перевірки його взаємовідносин з ПП "Ново Ком", натомість, зроблено висновок про те, що господарські операції між ними фактично не відбулись. Таким чином, позивач вважає, що відповідач прийшов до неправомірних висновків щодо порушення порядку формування ТзОВ "Сфера-сім" податкового кредиту, який передбачає єдиною підставою для формування податкового кредиту – наявність податкових накладних, складених у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивач вважає позицію податкового органу недопустимою, на його переконання податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим підприємством, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і внаслідок помилкового розуміння норм законодавства дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про заниження податку на додану вартість. Відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Свої доводи суд першої інстанції грунтував на тому, що з наданих позивачем документів чітко прослідковується реальність спірних господарських операцій та правомірність формування показників податкової звітності.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апеллянт (відповідач у справі) оскаржив її в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що податковим органом під час перевірки позивача було встановлено фіктивність господарських операцій між ТзОВ "Сфера Сім" та ПП "Ново Ком". Також апелянт зазначає, що неможливість ПП "Ново Ком" бути реальним учасником господарських відносин підтверджується актом Алчевської ОДПІ №1811/231-36917481 від 14.11.2011р. "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Ново Ком" (код ЄДРПОУ 36917481), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.02.2011р. по 30.09.2011р.", просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів встановлено наступне:

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Сфера-сім" зареєстроване 26.11.1997р. за №1415120 0000 003448, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у Залізничному районі з 13.08.2002р. за №25235141. Відповідно до свідоцтва №17738764 являється платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова проведено зустрічну звірку ТзОВ "Сфера сім" (ЄДРПОУ 25235141) з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Ново Ком" (ЄДРПОУ 36917481), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р.

За результатами звірки складено акт №26/23/32940171 від 08.12.2011р. Перевіркою встановлено: непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із платником податків ПП "Ново-Ком", їх виду, обсягу, якість та розрахунки за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р.; порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, ст.200 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України від 16.07.1999р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 4144,50грн., в тому числі, за березень 2011р. в сумі 4144,50грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим актом перевірки, подав заперечення до ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 24.02.2012р. Заступником начальника останньої 02.03.2012р. за №7197/15-2/10 була надана відповідь за наслідками розгляду заперечення.

Відповідачем 06.03.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Р” №0000031901, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4145,50грн., в т.ч. основний платіж – 4144,50грн., штрафні санкції – 1,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТзОВ "Сфера-сім" скеровано скарги до ДПА у Львівській області та ДПА України. За результатами розгляду даних скарг ДПА у Львівській області та ДПА України своїми рішеннями оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова залишено без змін, а скарги – без задоволення.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи спірні правовідносини колегія суддів застосовує наступні норми права та приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (набув чинності з 01.01.2011 року), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі, у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.1 ст.198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані), у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4. ст.198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами (п.198.5 ст.198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно із вимогами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами, згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відносно господарських правовідносин ТзОВ "Сфера сім" з ПП "Ново Ком" та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся, зазначається наступне:

ТзОВ "Сфера Сім" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011р. Згідно додатку 5 у розділі II (Податковий кредит) зазначено постачальника (ІПН 369174812061) сума ПДВ – 4144,50грн.

Товарність операцій з придбання товару в ПП "Ново Ком" позивач підтвердив податковими накладними: від 01.03.2011р. №530 на суму 7641.90грн., в тому числі ПДВ 1273,65грн.; від 01.03.2011р. №529 на загальну суму 3527,40грн., ПДВ – 587,90грн.; від 01.03.2011р. №528 на суму 8191,20грн., ПДВ – 1365,20грн.; від 01.03.2011р. №527 на суму 5506,50грн., ПДВ – 917,00грн. та видатковими накладними від 01.03.2012р. До матеріалів справи позивачем долучено журнал реєстрації довіреностей за 2010-2011рр., яким підтверджується факт отримання товару особою менеджером з продажу, яка товар отримувала на підставі довіреності №210 від 01.03.2011р.

Крім того, ТзОВ "Сфера Сім", відповідно до договору оренди нерухомості майна від 04.01.2011р. та акту приймання-передачі нежитлового приміщення являється орендарем нежитлового приміщення (9 будівлі, споруди) Ж-1 по вул.Городоцькій, 355. Також до матеріалів справи позивачем долучено докази (податкові накладні, видаткові накладні, довіреності), які підтверджують факт подальшої реалізації придбаного товару у ПП "Ново-Ком".

Перелічені вище первинні документи було надано відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 15.02.2012р., в якому не зафіксовано, що до податкових накладних робились зауваження на наявність недоліків та зауваження до поряду їх заповнення, вони були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації по податку на додану вартість у відповідному періоді та відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція – це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч.ч.1, 3 ст.9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку – відсутність податкової накладної.

Вищенаведене спростовує твердження відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентом за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р.

Судом встановлено, що усі податкові накладні отримані позивачем від ПП "Ново Ком" оформлені у відповідності до вимог п.201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту апеляційної скарги, основними доводами відповідача про вказані порушення, відповідно до акту перевірки є те, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, які б свідчили про транспортування отриманих товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) від контрагента з посиланням на наказ Мінтрансу/Мінстатистики №488/346 від 29.12.1995р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", наказ Мінтрансу №363 від 14.10.1997р. "Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", якими передбачається обов'язкове використання товарно-транспортної накладної під час приймання-передачі ТМЦ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що згідно із вказаними вище нормативно-правовими актами використання товарно-транспортної накладної є обов'язкове тільки у випадку, якщо мало місце надання транспортних послуг, тобто за умови участі у господарських відносинах між постачальником та покупцем третьої особи – перевізника.

Так, відповідно до ч.1 преамбули вищезгаданих правил – Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту – перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів –замовників.

Відповідно до розділу 1 Правил Перевізник – особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування. Згідно п.11 Правил, що передбачає порядок оформлення документів на перевезення також встановлено, що у процесі оформлення товарно-транспортної накладної беруть участь представники трьох осіб – вантажовідправника, вантажоодержувача та перевізника.

З огляду на це, суд прийшов до правильного висновку про те, що у випадку використання у поставках товару власного транспорту постачальника оформлення товарно-транспортної накладної не може бути здійснене, оскільки відсутній один з учасників відносин – перевізник.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що відповідачем не доведено відсутності можливості проведення позивачем з його контрагентом господарських операцій з поставки товарів із залученим власного транспорту постачальника. Крім того, право оформлення товарно-транспортної накладної відповідно до вказаних правил надане вантажовідправнику, яким позивач у господарських відносинах не був.

Оскільки постачальником в належний спосіб виконані зобов'язання щодо поставки товару, однак при цьому не оформлена товарно-транспортна накладна, але оформлені належним чином податкові накладні, видаткові накладні, що і стверджується відповідачем у акті перевірки, то факт здійснення операції підтверджується належним чином.

Всі придбані у ПП "Ново-Ком" товарно-матеріальні цінності позивач реалізував своїм контрагентам, вказаний факт стверджується відповідними первинним документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Посилання відповідача в акті перевірки від 15.02.2012р. №287/15-2/2523514 на те, що перевіркою встановлено відсутність необхідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. що свідчить про відсутність у ПП "Ново Ком" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, взято фактично з акту від 14.11.2011р. №1811/231-36917481, без урахуванням обставин його складення.

В матеріалах справи відсутні докази на порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарський операцій позивача, а відтак, спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність товарно-транспортних накладних, реальне виконання господарських операцій є безпідставними і не доводять такі правомірності заниження суми податку на додану вартість у розмірі 4144,50грн.

Також колегія суддів вважає посилання апелянт на акт Алчевської ОДПІ таким, що не спростовує висновків суду першої інстанції. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.12.2014р. по справі №К/9991/27503/12 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими: визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Ново-ком" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт №1811/231/36917481 від 14.11.2011р.; визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП "Ново-ком" в акті №1811/231/36917481 від 14.11.2011р.; зобов'язано Алчевську ОДПІ в Луганській області вилучити з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки ПП "Ново-ком", оформленої актом №1811/231/36917481 від 14.11.2011р.; зобов'язано Алчевську ОДПІ в Луганській області привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ПП "Ново-ком" з даними, наведеними ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 30.09.2011р.

За таких умов колегія судів приходить до висновку про те, що з матеріалів справи вбачається ґрунтовність позиції суду першої інстанції, та те що доводи апеляційної скарги такої позиції не спростовують.

Положеннями ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. у справі №2а-4807/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера-сім” до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. у справі №2а-4807/12/1370, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Р.Б. Хобор

Суддя Я.С. Попко