Рішення № 4331581, 10.08.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.2009 Справа № 12/57

за позовом дочірнього підприємства „Е. Волтерс – Карпати” Компанії „Е. Волтерс (Ладлоу) Лімітед”, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Березнянка”, смт. Великий Березний

про стягнення суми 102 200 грн. – основного боргу; 6 979,58 грн. – 3 % річних та 54 138,85 грн. – інфляційних збитків.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Логойда В.М., (представник за довіреністю № 1/2005 від 10.01.2005 року )

Від відповідача – Шевченко В. В., (представник за довіреністю № 11/2009 від 10.08.2005 року )

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов дочірнім підприємством „Е. Волтерс – Карпати” Компанії „Е. Волтерс (Ладлоу) Лімітед”, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Березнянка”, смт. Великий Березний про стягнення суми 102 200 грн. – основного боргу; 6 979,58 грн. – 3 % річних та 54 138,85 грн. – інфляційних збитків.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Письмовою заявою (вх. № 5997 від 10.08.2009 року) поданою в судовому засіданні представник відповідача просить у разі ухвалення рішення суду надати відстрочку виконання рішення суду строком на 3 місяці, з огляду підстав, що можуть заслуговувати на увагу суду.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/57

від 10.08.2009 року

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 102 200 грн. – основного боргу щодо надання в оренду, згідно договору оренди від 01.10.2002 року (змін та доповнень до договору), обладнання, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актами прийому – передачі за період з 01.10.2002 року по 29.06.2007 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (претензії № 18 від 20.12.2008 року та № 19 від 23.03.2009 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново – господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання – кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання в оренду обладнання (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданого в оренду обладнання є безспірним.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України). Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ст. 761 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% – річних від

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/57

від 10.08.2009 року

простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 6 979,58 грн. – 3% річних та 54 138,85 грн. – інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово – майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно – правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку – письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 10.11.2009 року, як виняток, чим задоволити клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/57

від 10.08.2009 року

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Березнянка” (смт. Великий Березний, вул. Заводська, 14; код 31394293) на користь дочірнього підприємства „Е. Волтерс – Карпати” Компанії „Е. Волтерс (Ладлоу) Лімітед” (м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 40; код 22082613) суму 102 200 (сто дві тисячі двісті грн.) – основного боргу; 6 979,58 (шість тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять грн. 58 коп.) –3 % річних; 54 138,85 (п’ятдесят чотири тисячі сто тридцять вісім грн. 85 коп.) – інфляційних збитків та 1 633,19 (одну тисячу шістсот тридцять три грн. 19 коп.) – у відшкодування витрат по оплаті держмита; 315 (триста п’ятнадцять грн.) – у відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 10.11.2009 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.