Рішення № 4331131, 06.08.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2009 Справа № 12/47

за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці

до відповідача державного сільськогосподарського підприємcтва „Ключарківське”, с. Ключарки Мукачівського району

про стягнення суми 14 387,24 грн. –основного боргу; 982,78 грн. –пені; 453,22 грн. –3 % річних та 2 637,71 грн. –інфляційних збитків.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача – Гусак С.М., (представник за довіреністю № 1553 від 05.03.2009 року)

Від відповідача –Тягур В.І., директор; Соскида С.Ю., (представник за дорученням від 02.02.2009 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці до державного сільськогосподарського підприємcтва „Ключарківське”, с. Ключарки Мукачівського району про стягнення суми 14 387,24 грн. –основного боргу; 982,78 грн. –пені; 453,22 грн. –3 % річних та 2 637,71 грн. –інфляційних збитків.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

В судовому засіданні сторони попереджені про юридичну відповідальність за надання суду неправдивих відомостей в процесі розгляду даної справи.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи, та пояснив суду, що сплачені відповідачем кошти без призначення платежу зараховувались компанією в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення, в тому числі згідно рішення суду по справі № 11/101 про що ствердив письмово (вх. № 5941 від 06.08.2009 року).

Відповідач та його представник визнали частково борг в сумі 5 089,72 грн. про що надали суду акт звірки взаємних розрахунків та помісячний реєстр оплачених квитанцій по спірних місяцях з документальним

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/47

від 06.08.2009 року

підтвердженням (наданням копій квитанцій та платіжних доручень).

Водночас, директор підприємства –відповідача (Тягур В.І.) заявив, що він належним чином та в строк подавав показники в РЕМ Мукачівського району, натомість виписані ним платіжні документи нерідко вносили в подальшому неточності в розрахунках та повідомив, що оплата за рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 11/101 здійснювалась в окремому порядку.

Через прийняття до уваги клопотання сторін, спонукання судом сторін до добровільного врегулювання спору –розгляд справи відкладався (ст. 77 ГПК України).

В судовому засіданні 06.08.2009 року оголошено резолютивну частину рішення суду.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Мукачівським РЕМ ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” та ДСП „Ключарківське” (с. Ключарки, Мукачівського району) укладено договір про постачання електроенергії № 08-0559 від 02.03.2004 року.

Згідно умов договору (п. 2.2.3) відповідач повинен був здійснювати оплату постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами додатку до договору № 7 „Порядок розрахунків” та № 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Як стверджує позивач –відповідач свої зобов’язання належним чином не виконує в результаті чого, на його думку, з грудня 2006 року по червень 2009 року виник борг в сумі 14 387,24 грн.

Розглянувши матеріали справи у сукупності, заслухавши пояснення відповідача та його представника, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно до ст. 20 ЦК України та ст. 20 ГК України - кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, позивач звернувся до суду за захистом власних прав, що пов’язує з юридичною зацікавленістю до предмета спору.

Для досягнення своєї мети щодо предмета спору (стягнення коштів з відповідача) позивач надає суду в якості правопідтверджуючого документу:

- договір від 02.03.2004 року з додатками;

- розрахунок основного боргу та позову здійсненого на основі виставлених розрахунків і реєстру платежів.

Аналіз спірної ситуації, кола доказів, скеровує суд розмежувати лінію дослідження ліміту відповідальності за зобов’язаннями сторін у конкретній

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/47

від 06.08.2009 року

справі при конкретних обставинах та зобов’язує його констатувати про відсутність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Порівняльне дослідження письмового, розшифрованого розрахунку відповідача з Мукачівським РЕМ з посиланням на відомості банківських установ про рух коштів між сторонами та письмового, розширеного розрахунку основного боргу наданого позивачем свідчить про включення позивачем до основного боргу сплачених відповідачем сум (виставлено в борг 850 грн. за березень 2007 року –сплачено відповідачем 850 грн. за березень 2007 року платіжним дорученням № 1 від 21.03.2007 року, виставлено в борг 1 067,78 грн. за грудень 2006 року –сплачено відповідачем 1 067,78 грн. за грудень 2006 року платіжним дорученням № 177 від 03.01.2007 року).

Подібно наведеному вище стверджується факт сплати коштів за спожиту електроенергію за січень, липень, вересень, листопад, грудень 2007 року, січень, березень, липень, вересень, жовтень, листопад 2008 року платіжними дорученнями відповідно : № 157 від 23.01.2007 року, № 131 від 24.01.2007 року, № 10 від 23.07.2007 року, № 107 від 19.09.2007 року, № 34 від 22.11.2007 року, № 5 від 26.12.2007 року та від 02.01.2008 року, № 53 від 24.01.2008 року, № 11698.46.2 від 01.04.2008 року, № 25 від 28.07.2008 року, № 6 від 20.08.2008 року, № 54 від 27.10.2008 року, № 76 від 20.11.2008 року, № 123 від 04.03.2009 року.

Розширений реєстр квитанцій по спірним місяцям (приєднаний до матеріалів справи) сплачених ДСП „Ключарківське” представником позивача оглянуто в судовому засіданні порівняно з наявними квитанціями і з розширеним розрахунком позивача, не спростовано позивачем і його представником під час провадження у справі та у судовому засіданні, як і не спростовано зарахування позивачем сплачених відповідачем сум за рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 11/101.

Отже, наявний борг відповідача перед позивачем складає 5 089,72 грн., а в решті стягнення основного боргу 9 297,52 грн. –належить відмовити через відсутність правових підстав для їх стягнення.

Недоведеність вимог щодо стягнення заявленого основного боргу в повному обсязі має наслідок відхилення вимог позивача щодо стягнення 982,78 грн. –пені, 453,22 грн. –3 % річних та 2 637,71 грн. – інфляційних збитків.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини,

що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/47

від 06.08.2009 року

Вирішуючи даний спір суд намагався дотримуватись процесуальних засад господарського судочинства, де у ст. 33 ГПК України визначено правила

розподілу тягаря доказування, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Отже, кожна сторона повинна самостійно визначати предмет доказування, тобто коло фактів матеріально –правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. На склад цих фактів вказує норма матеріального права, яка визначає права і обов’язки сторін у конкретній справі. Сторони мають добросовісно, відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, користуватися належними їм процесуальними правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати необхідні докази для обґрунтування своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Тому мотиви рішення суду не дають підстав для висновку про неможливість подання сторонами доказів на стадії розгляду справи цим судом.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Відповідно до вимог ст. 4-7 ГПК України –судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином в задоволенні позову в частині стягнення решти суми основного боргу 9 297,52 грн., 982,78 грн. –пені, 453,22 грн. –3 % річних та 2 637,71 грн. – інфляційних збитків належить відмовити з мотивів недоведеності позовних вимог, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/47

від 06.08.2009 року

2. Стягнути з державного сільськогосподарського підприємcтва „Ключарківське” (с. Ключарки Мукачівського району, вул. Гагаріна, 30-А; код 22082205) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанієї „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород –Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) суму 5 089,72 (п’ять тисяч вісімдесят девять грн. 72 коп.) –основного боргу та 184,61 (сто вісімдесят чотири грн. 61 коп.) – у відшкодування витрат по оплаті держмита; 312,50 (триста дванадцять грн. 50 коп.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В решті позову –відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.