Постанова № 43331752, 24.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа № 907/1120/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Кордюк Г.Т.

при секретарі Карпенко В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист", м.Ужгород, Закарпарська область № 14 від 13.02.2015 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р.

у справі № 907/1120/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", с.Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область

до відповідача: Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист", м.Ужгород, Закарпарська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДП Жденієвський ТОК "Форель" ПРАТ "Закарпаттурист", смт.Жденієво, Воловецький район

про: стягнення 53 537,15 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р. у справі № 907/1120/14 (суддя Якимчук Л.М.) позов Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" до Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП Жденієвський ТОК "Форель" ПРАТ "Закарпаттурист" про стягнення 53 537,15 грн. задоволено частково. Вирішено стягнути з Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" на користь Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" - 50 832,93 грн.. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р. у справі № 907/1120/14, відповідач - Приватне Закарпатське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, у своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції у даній справі суд в якості фактичної підстави для задоволення позову зазначає договір про заміну сторони у зобов'язанні від 29.07.13 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго" та Приватним Закарпатським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" та ДП Жденієвським ТОК "Форель" ПРАТ "Закарпаттурист", згідно якого боржник- ПРАТ "Закарпаттурист" свої зобов'язання щодо сплати боргу в сумі 47 813,94 грн. не виконав. Однак, апелянт зазначає про те, що ним подано позов про визнання недійсним вищезазначеного договору про заміну сторони у зобов'язанні від 29.07.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго" та Приватним Закарпатським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" та ДП Жденієвським ТОК "Форель" ПРАТ "Закарпаттурист", згідно якого боржник- ПРАТ "Закарпаттурист". В такому випадку апелянт зазначає що оскаржуване рішення від 03.02.15 року є передчасним.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.15 р. у справі №909/618/14 та відмовити в позові повністю.

Довідкою про автоматичний розподіл справ між суддями від 19.02.2015 року, справу № 907/1120/14 призначено судді-доповідачу Костів Т.С., а також іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме: суддям Желіку М.Б. та Марку Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.15 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 03.03.15 р..

Ухвалою суду від 03.03.15 року, розгляд справи відкладався на 24.03.15 року з підстав викладених у ній.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.15 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Желіка М.Б. у склад колегії для розгляду справи № 907/1120/14 господарського суду Закарпатської області замість судді Желіка М.Б. введено суддю - Кордюк Г.Т..

В судове засідання 24.03.15 року представники сторін не з'явились причин неявки суду не довели, хоч були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, причин неявки суду не довів. На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням третій особі за адресою: 89120, смт.Жденієво, Воловецький район, Закарпатська область, вул. Шевченка, 249 ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження з відміткою поштового відділення про те, що - причиною повернення є «за зазначеною адресою не проживає». Поштовий конверт надсилався третій особі на адресу вказану у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.02.2015 р. станом на 02.02.2015 р., а саме: 89120, смт.Жденієво, Воловецький район, Закарпатська область, вул. Шевченка, 249. Відтак третя особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, беручи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, між Воловецьким РЕМ ПАТ ,,Закарпаттяобенерго'' та ДП Жденіївський ТОК ,,Форель'' ПРАТ ,,Закарпаттурист'' укладено договір про постачання електричної енергії від 02.06.2009 року № РО6/04-0062.

Пунктом 1 даного договору зазначено про те, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Пунктами 2.3.3, 2.3.4 вищезазначеного договору визначено обов'язки споживача, а саме останній зобов'язався здійснювати оплату постачальнику електричної енергії вартості останньої згідно з умовами додатку 7,,Порядок розрахунків'' та Додатку 8 ,,Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії'', а також здійснення оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 6 ,,Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії''.

У свою чергу, правами постачальника є, зокрема, одержання від споживача плати за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності; визначити у порядку, передбаченому розділом 5 договору, величини споживання електричної енергії та потужності.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП Жденієвський ТОК "Форель" ПРАТ "Закарпаттурист" свої зобов'язання по оплаті за договором від 02.06.2009 року № РО6/04-0062 належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в період з листопада 2012 року по червень 2013 року включно на загальну суму 47 813,94 грн. по частково несплачених рахунках, що підтверджується рахунками які містяться в матеріалах справи.

29.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго" та Приватним Закарпатським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" та ДП Жденієвським ТОК "Форель" ПРАТ "Закарпаттурист" укладено договір про заміну сторони у зобов'язанні.

Статтею 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно ст. 522 Цивільного кодексу України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Згідно п.1.1 даного договору, предметом даного договору є правовідносини щодо переведення боргу, який випливає з грошових зобов'язань боржника- 1 (ДП Жденієвський ТОК "Форель" ПРАТ "Закарпаттурист") на боржника 2 (Приватне Закарпатське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист"), які виникли, зокрема, на підставі частково сплачених боржником 1 рахунків на загальну суму 47 813,94 грн.

Відповідно до п.1.2 вищезазначеного договору, постачальник не заперечує проти заміни боржника- 1 на божника- 2 по виконанню грошових зобов'язань та дає згоду на виконання боржником 2 зобов'язань, в порядку, розмірах та умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що відповідальність боржника 2 перед постачальником обмежується сплатою суми у розмірі 78 042, 28 грн., з яких 29364,12 грн. - за спожиту активну електроенергію, 18449,82 грн. по акту про порушення ПКЕЕ, 27601,50 грн. - за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 815,32 грн. - пеня, 50,17 грн. - інфляційних, 151,8 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. - судовий збір.

Пунктом 2.2 передбачено, що загальний строк погашення заборгованості боржником 2 перед постачальником встановлюється 30 (тридцятого) листопада 2014 року.

Відповідно до п. 2.3. договору ПРАТ „Закарпаттурист" взяв на себе зобов'язання оплатити суму у розмірі 47 813,94 грн. протягом 10 (десяти) місяців починаючи з лютого 2014 року по листопад 2014 року включно.

У пункті 2.4. договору зазначено, що здійснення платежів, визначених п.2.3. даного договору здійснюється боржником 2 самостійно.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, боржник 2 (ПРАТ „Закарпаттурист") своє зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, у зв'язку з чим утворився борг у сумі 47 813,94 грн. , а саме 29 364,12 грн. за спожиту активну електроенергію та 18449,82 грн. грн. по акту про порушення ПКЕЕ.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 486,87 грн., 2532,12грн.- інфляційних втрат та 2704,22 грн. - пені.

Задовольняючи позовні вимоги в частині суми основного боргу 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції підставно керувався вищезазначеними положеннями. При цьому, здійснивши перерахунок, колегія суддів дійшла висновку про підставність стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 486,87 грн., 2532,12 грн.- інфляційних втрат.

Пунктом 1.2 договору від 29.07.2013 року про заміну сторони у зобов'язанні зазначено про те, що боржник- 1 дає згоду на виконання боржником- 2 зобов'язань в порядку, в розмірах та на умовах, визначених цим договором.

Беручи до уваги вищезазначений пункт договору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у стягненні пені , нарахованої на підставі п.4.2.1 договору від 02.06.2009 №РО6/04-0062 про постачання електричної енергії, оскільки вищезазначеним договором від 29.07.2013 року, пеня не передбачена.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що рішення суду першої інстанції є передчасним та таке, яке прийняти без врахування всіх обставин справи.

Однак, колегія суддів вищезазначені твердження апелянта відхиляє з наступних підстав:

згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на 15 днів.

Як вбачається із матеріалів справи позов Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" до Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" про стягнення 53 537,15 грн. заявлено 18.11.2014 року.

19.11.2014 року ухвалою господарського суду Закарпатської області порушено провадження у справі № 907/1120/14 розгляд якої призначено на 02.12.2014 року.

Ухвалою суду від 02.12.2014 року розгляд справи відкладався на 18.12.2014 року.

В судовому засіданні 18.12.14 року оголошувалась перерва до 12.01.2015 року .

12.01.15 року ухвалою суду клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи задоволено та продовжено строк розгляду спору в порядку ст.69 ГПК України на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи.

03.02.15 року по даній справі господарським судом Закарпатської області винесено рішення.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, доводи апелянта стосовно передчасності винесення рішення є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки дана справа розглядалась протягом двох місяців та було продовжено строк її розгляду на 15 днів, про що свідчать наявні в матеріалах справи процесуальні документи.

У відповідності до ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Однак, оскаржуване рішення прийнято без порушень норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів дійшла висновку про залишення його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р. у справі № 907/1120/14 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист"- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р. у справі № 907/1120/14 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 30.03.2015 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Кордюк Г.Т.