Постанова № 4331479, 10.08.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2009 р. Справа № 15/146-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О. А., судді Такмаков Ю.В. , Шевель О. В.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

прокурора – Голушка Ю.І.

представників сторін:

позивача –Счастлива Я.О.

відповідача - Циганенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської громадської організації «Разом», м. Харків (вх. № 1910 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 18.05.09 р. по справі № 15/146-09

за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, КП Харківські теплові мережі», м. Харків

до Харківська обласна громадська організація "Разом" м. Харків

про стягнення 10397,03 грн.

встановила:

Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" 10397,03 грн., у тому числі 8462,83 грн. вартості спожитої відповідачем теплової енергії без достатніх підстав за період з грудня 2004 року по 01.03.2008 року та 1836,94 грн. боргу за невиконання договірних зобов'язань за період березня 2008 року по 01.03.2009 року за договором № 11774 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеним між сторонами 01.03.2008 року, інфляційних втрат 86,80 грн , 3 % річних - 10,46 грн, а також судових витрат по справі.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період з грудня 2004 р. по березень 2008 року споживав Теплову енергію без укладення договору на постачання теплової енергії, тобто без достатніх підстав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 8462,83 грн., яка до цього часу не погашена, а також, після укладення договору на постачання теплової енергії, не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1836,94 грн., яка до цього часу не погашена.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.05.09р. по справі № 15/146-09 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Харківської обласної громадської організації "Разом" на користь КП "Харківські теплові мережі" вартості безпідставно спожитої теплової енергії 8462,83 грн, боргу за невиконання договірних зобов”язань 1836,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 86,80 грн, 3 % річних - 10,46 грн.

Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, стверджує, що суд невірно встановив факт користування тепловою енергією відповідачем на підставі Актів про включення опалення, оскільки вони не містять відомостей про користування тепловою енергією саме відповідачем; вважає, що у відповідача відсутній обов’язок по сплаті тепловою енергії до 01 березня 2008 року та відсутні правові підстави сплачувати її вартість без укладання відповідного договору. Крім того, зазначає про відсутністю у нього заборгованості за договором про купівлю-продаж теплової енергії № 11774 від 01.03.2008р., оскільки відповідно до квитанції від 20 травня 2009 року ним було сплачено 1 836,94 грн. На цій підставі просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних відмовити у повному обсязі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами, викладеними в ній не погоджується, вважає, що відповідач, в порушення договору оренди нежитлового приміщення від 14.08.2006р. та вимог Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про теплопостачання», а також на вимогу КП «Харківські теплові мережі»згідно листа № 1406 від 06.06.2006р., своєчасно не уклав договір з теплопостачальною організацією. Також зазначає, що відповідач безпідставно отримував теплову енергію, яка постачалася у період з грудня 2004 року по 1 березня 2008 року, що підтверджується відповідними актами на включення опалення та актом обстеження системи теплопостачання об”єкта від 11.02.2008р. за № 173/2706, підписаним представником відповідача. Крім того, зазначає про необґрунтованість тверджень відповідача щодо відсутності у нього заборгованості за договором, оскільки сума заборгованості була ним сплачена вже після прийняття судом рішення по даній справі 18 травня 2009 року. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення –без змін.

Прокурор письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні апеляційної інстанції з доводами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції –без змін.

Харківська міська рада відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання свого представника не направила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення прокурора та уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступних обставин.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що відповідач, Харківська обласна громадська організація «Разом», є орендарем нежитлового приміщення площею 55,3 кв.м. ,яке розташоване на першому поверсі будинку за адресою : м.Харків, вул.Космічна, 23 літера "А-9" згідно з договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3348 від 14.08.2006 року (а.с.27-28).

КП «Харківські теплові мережі», здійснювало постачання теплової енергії у житловий будинок за вищезазначеною адресою, в якому розташоване приміщення відповідача, та згідно його розрахунків за опалювальні періоди 2004-2008 років відповідачу нараховано до сплати безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 8 462,83 грн. .

При цьому позивачем в обґрунтування факту отримання та користування відповідачем тепловою енергією за період з 2004 по 2008 роки надані відповідні акти на включення та відключення опалення будинку, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Космічна, 23 (а.с. 19-25).

На підставі наданих позивачем зазначених актів суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у період з грудня 2004 року по 1 березня 2008 року користувався теплопостачанням без укладання договору.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8 462,83 грн. безпідставно спожитої теплової енергії за 2004-2008 роки, місцевий господарський суд виходив з того, що сам по собі факт поставки теплової енергії у житловий будинок по вул. Космічна, 23 м. Харкова підтверджує факт користування нею відповідачем в нарахованих об'ємах, та керуючись ст.1212 Цивільного кодексу України, визнав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8 462,83 грн. вартості безпідставно спожитої енергії обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак з викладеними вище висновками господарського суду, колегія суддів не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка у зв’язку з неповним з’ясуванням дійсних обставин, що мають значення для справи. При цьому, судом першої інстанції при вирішенні спору в зазначеній частині не звернуто увагу на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що саме відповідач з 2004 року займав приміщення за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23; не з'ясовано належним чином, яке пряме відношення мають акти на включення та виключення будинку за період з 2004-2008 роках до фактичного користування енергією самим відповідачем; не досліджена правова природа заявленої позивачем до стягнення суми в розмірі 8 462,83 грн., додержання вимог нормативно-правових актів при наданні теплопостачальною організацією теплової енергії.

Як вже зазначалось раніше, між управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та ПМП Харківська обласна громадська організація «Разом», укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3348 від 14.08.2006 року, відповідно до якого останній є орендарем нежитлового приміщення площею 55,3 кв.м., яке розташоване на першому поверсі будинку за адресою : м.Харків, вул.Космічна, 23 літера "А-9".

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, а прокурором та позивачем не доведено того, що саме з 2004 року відповідач займав зазначене приміщення.

Пунктом 4.10 Договору передбачено, зокрема, зобов'язання орендаря (відповідача по справі) здійснити укладання договору на оплату комунальних послуг (газо-, водо-, теплопостачання, послуги водовідведення та електрифікації) у термін, визначений відповідними розпорядчими документами обслуговуючих підприємств з дати підписання акту прийому-передачі.

Відповідач не укладав протягом опалювальних сезонів 2006-2008 років договір на постачання теплової енергії.

Тільки, 01.03.2008 року між сторонами був укладений договір № 11774 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір).

Позивач на підтвердження факту подачі теплової енергії відповідачу надав акти на включення та виключення опалення житлового будинку за адресою: м. Харків, вул.. Космічна, 23, в якому розташоване приміщення відповідача, за період з 2004 року по 2008 рік, які не підписані відповідачем.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання, оскільки належність доказів –це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі лише потрібних і достатніх доказів, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, вищезазначені акти не можна вважати належними та допустимими доказами, щодо отримання об’єму спожитої відповідачем теплової енергії, оскільки такі акти свідчать тільки про факт включення та відключення системи опалення в будинку за адресою вул. Космічна,23, м.Харків, а не отримання відповідачем в орендованому приміщенні теплової енергії.

КП «Харківські теплові мережі»вказує на те, що своїм листом № 1416 від 06.06.2006р. звернулось до відповідача з пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії, але, за твердженнями позивача, відповідач проігнорував його пропозицію та порушив п. 4.10 Договору нежитлового приміщення № 3348 від 14.08.2006р.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на зазначений лист, оскільки він адресований не відповідачу, а іншій організації, а саме: Дзержинській організаційній партії «Наша Україна».

Отже, позивачем не надано доказів щодо спонукання відповідача до укладення договору у спірний період.

11.02.2008 року позивачем було складено акт № 173/2706 обстеження системи теплоспоживання об'єкта та встановлено, що система опалення єдина з системою опалення житлового будинку. Договір на постачання тепла відсутній.

Позивач вважає, що даний акт є підставою за споживання відповідачем тепловою енергією без договору з 01 вересня 2003 року та до моменту укладення договору, оскільки в ньому саме таке зазначене та акт підписаний відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що даний акт обстеження системи теплопостачання не може вважатися підставою для нарахування відповідачу 8 462,83 грн. вартості безпідставно спожитої енергії, оскільки вказаний акт не є договірним документом та позбавлений доказової сили щодо споживання відповідачем теплової енергії у вказаних в розрахунку об’ємах.

Законами України “Про житлово-комунальні послуги” (статття 19), “Про теплопостачання”, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, встановлено, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно частини 2 статті 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” виконавець (виробник) теплової енергії - товарної продукції зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання послуг згідно с типовим договором.

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського України відпуск теплової енергії без оформлення договору не допускається.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Аналіз вищевказаних норм підтверджує те, що надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення здійснюється згідно з укладеним договором на підставі типового договору.

Згідно з пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05р. (далі –Правила) послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг. В договорі між споживачем і виконавцем на підставі п. 18 Правил зазначається система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова).

Як зазначалось вище, позивач повинен був підготувати та надати відповідачеві договір про постачання теплової енергії. Однак, доказів, що останній підготував і пропонував укласти такий договір суду не надано. Також, позивачем не надано доказів, які б підтверджували прийняття своєчасних мір по запобіганню заборгованості і не вказано причин незвернення до суду в спірний період з позовом про спонукання відповідача до укладання договору.

У відповідністю зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, за загальними правилами судового процесу, саме позивач повинен довести факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Позивачем не надано суду інших будь-яких документів, яки б свідчили про узгодження між сторонами об’ємів спожитої теплової енергії за спірний період в орендованому приміщенні, порядку проведення розрахунків за спожиту теплову енергію тощо.

Крім того, КП «Харківські теплові мережі»не надано доказів фактичного користування відповідачем тепловою енергією, чіткого розрахунку боргу відповідача з правовим та документальним обґрунтуванням суми заборгованості за спірний період (2004-2008 роки), з посиланням на докази щодо кількості наданих саме відповідачу послуг, тарифів, актів на відпуск-отримання теплової енергії.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції не встановлено юридичного факту в силу якого виникло зобов’язання відповідача перед позивачем сплатити за фактично спожиту теплову енергію за період 2004-2008 роки. З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 8 462,83 грн. безпідставно спожитої енергії.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2009 р. в частині стягнення з відповідача 8 462,83 грн. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині вимог.

Отже, колегія суддів визнає, що в даному спорі зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладання Договору –тобто з 01.03.2008р. і відповідач згідно розрахунку боргу повинен сплатити суму у розмірі - 1836,94 за спожиту в 2008 –2009 роках теплову енергію.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного Договору в період з березня 2008 року по березень 2009 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи.

На момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції рішення по справі відповідачем заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 1 836,94 грн. сплачена не була, в зв’язку з чим місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача зазначеної суми боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та річних за весь час прострочення. Так на підставі зазначеної статті позивачем нарахована ідексація боргу що становить 86,80 грн. та 3 % річних що становить 10,46 грн. Дана вимога відповідає чинному законодавству та правомірно визнана господарським судом такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2008 р. по справі № 15/146-09 в частині стягнення 8 462,83 грн. вартості безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" ( м.Харків, вул.Доброхотова,11 р/р 26003301968 у першій філії АКБ "Базис" МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Харківської обласної громадської організації "Разом" ( м.Харків, вул.Гоголя, 11 А р/р 2600202539980 в філії банку "Фінанси та кредит" МФО 350697, код ЄДРОПУ 26354600) 52,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 10 серпня 2009 року.

Головуючий суддя Істоміна О. А.

Судді Такмаков Ю.В.

Шевель О. В.