Постанова № 43331669, 25.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа № 914/4168/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Плотніцький Б.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"АЙСХАУС" б/н від 13.02.2015 року

на рішення господарського суду Львівської області від 16.12.2014 року

у справі № 914/4168/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя", м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙСХАУС", Львівська

область, Сокальський р-н, с. Лучиці

про витребування майна та стягнення судових витрат

за участю представників:

від позивача - Мартиненко О.О. представник (довіреність № 7/9 від 12.01.2015 року )

від відповідача - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2014р. у справі № 914/4168/14 (суддя Козак І.Б.) позов задоволено повністю; вилучено у ТзОВ "Айсхаус" та передано ТзОВ "Айс Запоріжжя" морозильні вітрини М400Р інв. №112519867, № агрегата 01140147 вартістю 3 686 грн. 67 коп.; інв. №112520509, № агрегата 02140228 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112520330, № агрегата 02140106 вартістю 3 583 грн. 34 коп.; інв. №112520437, № агрегата 01140057 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112520121, № агрегата 02140373 вартістю 3 587 грн. 92 коп.; інв. №112520229, № агрегата 02140503 вартістю 3 561 грн. 60 коп.; інв. №112521034, № агрегата 04140625 вартістю 3 657 грн. 17 коп.; інв. №112520141, № агрегата 02140402 вартістю 3 587 грн. 92 коп.; інв. №112520238, № агрегата 02140511 вартістю 3 561 грн. 60 коп.; інв. №112520171, № агрегата 02140437 вартістю 3 587 грн. 92 коп.; інв. №112521036, № агрегата 04140614 вартістю 3 657 грн. 17 коп.; інв. №112520770, № агрегата 03140263 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112519912, № агрегата 01140146 вартістю 3 670 грн. 21 коп.; інв. №112520471, № агрегата 02140243 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112520422, № агрегата 01140047 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112519875, № агрегата 01140152 вартістю 3 686 грн. 66 коп.; інв. №112520488, № агрегата 01140063 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112519925, № агрегата 01140072 вартістю 3 670 грн. 21 коп.; інв. №112520122, № агрегата 02140388 вартістю 3 587 грн. 91 коп.; інв. №112519847, № агрегата 01140134 вартістю 3 686 грн. 67 коп.; інв. №112520096, № агрегата 02140366 вартістю 3 587 грн. 91 коп.; інв. №112520474, № агрегата 02140149 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; стягнуто з ТзОВ на користь ТзОВ "Айс Запоріжжя" 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами існували договірні правовідносини щодо оренди низькотемпературних морозильних вітрин та/або іншого обладнання (парасолі, візок транспортний, павільйон торговельний) для реалізації морозива та іншої продукції (заморожені напівфабрикати, риба) що поставляється орендодавцем, зобов'язання по яких відповідачем виконані не у повному обсязі, а тому враховуючи положення п.п. 1.2., 2.2., 3.2.4., 6.4. Договору місцевим господарським судом задоволено позовні вимоги про витребування майна.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙСХАУС" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 13.02.2015 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2014р. у справі № 914/4168/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та прийнято з порушенням принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що позивачем не доведено обставин припинення Договору оренди № 280/14 та підстав для дострокової передачі орендодавцю майна, що було предметом вказаного договору.

При цьому, скаржник покликається на те, що ним не отримано лист № 7/479 від 09.10.2014р. про розірвання Договору, а тому не було відомо і про обставини припинення Договору оренди.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 16.12.2014р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 25.03.2015р.

В дане судове засідання прибув представник позивача, проте, відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р., повідомленням про вручення поштового відправлення №8003100005202 та підписом уповноваженого представника відповідача на клопотанні (вхідний номер канцелярії Львівського апеляційного господарського суду № 01-04/1202/15 від 20.02.2015р.) про отримання копій ухвал Львівського апеляційного господарського суду про поновлення строку на подання апеляційної скарги та прийняття апеляційної скарги до провадження від 17.02.2015р. у даній справі.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2014р. у справі № 914/4168/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙСХАУС" без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 14 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айсхаус" (Орендар) укладено Договір оренди № 280/14 (надалі - Договір) (а.с. 14-17), відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві в тимчасове платне користування низькотемпературні морозильні вітрини та/або інше обладнання (парасолі, візок транспортний, павільйон торговельний) (Обладнання), а Орендар зобов'язується прийняти Обладнання у тимчасове платне користування і вчасно вносити орендну плату (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.2. Договору Обладнання використовується Орендарем винятково для реалізації морозива та іншої продукції (заморожені напівфабрикати, риба) що поставляється Орендодавцем.

Відповідно до п. 2.1. Договору Орендодавець передає в користування Орендареві Обладнання протягом семи календарних днів з дати підписання даного договору в технічно справному стані та укомплектоване по Акту прийому-передачі.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що по закінченні терміну дії даного договору або при його достроковому розірванні, відмові Орендодавця від договору, Орендар протягом 21 календарного дня з дати настання вказаних подій зобов'язаний передати Обладнання по Акту прийому-передачі уповноваженій особі Орендодавця. Технічний стан Обладнання повинен бути придатним для його подальшої експлуатації з урахуванням нормального зносу. Комплектність Обладнання при поверненні повинна відповідати комплектності при його отриманні Орендарем. Обладнання повертається Орендодавцю в тому самому місці, в якому було отримано Орендарем.

Згідно з п. 3.2.3 Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату відповідно до умов даного Договору.

У відповідності до п. 3.2.4. Договору Орендар зобов'язується забезпечувати продаж продукції, що поставляється Орендодавцем в об'ємах, передбачених договором поставки, укладеним з Орендодавцем.

Відповідно до п. 4.1. Договору за користування Обладнанням Орендар сплачує оренду плату з розрахунку одна грн. (у т.ч. ПДВ) за 1 одиницю Обладнання у рік, згідно виставленого рахунку або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця. Внесення орендної плати проводиться Орендарем не пізніше 20 січня за попередній календарний рік (п. 4.2. Договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору.

Згідно з п. 6.4. Договору Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору (достроково розірвати договір) і вимагати повернення Обладнання в строки, передбачені пунктом 2.2. Договору, зокрема, у випадку припинення продажу продукції Орендодавця відповідно до умов договору поставки більше ніж 3 місяців впродовж року.

Відмова від договору (дострокове розірвання договору) проводиться в наступному порядку. Для цього Сторона - ініціатор надсилає іншій стороні письмове повідомлення про відмову від Договору рекомендованим листом (рекомендованим листом з описом вкладення).

У повідомленні повинна бути вказана дата, з якої Договір вважається припиненим, але не пізніше 15 календарних днів з дати отримання другою стороною такого повідомлення.

Зазначений Договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками юридичних осіб - сторін договору.

Як з'ясовано в ході розгляду справи, згідно документальних доказів на виконання умов Договору, ТзОВ "Айс Запоріжжя" (Орендодавцем) передано ТзОВ "Айсхаус" (Орендарю) 22 морозильні вітрини М400Р згідно переліку за договором, що підтверджується Актом приймання-передачі від 22.04.2014 року №00000000077 (а.с. 18), який підписано повноважними представниками сторін та їх підписи засвідчено печатками юридичних осіб.

На виконання умов договору, ТзОВ "Айс Запоріжжя" (Орендодавцем) передано, а ТзОВ "Айсхаус" (Орендарем) отримано морозильні вітрини М400Р, визначені наступними індивідуальними ознаками:

№ п.п.Найменування обладнанняінвентарний №№ агрегатавартість без ПДВ1.морозильна вітрина М400Р112519867011401473 686,672.морозильна вітрина М400Р112520509021402283 583,333.морозильна вітрина М400Р112520330021401063 583,344.морозильна вітрина М400Р112520437011400573 583,335.морозильна вітрина М400Р112520121021403733 587,926.морозильна вітрина М400Р112520229021405033 561,67.морозильна вітрина М400Р112521034041406253 657,178.морозильна вітрина М400Р112520141021404023 587,929.морозильна вітрина М400Р112520238021405113 561,610.морозильна вітрина М400Р112520171021404373 587,9211.морозильна вітрина М400Р112521036041406143 657,1712.морозильна вітрина М400Р112520770031402633 583,3313.морозильна вітрина М400Р112519912011401463 670,2114.морозильна вітрина М400Р112520471021402433 583,3315.морозильна вітрина М400Р112520422011400473 583,3316.морозильна вітрина М400Р112519875011401523 686,6617.морозильна вітрина М400Р112520488011400633 583,3318.морозильна вітрина М400Р112519925011400723 670,2119.морозильна вітрина М400Р112520122021403883 587,9120.морозильна вітрина М400Р112519847011401343 686,6721.морозильна вітрина М400Р112520096021403663 587,9122.морозильна вітрина М400Р112520474021401493 583,33

Також, як з'ясовано в ході розгляду справи, 14 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙСХАУС" (Дистриб'ютор) укладено договір поставки № 279/14, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язувався поставити морозиво, асортимент, загальна кількість та ціна якого визначені у видаткових накладних, а дистриб'ютор прийняти та оплатити поставлений товар.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується поясненнями представника позивача у судовому засіданні, що відповідач своїх зобов'язань за Договором належним чином не виконав, зокрема, щодо забезпечення продажу продукції, що поставлялася Орендодавцем в об'ємах передбачених Договором поставки, укладеним з Орендодавцем.

З'ясуванням доказів у справі встановлено, що 09.10.2014 року позивач надіслав відповідачу лист № 7/479 (а.с. 19) про дострокове розірвання Договору та повернення 22 низькотемпературних морозильних вітрин у зв'язку із припиненням договору, в порядку передбаченому пунктом 2.2. Договору, проте відповіді на зазначену вимогу відповідач не надав.

Таким чином, предметом даного спору є вимога ТзОВ "Айс Запоріжжя" про витребування майна, у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ «Айсхаус» умов Договору оренди № 280/14 від 14.04.2014 року.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, право Орендодавця на відмову від договору оренди було реалізовано останнім шляхом направлення на юридичну (Львівська область, Сокальський район, с. Лучиці) та фактичну (м. Львів, вул. Шевченка, 120 «г») адреси відповідача листа № 7/479 від 09.10.2014р., отриманого останнім 14.10.2014р. (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6901402300204 та фіскальним чеком, зворотня сторона а.с. 19) з вимогою повернути належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя " майно.

Поряд з цим, факт неналежного виконання відповідачем умов Договору також підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 09.12.2014р. у справі №914/4010/14, відповідно до якого позовні вимоги ТзОВ "Айс Запоріжжя" до ТзОВ "АЙСХАУС" про стягнення суми основного боргу в розмірі 54 556, 72 грн. з урахуванням індексу інфляції, пені у розмірі 4 424, 16 грн., 3% річних у розмірі 618, 62 грн., штрафу у розмірі 5 260, 04 грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору поставки № 279/14 від 14.04.2014р. задоволено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2014р. у справі № 914/4010/14 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З врахуванням викладеного, покликання скаржника на те, що ним не отримано лист № 7/479 від 09.10.2014р. про розірвання Договору, а тому і не було відомо про обставини припинення Договору оренди, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються документальними доказами у справі.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди (Обладнання) за Договором оренди № 280/14 від 14.04.2014р. у зв'язку з припиненням Договору та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р. скаржника зобов'язано надати суду докази зарахування судового збору за подання апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте, скаржник вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду не виконав. Тому, колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до ст. 49 ГПК України, стягнути зі скаржника судовий збір за перегляд рішення господарського суду Львівської області в апеляційному порядку, оскільки скаржником не подано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору щодо зарахування останнього до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2014 року у справі № 914/4168/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙСХАУС" б/н від 13.02.2015 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсхаус" (80031, Львівська область, Сокальський район, с. Лучиці; код ЄДРПОУ 38505203) у спеціальний фонд Державного бюджету України - 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять гривень 50 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Львівської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 25.03.2015р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Плотніцький Б.Д.