Постанова № 43329980, 24.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа № 922/5060/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Литвиновій К.О.

за участю представників:

позивача - Бахолдіної М.А. за довіреністю №08-11/4652/2-14 від 24.12.2014 р.

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 27.06.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №1640 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.01.15 у справі №922/5060/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, смт. Бабаї Харківського району Харківської області

про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2015 р. у справі №922/5060/14 (головуючий суддя Макаренко О.В., суддя Лавренюк Т.А., суддя Пономаренко Т.О.) клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про призначення у справі №922/5060/14 судової земельно-технічної експертизи задоволено, призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення судової земельно-технічної експертизи доручено Незалежному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корп. 3, офіс 7). Провадження у справі зупинено.

Позивач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при її прийнятті, просить скасувати ухвалу господарського суду та передати справу до господарського суду Харківської області для продовження її розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає про те, що встановлення правомірності проведення розрахунку розміру орендної плати не належить до завдань, що покладаються на земельно-технічну експертизу. Крім того, вирішення питання правомірності проведення такого розрахунку розміру орендної плати не потребує спеціальних знань і може бути здійснено судом самостійно, так як порядок проведення такого розрахунку прямо передбачений Положенням про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.08.2008 р. №41/08, яке ніким не оскаржено та не скасовано.

Отже, на думку позивача, проведення земельно-технічної експертизи в рамках цього судового провадження є недоцільним, так як питання достовірності інформації, що міститься у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не стосується предмету даного спору і повинно розглядатись в рамках адміністративного провадження у випадку оскарження вказаного витягу відповідачем, з чого позивач дійшов висновку про те, що зупинення провадження у справі слугує лише засобом затягування розгляду судового спору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2015 р.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №4614 від 20.03.2015 р.) зазначає, що з наведеними позивачем доводами не погоджується, вважає оскаржувану ухвалу обґрунтованою у повному обсязі, такою, що винесена на підставі повного з'ясування дійсних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 28.01.2015 р.- без змін.

Позивач у додаткових поясненнях до апеляційної скарги (вх. №4829 від 24.03.2015 р.) зауважує, що витяг №551 з технічної документації про земельну ділянку від 17.10.2013 р. містить правильну інформацію про цільове використання земельної ділянки, переданої відповідачу за спірним договором, також він вказує на безпідставність застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов при розрахунку ставки розміру орендної плати, правильність визначення у витязі №551 локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки та застосування коефіцієнтів Кф, Км2, Км3 у витязі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2013 р.

В судове засідання з'явились представники сторін та надали пояснення у справі.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 07.11.2014 р. Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просило прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди землі від 15.09.2005 р. №88134/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі (т. 1 а. с. 9-10).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2014 р. порушено провадження у справі та призначено позову заяву Харківської міської ради до розгляду.

22.01.2015 р. відповідач надав до місцевого господарського суду клопотання про призначення судової експертизи (вх. №2361), в якій просив призначити у справі №922/5060/14 судову земельно - технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. На розгляд та вирішення експерта відповідач просив поставити наступні питання:

- Чи відповідає розроблений розрахунок розміру орендної плати та витяг технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- Чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування і договору оренди землі від 15.09.2005 р. №88134/05? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності ?

- Який коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов, коефіцієнт розміру земельної ділянки та яка ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) повинні бути застосовані при проведеш розрахунку розміру орендної плати та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки якщо: земельна ділянка має третю категорію складності інженерно-геологічних умов та є підтоплена і періодично затоплювана; розташована на території забруднюючих ґрунтах та відсутності під'їзних шляхів до орендованої земельної ділянки?

- Чи має місце порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів і меж червоних ліній?

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2015 р. клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про призначення у справі №922/5060/14 судової земельно-технічної експертизи задоволено, призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення судової земельно-технічної експертизи доручено Незалежному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корп. 3, офіс 7). Провадження у справі зупинено.

Місцевий господарський суд, розглянувши заявлене відповідачем клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, враховуючи доводи відповідача, викладені у клопотанні, правові підстави для її призначення, а також, зважаючи на те, що для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи необхідні спеціальні знання, дійшов висновку про призначення земельно-технічної експертизи.

Також, приймаючи до уваги, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, господарський суд першої інстанції виходив з того, що у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, тому, керуючись ст. 79 ГПК України, зупинив провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з даними висновками господарського суду Харківської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надіслання господарським судом матеріалів прокурору або орагну досудового розслідування;

3) заміни однієї зі сторін її правонаступником.

Виходячи зі змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог, а суд, застосовуючи дану норму права, повинен належним чином обґрунтувати необхідність призначення експертизи.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спор, а відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, предметом спору є зміна умов договору оренди землі №88134/05 від 15.09.2005 р. в частині розміру орендної плати за земельну ділянку шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції, викладеній в позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач просить призначити у справі судову земельно-технічну експертизу з метою встановлення правомірності визначення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та розрахунку розміру орендної плати, та зазначає, що для цього необхідні спеціальні знання.

За приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

На думку колегії суддів, зазначені господарським судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обставини щодо роз'яснення питань правомірності визначення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та розрахунку розміру орендної плати земельної ділянки є, відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, підставою для призначення судової земельно-технічної експертизи.

Отже дану процесуальну дію місцевим господарським судом здійснено у межах наданих йому прав, у відповідності до норм чинного Господарського процесуального кодексу України.

Твердження позивача про те, що проведення експертизи в межах даної справи е недоцільним, так як питання достовірності інформації, що міститься у витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 20.11.2013 р. №786/14. не стосується предмету даного спору, є безпідставними, оскільки, призначивши судову експертизу зі справи, господарський суд не повинен самостійно робити висновок про неможливість надання експертного висновку в ній, адже це належить до повноважень судового експерта.

До того ж, згідно з підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/ (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N144/5 (z0061-05) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за N705/3145, експерт має право порушувати клопотання відповідно до процесуального законодавства про надання додаткових та інших матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

Заперечення позивача проти призначення судової експертизи не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Таким чином, положення ухвали господарського суду стосовно призначення судової експертизи не підлягають перегляду в апеляційному порядку. Ухвала місцевого господарського суду про призначення судової експертизи та про зупинення у зв'язку з цим провадження у справі може бути переглянута в апеляційному чи касаційному порядку лише в частині зупинення провадження.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Однак колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області 28.01.2015 р. у даній справі, оскільки її винесено у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Зважаючи на те, що Харківською міською радою не надано апеляційному господарському суду мотивованих пояснень, у чому саме оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі порушує його права та інтереси, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 28.01.2015 р. у даній справі має бути залишена без змін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 79, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.01.2015 р. у справі № 922/5060/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 30.03.2015 р.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.