Ухвала суду № 43330347, 26.03.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/2067/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чхайло О. В.Номер провадження 22-ц/788/661/15 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Криворотенка В. І. , Дубровної В. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 12 лютого 2015 року

у справі за позовом комунального підприємства «Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» виконавчого комітету Лебединської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті витрат на утримання будинку та прибудинкової території,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 12 лютого 2015 року позов КП «Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» виконавчого комітету Лебединської міської ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь вказаного підприємства заборгованість по оплаті витрат на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1723,93 грн. і на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначає, зокрема, що судом першої інстанції в основу рішення покладено не належні докази: накладні без номерів та дат, якими позивач підтверджував надання послуг, передбачених договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 02 грудня 1997 року.

Протягом десяти років він систематично звертався до позивача з заявами та скаргами щодо неналежного утримання будинку АДРЕСА_1, щодо проведення ремонту конструкцій панелей його квартири №73. Численними комісіями було встановлено, що конструкція будинку потребує ремонту, але жодного разу позивачем цей ремонт проведено не було. Він сам відремонтував свою квартиру, проте позивач йому відмовив у зарахуванні понесених витрат в рахунок оплати послуг позивача.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, представника позивача, яка вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12 листопада 2014 року КП «Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» виконавчого комітету Лебединської міської ради звернулось до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1, який обслуговує позивач.

З жовтня 2011 року по жовтень 2014 року ОСОБА_3 користувався комплексом послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, які надає позивач, але послуги не оплачує, хоча неодноразово попереджався про необхідність оплати.

Станом на 01 жовтня 2014 року відповідач має заборгованість за комунальні послуги в сумі 1723,93, яку сплатити в добровільному порядку відмовився.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість в сумі 1723,93 грн. за надані послуги.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в спірному періоді позивач як виконавець послуг по утриманню будинку, в якому проживає відповідач, та обслуговуванню прибудинкової території, надавав передбачені договором послуги; доводи відповідача про те, що він не повідомлявся про зміну тарифів, затверджених відповідним рішенням міськвиконкому, та на безпідставність позову з огляду на те, що він з вини позивача поніс більші витрати на ремонт своєї квартири, чим його борг перед позивачем, спростовуються доказами в справі.

Цей висновок суду узгоджується з обставинами справи, вірно встановленими судом, та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 і його дружина ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

02 грудня 1997 року між ОСОБА_3 та будинкоуправлінням мікрорайону «Черемушки» укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, згідно якого власник будинку забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10, 30-31).

Згідно свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 08 січня 1998 року, вказана квартира на праві приватної спільної власності належить ОСОБА_3 та членам його сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.11).

З статуту КП «Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» виконавчого комітету Лебединської міської ради, затвердженого рішенням Лебединської міської ради від 19 вересня 2006 року, вбачається, що це підприємство є правонаступником Лебединського будинкоуправління мікрорайону «Черемушки». Предметом його діяльності є надання послуг замовникам у сфері житлово-комунального господарства та здійснення виробничої, комерційної та іншої діяльності з метою отримання прибутку (доходу) (а.с. 2-5).

Згідно п. 3.2.2 Договору від 02 грудня 1997 року співвласник будинку має право провести ремонт квартири, якщо він викликаний аварією або несправністю елементів будинку, які виникли не з вини співвласника, після письмового повідомлення про це власника будинку, стягнути з нього вартість ремонту або зарахувати його при здійсненні наступних платежів (а.с.10).

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 14 лютого 2007 року у справі за позовом будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа: Лебединська міська рада, про стягнення 717 грн. 86 коп. стягнуто з ОСОБА_3 на користь будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» квартирну плату в розмірі 323 грн. 96 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 61, 75-76).

Згідно протоколу №4 громадських слухань від 05 липня 2010 року з мешканцями будинку АДРЕСА_1 погоджено необхідність підвищення тарифів на утримання будинку і прибудинкової території (а.с.56-57).

Рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 28 липня 2010 року №155 затверджено КП «Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» тарифи на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій та їх структуру згідно з додатком №1 (а.с.50, 74).

Згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства-позивача від 7 червня 2011 року № 15-20-03/24, завищення тарифів при їх формуванні та затвердженні вказаним рішенням міськвиконкому не виявлено (а. с. 51-55).

З листів ОСОБА_3 до підприємства від 26 травня 2010 року, 14 грудня 2010 року вбачається, що він звертався до позивача з приводу ремонту будинку, просив виконати положення п.3.2.2 та п. 3.2.3, компенсувати йому витрати на ремонт, провести ремонт козирка з метою не затікання стіни його квартири (а.с.88, 92).

Комісією позивача 1 березня 2011 року було встановлено необхідність відновити захисне гідроізоляційне покриття бордюра даху, гідроізоляцію на козирку балкону квартири № 74, висушування та ремонт стінового боку - відновлення штукатурного покриття в квартирі №73 (а.с.73, 89).

Ухвалою Лебединського районного суду від 23 вересня 2011 року скасовано судовий наказ Лебединського районного суду від 16 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КП «Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» заборгованості за надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі 705,77 грн. Роз'яснене, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні (а.с.12).

Згідно акту обстеження квартири відповідача АДРЕСА_1 від 15 березня 2013 року, комісією підприємства було встановлено наявність слідів помокріння стіни. Комісія виключила можливість затікання з покрівлі, технічного поверху, козирка над балконом, на яких був проведений позивачем ремонт, та зробила висновок, що помокріння стіни можливо позбавитись шляхом встановлення на стіні демонтованого власником радіатора, який раніше там був, та перенесення шафи для одягу від стіни для підвищення теплообміну та вентиляції приміщення (а.с.48).

12 листопада 2013 року ОСОБА_3 звертався до КП «Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» з заявою про те, що він змушений був провести ремонт у своїй квартирі (аварійній) кімнаті за власні кошти, просив частину коштів зарахувати як плату згідно Договору, частину коштів повернути готівкою (а.с.63).

Згідно розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_3 по оплаті його послуг станом на 1жовтня 2014 року становить 1723,93 грн. (а.с.6).

20 жовтня 2014 року позивач надсилав попередження на адресу відповідача про наявність вказаної заборгованості (а.с.7).

Згідно довідки КП Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» заборгованість по квартплаті ОСОБА_3 станом на 12 грудня 2014 року становить 1823,92 грн., щомісячна плата складає 46,87 гр. (а.с.29).

Наданий позивачем розрахунок боргу відповідача відповідає затвердженим виконкомом тарифам, сумнівів не викликає.

За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №2482-ХІІ від 19 червня 1992 року та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року, відповідач як власник квартири повинен оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Отже, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться до житлово-комунальних послуг, виконавцем яких визначений позивач.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктами 1 ч. 1, п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; встановлений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, передбачено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов'язком виконавця, відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 21 вказаного Закону, є надання таких послуг вчасно та відповідної якості; виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника та наймача квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, передбачений також і п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з послідуючими змінами.

Ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир. До послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належать, зокрема: підготовка до весінньо-літнього та осінньо-зимового періодів, прочистка димарів та газоходів, наладка та регулювання технічного обладнання будинку, обстеження стану несучих і огороджувальних конструкцій, прибирання сходових кліток, прибудинкової території, вивезення сміття, освітлення місць загального користування, обслуговування ліфтів та інше.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, відповідно до вказаних положень ЦПК України, довів, що він надавав послуги відповідачеві, який має борг по оплаті наданих ним послуг, надав докази про порушення його прав відповідачем, що є підставою для їх захисту відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України.

Та обставина, що саме позивач є надавачем послуг по будинку, в якому знаходиться квартира відповідача , факт надання позивачем послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території, правильність нарахування ним плати за надані послуги відповідно до затверджених міською радою тарифів, фактичне отримання цих послуг відповідач належними доказами не спростував.

Доводи відповідача про те, що він сам провів ремонт своєї квартири, звертався до позивача з приводу відшкодування йому витрат на ремонт, не звільняють відповідача від сплати за надані позивачем послуги.

З огляду на зазначене, висновок суду про задоволення позову узгоджується з обставинами справи, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, зокрема, ч.1, п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Рішення суду узгоджується з положеннями ст. 526 ЦПК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що доводи відповідача про бездіяльність позивача по наданню послуг спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що у 2012-2014 роках КП «Лебединське будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» виконавчого комітету Лебединської міської ради здійснювало ремонт будинку АДРЕСА_1, в тому числі даху, що вбачається з накладних, табелів та актів виконаних робіт.

Заперечення відповідача проти позову в тій частині, що, всупереч вимогам п. 2.1.3 Договору, його жодного разу не повідомляли про зміну вартості тарифів, суд обгрунтовано оцінив критично, пославшись на те, що це питання 05 липня 2010 року обговорювалося з мешканцями будинку АДРЕСА_1, що підтверджується протоколом громадських слухань №4, а відповідне рішення виконкому Лебединської міської ради №155 від 28 липня 2010 року оприлюднене в місцевій газеті «Життя Лебединщини» 11 серпня 2010 року. (а.с.56-60).

Таким чином, оскільки позивач є виконавцем послуг по утриманню будинку та обслуговуванню прибудинкової території, де розташована квартира, належна відповідачеві, останній, споживаючи надані підприємством послуги, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати їх нараховану вартість, заборгованість по якій становить 1723,93 грн.

Доводи відповідача про те, що він не оплачував у спірний період послуги, надані позивачем з тих підстав, що позивач не зарахував в рахунок оплати за надані ним послуги його витрати на ремонт квартири, понесенні з вини позивача, який не відремонтував будинок і це стало причиною затікання його квартири, суд обгрунтовано відхилив з огляду на те, що відповідач, всупереч вимогам ст. ст. 10, 57-60 ЦПК України, не надав доказів дотримання ним вимог п. 3.2.2 щодо попереднього звернення до підприємства з метою узгодження обсягу та вартості ремонту, надавши листи до підприємства, надіслані після ремонту, та чеки на придбання будівельних матеріалів.

Відповідач звертався листом від 12 листопада 2013 року (а.с.63) до позивача з приводу відшкодування йому витрат на ремонт, зокрема, на придбання матеріалів - 1105, 5 гр., на виконання самих робіт власноручно - 895 гр., всього 2000,5 гр. (а.с.63- 67).

З позовом до підприємства з цих підстав відповідач не звертався.

Самовільне припинення відповідачем протягом спірного періоду плати з метою компенсувати свої витрати на ремонт, не ґрунтується на вимогах закону та договору, який передбачає умову такого зарахування - завчасне письмове повідомлення підприємства про ремонт.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом змісту ст. 360 ЦК України щодо обов'язку співвласника брати участь у витратах по утриманню майна, також не спростовують висновків суду. В свідоцтві про право власності відповідача, його дружини та дочки на квартиру, крім зазначення права приватної спільно власності, не зазначено, що вона є частковою чи сумісною власністю. Відповідач в засіданні апеляційного суду підтвердив , що частки у спільній власності на квартиру не визначались, а тому суд обґрунтовано, в межах заявлених вимог, відповідно до принципу диспозитивності, встановленого ст. 11 ЦПК України, задовольнив позов до одного відповідача як співвласника квартири.

Доводи відповідача в засіданні апеляційного суду про те, що позивач надав суду неналежний екземпляр договору, також є безпідставними, оскільки обидві сторони не заперечують наявність в договорі умов щодо можливості зарахування позивачем в рахунок оплати за комунальні послуги витрат на ремонт квартири, хоча в наданих сторонами копіях договору така умова значиться в пунктах під різними номерами, що пояснюється відміткою в наданому відповідачем екземплярі договору про виключення з нього пунктів 3.2.2 і 3.2.3, а тому п. 3.2.4 в наданій позивачем копії договору вказаний як п. 3.2.2, зміст вказаних пунктів ідентичний (а.с. 10, 129).

Посилання відповідача на неналежне оформлення бухгалтерських документів, зокрема, актів та накладних, про виконані позивачем роботи, також є безпідставними, оскільки він сам частково не заперечує надання таких послуг, зокрема, ремонту міжпанельних швів стіни будинку, балкону квартири позивача, сусідньої квартири та даху, вентиляційного каналу, з метою запобігання затіканню води в його квартиру на останньому п'ятому поверсі будинку, хоча і наполягає на неповному відновленні гідроізоляції та усунення промокання блоку (а.с.27)

Відповідач не спростував і доводів позивача про надання інших послуг, вартість яких включена до затвердженого міськвиконкомом тарифу, зокрема, прибирання територій, вивіз побутового сміття, посипання тротуарів, ремонти під'їздів, поточні ремонт даху, міжпанельних вертикальних і горизонтальних швів. Їх проведення в 2012-2014 роках підтвердили і мешканці інших квартир підписанням відповідних актів (а.с.35-47, 85-87).

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 12 лютого 2015 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:

Судді: