Ухвала суду № 43332854, 23.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 р. Справа № 876/1235/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньбудсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ :

УПФ в м.Луцьку Волинської області 24.12.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньбудсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по листопад 2014 року в сумі 11861,10 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року позов залишено без розгляду за період з листопада 2013 року по травень 2014 року включно у розмірі 2849,27 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням УПФ в м.Луцьку Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку. Просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Волиньбудсервіс» є юридичною особою, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в м.Луцьку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1 за період з листопада 2013 року по травень 2014 року включно у розмірі 2849,27 грн. слід залишити без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини першої та другої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пенсіонеру ОСОБА_1 за період з листопада 2013 року по листопад 2014 року включно.

Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, не є страховими внесками, а тому на їх стягнення поширюється загальний строк позовної давності, що встановлений КАС України та становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Зазначене дає підстави для висновку, що у разі, якщо підприємство до 25-го числа відповідного місяця не вносить суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 26-го числа цього ж місяця в уповноваженого органу Пенсійного фонду України виникає право на стягнення цих витрат з підприємства. Розмір такого відшкодування визначається у відповідних розрахунках до 20 січня поточного року, або протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

При цьому, неправомірна та необґрунтована бездіяльність органу Пенсійного фонду України, як то невчасне направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не може бути підставою для поновлення позивачу пропущених строків звернення до суду, оскільки 26-го числа кожного місяця позивачу було відомо про несплату підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, однак не вжито жодних заходів з цього приводу.

Колегія суддів дійшла висновку, що органами Пенсійного фонду безпідставно та необґрунтовано за період з листопада 2013 року по травень 2014 року не вжито жодних заходів по відшкодуванню цієї пенсії за рахунок ТзОВ «Волиньбудсервіс», що не може бути підставою для поновлення УПФУ в м.Луцьку строків звернення до суду.

Адміністративний позов подано до суду 24.12.2014 року. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з листопада 2013 року по травень 2014 року заявлені з пропуском строків звернення до суду, оскільки останній день пред'явлення вимоги за травень 2014 року (строк сплати до 25 травня 2014 року включно) є 26 листопада 2014 року.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1 за 2013 рік становить 778,12 грн., за період з січня по травень 2014 року включно - 2071,15 грн. (414,23 х 5 = 2071,15), що в загальній сумі за період 2013 рік та з січня по травень 2014 року включно становить 2849,27 грн.

Пунктом 9 частини першої статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з листопада 2013 року по травень 2014 року включно у розмірі 2849,27 грн. підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що строки, встановленні статтею 99 КАС України не поширюються на спірні правовідносини, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, оскільки правила частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV не поширюються на витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.

Враховуючи викладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року у справі № 803/2669/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар