Постанова № 43311750, 23.03.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/124/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.;

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.;

представників сторін:

позивача - Кифлюка Р.В.,

відповідача - Ісєва О.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях

до комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути з комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" (далі - відповідач) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 38879,43 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад - грудень 2014 р. та за 2015 р. в сумі 38879,43 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Комунальним підприємством "Чернівецьке тролейбусне управління" до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вже досягли пенсійного віку, а тому норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» на них не розповсюджується, а тому пенсійний вік їм не збільшується.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління» (58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, будинок 129, код ЄДРПОУ 03328907) зареєстроване як юридична особа 02.09.1992 р. (а.с. 10 - 11).

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.9 вищевказаної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як слідує із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях листами на адресу відповідача надіслало розрахунки фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 4131,72 грн. та п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 210493,95 грн. (а.с. 15, 16, 17, 19, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35-37, 38, 39, 42, 43, 44, 45, 47, 48 - 50, 51, 52, 53, 56 - 58, 59, 60, 62, 63, 64, 66).

Вказані розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідачем зазначені в розрахунках суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень - вересень 2014 р. сплачені частково в сумі 175746,24 грн., у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 38879,43 грн. ((4131,72 грн. + 210493,95 грн.) 90000,00 грн. - 85746,24 грн.).

Статтею 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 38879,43 грн.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку відшкодовувати пільгові пенсії призначені гр-нам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, у зв'язку з досягненням ними пенсійного віку, з таких міркувань.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Судом встановлено, а також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 176 - 178, 179 - 182, 183 - 185, 186 - 187, 188 - 190, 191 - 194, 195 - 197, 198 - 200, 201 - 203).

Враховуючи приписи ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказані громадяни мають право на пенсію за віком з досягненням ними пенсійного віку, а саме: ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_14 р., ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_15 р., ОСОБА_15 з ІНФОРМАЦІЯ_25 р., ОСОБА_6 з ІНФОРМАЦІЯ_22 р., ОСОБА_7 з ІНФОРМАЦІЯ_20 р., ОСОБА_8 з ІНФОРМАЦІЯ_18 р., ОСОБА_9 з ІНФОРМАЦІЯ_16 р., ОСОБА_10 з ІНФОРМАЦІЯ_23 р., ОСОБА_11 з ІНФОРМАЦІЯ_21 р., ОСОБА_12 з ІНФОРМАЦІЯ_19 р., ОСОБА_13 з ІНФОРМАЦІЯ_17 р. та ОСОБА_14 з ІНФОРМАЦІЯ_24 р.

Пункт 16 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний за період з дати призначення вищевказаним громадянам пенсії на пільгових умовах та до набуття ними права на призначення пенсії за віком відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.

Також, суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно протиправності винесених позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 38879,43 грн. та незаконності проведення ним перерахунку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки доказів оскарження їх в судовому порядку до суду сторонами не надано.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 35, 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях заборгованість в сумі 38879,43 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 30 березня 2015 р.

Суддя В.К. Левицький