Рішення № 43329540, 24.03.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/6930/14-ц

Провадження №2/463/581/15

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовнір Г. Б.

за участі секретаря судових засідань Мединської Л.С.

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, суд -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про зобов'язання повернути банківський золотий злиток 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 2431 грам, за договором позики від 07.06.2011 року та банківський золотий злиток 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 394 грами, за договором позики від 14.12.2011 року, що були укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Позов мотивує тим, що 07.06.2011 року позивач позичила відповідачу золотий злиток 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 2431 грами, про що останній склав розписку, згідно якої зобов'язався повернути такий не пізніше 10.12.2011 року. Також, 14.12.2011 року позивач позичила відповідачу золотий злиток 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 394 грами, про що останній склав розписку, згідно якої зобов'язався повернути такий не пізніше 10.02.2012 року. Оскільки злитки відповідачем добровільно повернуті не були, не звернення останній не реагує, тому просить позов задоволити та стягнути заборгованість.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, дала пояснення аналогічні наведеним вище, просить позов задоволити.

Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема через засоби масової інформації, причин неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, заяви про відкладення розгляду справи також не подав.

Керуючись вимогами ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

У відповідності до положень ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.

Як вбачається із копії розписки від 07.06.2011 року (а.с.3), позивач позичила відповідачу золотий злиток 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 2431 грами, згідно якої зобов'язався повернути такий не пізніше 10.12.2011 року.

Також, як вбачається із копії розписки від 14.12.2011 року позивач позичила відповідачу золотий злиток 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 394 грами, згідно якої зобов'язався повернути такий не пізніше 10.02.2012 року

Стаття 526 ЦК України регламентує, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Договір позики є одним з його видів.

У відповідності до положень ст.1046 ЦК України, за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики або його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір позики, згідно якого відповідачу було передано золоті злитки 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 2431 грами та 394 грами, із зобов'язанням повернути такі до 10.12.2011 року та 10.02.2012 року відповідно, проте кошти у встановлений строк повернуті не були.

Оскільки позивач, як позикодавець, має право вимагати повернення боргу, а відповідач, як позичальник, зобов'язаний повернути позику, а саме вказані золоті злитки, проте останній, всупереч умов договору, такі добровільно не повертає, тому суд вважає, що позов слід задоволити та зобов'язати відповідача повернути золоті злитки, загальна вартість яких станом на день постановлення рішення становить 2 524 004,02 грн. (в розрахунку 2 825 грам - 90,83 тройських унцій)

При цьому, задовольняючи позов, у відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 1046-1050 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 банківський золотий злиток 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 2431 грам, за договором позики від 07.06.2011 року та банківський золотий злиток 999,99 проби швейцарського виробництва, вагою 394 грами, за договором позики від 14.12.2011 року, загальною масою 2 825 грам, загальна вартість яких станом на день постановлення рішення становить 2 524 004,02 грн.

Стягнути з в відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Жовнір Г. Б.