Ухвала суду № 43333692, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015р. м. Київ К/800/64906/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

Розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013

у справі № 826/12283/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 14.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна». Зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві розглянути питання щодо подання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна». У задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн. - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач в касаційній скарзі просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Крім того, представником позивача через відділ документального забезпечення було подано клопотання про відмову від позову в частині стягнення коштів та закриття провадження по даній справі в цій частині.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві просило скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням неприбуття у судове засідання 17.03.2015 жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 13.05.2013 ТОВ «Аскоп-Україна» подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби в електронній формі уточнюючій розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року, якому присвоєний реєстраційний номер № 9027293994 від 13.05.2013.

У рядку 23.1 поданого уточнюючого розрахунку ТОВ «Аскоп-Україна» заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 3 166 305,00 грн.

Разом з уточнюючим розрахунком ТОВ «Аскоп-Україна» подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Аскоп-Україна» бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого ПДВ, поданого за відповідний звітний (податковий) період (вх. № 9027293994 від 05.05.2013), за результатом якої складено акт № 435/15-01/30579869 від 12.07.2013.

За результатом проведеної перевірки не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Аскоп-Україна» у декларації за лютий 2013 року бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3 166 305,00 грн.

Крім того, позивачем на підтвердження фактичної оплати податку на додану вартість до бюджету в сумі, що перевищує заявлену до відшкодування суму ПДВ, надано відповідні митні декларації та платіжні доручення.

У відповідності із п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

В п. 200.12 та п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем неправомірно не подано до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна», оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено факт наявності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Разом з тим, як було зазначено вище, представником позивача через відділ документального забезпечення було подано клопотання про відмову від позову в частині стягнення коштів та закриття провадження по даній справі в цій частині, оскільки 07.02.2014 (після подання позову) Управлінням ДКСУ у Дніпровському районі в м. Києві було перераховано на поточний рахунок позивача суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3 166 305,00 грн. за декларацією з ПДВ за лютий 2013 року.

Колегія суддів вважає, що клопотання позивача про відмову від позову в частині стягнення коштів та закриття провадження по даній справі підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 219 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 КАС України, про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Аналогічне передбачено і п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, в якій зазначено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що відсутні перешкоди для закриття касаційного провадження по даній справі в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Крім того, згідно зі ст. 95 КАС України, у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн. виконані відповідачем в повному обсязі після подання адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку, що на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" підлягають стягненню судові витрати, сплачені за позовні вимоги про стягнення коштів, у загальному розмірі 6 652,60 грн., в тому числі: 2 294,00 грн. - за подачу позову; 1 147,00 грн. - за подачу апеляційної скарги та 3 211,60 грн. - за подачу касаційної скарги.

Керуючись статтями 112, 219, 222, 223, 224, 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" про відмову від позову в частині стягнення коштів та закриття провадження по справі задовольнити.

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 14.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн., визнати такими, що втратили законну силу.

Провадження по справі в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн. - закрити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 14.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 600, код ЄДРПОУ 30579869) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 652,60 грн. (шість тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні шістдесят копійок).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль