Постанова № 4331731, 05.08.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2009 р.

№ 23/38

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Остапенка М.І.

суддів Гончарука П.А.

Стратієнко Л.В.

з участю представників:

позивача:

відповідача:

не з’явився

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю

"Науково-виробниче об’єднання "Укрстанмаш"

на рішення

та постанову

господарського суду Донецької області від 04 березня 2009 р.

Донецького апеляційного господарського суду від 03 червня 2009 р.

у справі

№ 23/38

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю

"Хілал Алюмініум Юкрейн"

до

товариства з обмеженою відповідальністю

"Науково-виробниче об’єднання "Укрстанмаш"

про

стягнення 14 232,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 14 232,08 грн. за невиконання зобов’язань за договором поставки № 102К від 18.02.2008 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.03.3009 р. (суддя Забарющий М.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2009 р. (головуючий –Запорощенко М.Д., судді –Волков Р.В., Калантай М.В.), позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Науково-виробниче об’єднання "Укрстанмаш" на користь ТОВ "Хілал Алюмініум Юкрейн" 4 928,23 грн. пені та судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у позові відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено господарськими судами, 18.02.2008 р. між сторонами був укладений договір поставки № 102К, згідно умов якого відповідач прийняв на себе зобов’язання поставити позивачу вироби з алюмінієвих сплавів, пофарбованих у білий колір згідно креслень № 706920, наданих покупцем, які є невід’ємною частиною договору, а позивач –прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2 договору сторони обумовили, що кількість, асортимент, строк поставки та ціна товару узгоджуються сторонами на підставі заявок, які є невід’ємною частиною договору і відображаються в видаткових накладних, які оформляються сторонами на кожну партію товару.

Відповідно до п.2.3 договору оплата за товар здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури на суму партії товару, що поставляється.

Але п.2.4 було передбачено передоплату в розмірі 30 000 грн. з урахуванням ПДВ, яка здійснюється покупцем (позивачем) одноразово.

Сторонами відповідно до п.1.2 договору було підписано три заявки.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в заявці №1 строки поставки, які відповідачем порушені, не пов’язувалися з передоплатою, а тому її відсутність не звільняла відповідача від обов’язку поставити товар.

Проте погодитися з такими висновками неможливо, оскільки суд дійшов до них внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.

Частиною 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що передбачена п.2.4 договору передоплата позивачем не була здійснена, а тому, незважаючи на визначення у заявці №1 строку поставки товару, прострочення відповідача не настало, оскільки він не міг виконати свого обов’язку до вчинення позивачем дій щодо встановленої договором передоплати товару.

Відсутність у заявці умов про передоплату ніяким чином не впливає на виконання позивачем цього обов’язку, оскільки заявка є лише частиною договору, що відображає кількість, асортимент, строк поставки та ціну товару. Решта ж зобов’язань сторін регулюється договором.

Таким чином, підстави для стягнення передбаченої п.5.3 договору пені з відповідача за прострочення поставки товару відсутні.

За таких обставин постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з постановленням у справі нового рішення про відмову у стягненні з відповідача пені у зв’язку з відсутністю прострочення зобов’язання з поставки товару.

Відповідно до правил ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 49,28 грн. витрат зі сплати державного мита за подачу касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання "Укрстанмаш" задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 04 березня 2009 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03 червня 2009 р. у справі за № 23/38 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю"Хілал Алюмініум Юкрейн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання "Укрстанмаш" про стягнення 14 232,32 грн. пені відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю"Хілал Алюмініум Юкрейн" (м.Донецьк, бул. Шевченка, 31, р/р 26005052376000 у Донецькій обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 335076, ЄДРПОУ 30340619 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання "Укрстанмаш" (м. Краматорськ, вул. Сахалінська,4, р/р 26004301312395 у філії ЗАТ "ОТП Банк", МФО 335775, ЄДРПОУ 34546555) 49,28 грн. витрат на сплату державного мита за подачу касаційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко