Ухвала суду № 43314368, 24.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/12717/14ц Головуючий у І інстанції Нікушин В.В.Провадження № 22-ц/780/1431/15 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 18 24.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

24 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Капітал-Інвест», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І., третя особа Державна реєстраційна служба України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними нікчемних правочинів, відновлення становища, яке існувало до порушення права, скасування записів про припинення заборони та обтяжень майна іпотекою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та поновлення записів про заборону та обтяження майна іпотекою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ПАТ «Терра Банк» звернулося із позовом до ТОВ «ВВС-Факторинг», ТОВ «Альфа-Капітал-Інвест», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І. про визнання недійсними нікчемних правочинів, відновлення становища, яке існувало до порушення права, скасування записів про припинення заборони та обтяжень майна іпотекою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та поновлення записів про заборону та обтяження майна іпотекою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Посилалося на те, що на підставі Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» було здійснено перевірку правочинів, вчинених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення нікчемних правочинів. Виявлено, що 04 лютого 2014 року укладено кредитний договір між ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «ВВС-Факторинг» на суму 3000000 грн. до 03 лютого 2016 року, на виконання якого укладено іпотечний договір між ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «Альфа-Капітал-Інвест». В подальшому 30 липня 2014 року укладено правочин щодо дострокового погашення майновим поручителем ТОВ «Альфа-Капітал-Інвест» частково заборгованості за кредитним договором з урахуванням правочину щодо здійснення банком переказу ТОВ «Альфа-Капітал-Інвест» коштів з його поточного рахунку, відкритого в ПАТ «Терра Банк», а 01 серпня 2014 року укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 до кредитного договору, відповідно до якого зменшено ліміт кредитування до розміру 95950410 грн., 01 серпня 2014 року укладено договір про розірвання іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Секістовою Т.І. та здійснено припинення заборони та обтяження майна іпотекою в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. ПАТ «Терра Банк» вважає, що правочин про часткове виконання зобов'язання за кредитним договором з урахуванням правочину щодо переказу коштів з поточного рахунку майнового поручителя, відкритого в банку, договір про внесення змін та доповнень № 4, договір про розірвання іпотечного договору є нікчемними. Просив визнати дані правочини недійсними з моменту укладення, скасувати реєстрацію 01 серпня 2014 року внесення змін до запису № 4830593 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації припинення іпотеки, щодо реєстрації припинення обтяження майна забороною на нерухоме майно за іпотечним договором, поновити запис про обтяження майна ТОВ «Альфа-Капітал-Інвест» іпотекою та забороною на нерухоме майно за позивачем, зобов'язати приватного нотаріуса Секістову Т.І. скасувати реєстрацію 01 серпня 2014 року внесення змін до запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації припинення іпотеки за іпотечним договором, поновити запис про обтяження майна іпотекою, скасувати реєстрацію про внесення змін до запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації припинення обтяження майна забороною на нерухоме майно за іпотечним договором та поновити запис забороною на нерухоме майно.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2014 року у відкритті провадження по даній справі відмовлено.

Позивач ПАТ «Терра-Банк», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2014 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження згідно ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ПАТ «Терра Банк», будучи юридичною особою, звернулось до суду з позовом до відповідачів ТОВ «ВВС-Факторинг», ТОВ «Альфа-Капітал-Інвест», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І., що в свою чергу є юридичними особами, тобто даний спір підвідомчий господарському суду, відтак повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, оскільки вони відповідають матеріалам справи і узгоджуються із вимогами закону.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. ст. 1, 21 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Як вбачається із змісту позовної заяви, даний спір виник при укладанні господарських договорів від 30 липня 2014 року, 01 серпня 2014 року, 01 серпня 2014 року між позивачем ПАТ «Терра Банк» та відповідачами ТОВ «ВВС-Факторинг», ТОВ «Альфа-Капітал-Інвест», які є юридичними особами, таким чином спір між ним підвідомчий господарському суду.

Колегія суддів враховує, що позивачем, серед інших, заявлено вимоги до приватного нотаріуса Секістової Т.І., які мотивовані тим, що 14 жовтня 2014 року звернувся до даної особи з листом, в якому просив поновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки за іпотечним договором за іпотекодержателем ПАТ «Терра Банк» та поновити записи про реєстрацію обтяження - заборона на нерухоме майно за ПАТ «Терра Банк». Зазначений лист залишено без відповіді. Таким чином позивач вважав, що нездійснення приватним нотаріусом дій, які підлягають вчиненню нею для відновлення порушених прав банку як іпотекодержателя, є, в свою чергу порушення таких прав ПАТ «Терра Банк», які підлягають захисту в судовому порядку шляхом застосування державного примусу, об'єктивованого в судовому рішенні щодо зобов'язання вказаної особи вчинити такі дії.

Питання підвідомчості спорів за участі нотаріуса розглянуто у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», згідно якого право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»). Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Колегія суддів враховує, що згідно п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Отже, при визначенні юрисдикції розгляду справи має бути застосовано системний аналіз як норм процесуального права щодо юрисдикційних повноважень окремих судів, так і норм матеріального права у взаємозв'язку із судовою практикою та приписами вищих судових інстанції, що стосуються даного питання, а також обов'язкові критерії розмежування справ цивільного судочинства і справ, які розглядаються за правилами інших видів судочинства - суб'єктний склад сторін та характер спірних правовідносин.

Відтак, оскільки в даному випадку вимоги позивача до приватного нотаріуса стосуються дій, які підлягають вирішенню за результатам розгляду позовних вимог про визнання недійсними господарських договорів, колегія суддів приходить до висновку, що такі вимоги можуть бути вирішені в позасудовому порядку під час виконання рішення суду, а зміна підвідомчості за очевидно господарським спором внаслідок пред'явлення похідних вимог до нотаріуса суперечитиме принципам як цивільного, так і господарського судочинства.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що суд припустився помилки, вважаючи приватного нотаріуса юридичною особою, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

Разом із тим висновок суду про статус приватного нотаріуса як юридичної особи не впливає на правильність ухвали про відмову у відкритті провадження, оскільки суд вірно визначився із підсудністю спору.

Доводи апеляційної скарги про позбавлення апелента права на судовий захист його порушених прав колегія суддів відхиляє, оскільки позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх прав в порядку господарського судочинства.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, що передбачені ст. 311 ЦПК України, відсутні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.