Ухвала суду № 43323022, 27.03.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

27.03.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Феєра І.С.,

при секретарі судового засідання Головець М.А.,

за участю: прокурора - Сирохман Л.І. та обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/777/169/15, внесене 12.01.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014070040000115, за апеляційною скаргою, яку подала старший прокурор прокуратури міста Мукачева Бринчак О.І. на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2014 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, угорець (ромського походження), гр. України, без освіти, не працюючий, не одружений, раніше неодноразово судимий і, зокрема, згідно вироку Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 цього Кодексу на чотири роки три місяці позбавлення волі,

визнаний винним і йому призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України (епізоди від 11.01.2014 року та 13.01.2014 року) у виді позбавлення волі на строк один рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків, цього та вироку Берегівського районного суду від 08.04.2014 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки три місяці;

- за ч. 2 ст. 185 КК України (епізоди від 05, 07, 14, 18, 18,19, 25 травня та 21 липня 2014 року) призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2014 року - один рік шість місяців позбавлення волі й остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

Строк відбуття покарання визначено рахувати з 19 серпня 2014 року.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 1965,60 гривень за проведення по справі товарознавчих експертиз.

Речові докази: дерев'яну палицю, уламки велосипедних замків - ухвалено знищити; повернуто потерпілим: велосипед "Україна" - потерпілому ОСОБА_3; велосипед "Winner" - потерпілій ОСОБА_4; велосипед "Spirit" - потерпілому ОСОБА_5; велосипед "BH OIVER X" - потерпілому ОСОБА_6.

Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.

11 січня 2014 року, приблизно о 16-ій годині, ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_2, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Merida Matts 20», білого кольору, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 4880 гривень.

13 січня 2014 року, приблизно о 15-ій годині, ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_3, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Comanche Ontario 26», чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 2240 гривень.

05 травня 2014 року, приблизно о 18-ій години, ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Миру, 17, у м. Мукачеві, на території ЗОШ № 3, таємно викрав велосипед марки «BH OVER X», білого кольору, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 2640 гривень.

07 травня 2014 року, приблизно о 19-ій годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_4, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Formula», чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 1015 гривень.

14 травня 2014 року, приблизно о 13-ій годині, ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_5, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Winner», червоного кольору, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2280 гривень.

18 травня 2014 року, приблизно о 15-ій годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на перехресті вулиць Горького та Маргітича в м. Мукачеві, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Україна», чим заподіяв потерплому ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 420 гривень.

18 травня 2014 року, приблизно о 19-ій годині, ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_6, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Україна», чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 420 гривень.

19 травня 2014 року, приблизно о 21-ій годині, ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_7, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Formula», чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 1050 гривень.

25 травня 2014 року, приблизно о 14-ій годині, ОСОБА_1, перебуваючи на АДРЕСА_8, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Ardis Rocks», чим заподіяв потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 1360 гривень.

21 липня 2014 року, приблизно о 15-ій години, ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_9, пошкодивши дерев'яною палицею велосипедний замок, таємно викрав велосипед марки «Spirit», темно-сірого кольору, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1760 гривень.

В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури міста Мукачево ОСОБА_2, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, вказує на те, що вирок підлягає до зміни, оскільки при призначенні ОСОБА_1 покарання допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що полягає в безпідставному застосуванні ч. 4 ст. 70 КК України. Посилається на те, що суд при призначенні ОСОБА_1 покарання безпідставно застосував ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки в рекомендаціях, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінальних покарань», вказується на те, що при призначенні покарання за вчинення двох або більше злочинів, які пов'язані однаковим, або подібними об'єктами, і вчиняються в межах однієї й тієї форми вини, тобто однорідних злочинів, положення ч. 4 ст. 70 КК України не слід застосовувати. Просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити в частині призначення останньому покарання, призначивши йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки й на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 23 грудня 2014 року, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Берегівського районного суду від 08 квітня 2014 року - один рік шість місяців позбавлення волі й остаточно до відбуття призначити чотири роки шість місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників процесу : прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_1, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що вирок підлягає до зміни з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні майна у потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5, вчиненому повторно, ґрунтується на сукупності досліджених безпосередньо під час судового розгляду кримінального провадження та наведених у вироку доказів, учасниками процесу не оспорюється, тому апеляційним судом, з урахуванням положень ст. 404 КПК України, не перевіряється.

Не оспорюється прокурором і висновок суду в частині кваліфікації дій за ч. 2 ст. 185 КК України та призначеного ОСОБА_1 покарання за цією нормою матеріального права у виді позбавлення волі на строк три роки, а також і в частині призначення строку невідбутої частини покарання за вироком Берегівського районного суду від 08 квітня 2014 року у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців. З урахуванням положень ст. 404 КПК України висновки суду в цій частині також не перевіряється.

Доводи апеляційної скарги про те, що при призначенні ОСОБА_1 покарання необґрунтовано застосовано вимоги ч. 4 ст. 70 КК України колегія суддів задовольняє.

Так, відповідно до ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один зі злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У роз'ясненнях, даних у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінальних покарань» зі змінами і доповненнями, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року; 12 червня 2009 року та від 06 листопада 2009 року, вказується на те, що за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_1 покарання за епізодами викрадення майна, яке мало місце 11.01.2014 року та 13.01.2014 року, у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у виді позбавлення волі на строк один рік, а також, призначивши покарання за епізодами викрадення майна, яке мало місце 05, 07, 14, 18, 18,19, 25 травня та 21 липня 2014 року, у потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк три роки, й застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України не дотримався вимог ст. 70 КК України та роз'яснень даних у вказаній вище Постанові Пленуму Верховного Суду України.

Колегія суддів також вважає, що призначене ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання за всіма епізодами злочинної діяльності у виді позбавлення волі на строк три роки, узгоджується з вимогами ст. ст. 50, 65, 66 КК України.

Оскільки таємне викрадення майна в потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_1 вчинив після постановлення щодо нього 08 квітня 2014 року Берегівським районним судом вироку, до повного відбуття ним покарання за цим вироком, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання обґрунтовано застосував щодо нього положення ст. 71 КК України.

Тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржуваний вирок до зміни.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подала старший прокурор прокуратури міста Мукачева Бринчак О.І. задовольнити.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 змінити.

Вважати обвинуваченого ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2014 року - один рік шість місяців позбавлення волі й остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

У решті вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців із дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1, який тримається під вартою, - у той самий строк із дня вручення йому копії даної ухвали.

Судді: