Постанова № 43311557, 19.03.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року справа № 823/217/15

м. Черкаси

12 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" Самофала В.І. - за довіреністю від 21.07.2014 №13,

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" Лободи Р.М. - за довіреністю від 14.01.2015,

представника відповідача Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Білоуса В.Ю. - за довіреністю від 31.10.2014 № 9019/23-04-10-0251,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 13.08.2014 №0001152200.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 04.08.2014 №1184/23-04-22-008/33931257, яким встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1410170,00 грн. внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором поставки олії соняшникової нерафінованої з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестальянс ЛТД».

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс", з огляду на те, що на час проведення перевірки мав в наявності документи, які податкове законодавство пов'язує з правом платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Стверджує, що взаємовідносини позивача з його контрагентом ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» склалися в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Крім того, висновки акту перевірки відповідача від 04.08.2014 №1184/23-04-22-008/33931257 ґрунтуються на інформації бази даних податкового органу про неможливість контрагента позивача виконати умови договору з урахуванням часу, місця її здійснення, наявності необхідних ресурсів. Ні акти перевірок інших платників податків (контрагентів позивача), ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що під час перевірки позивача використано акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 23.05.2014 №1711/20-34-22-01-05/38385065 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» (податковий номер 38385065) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2013 по 31.12.2013, та з 01.02.2014 по 28.02.2014», в якому встановлено, що ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» придбавало олію соняшникову в ПВП «Квадро» в обсязі 500 т в лютому 2014 року; транспортування олії соняшникової від ПВП «Квадро» до ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» за адресою відвантаження: м. Харків, вул. Золочівська, 1 відбувалось через ТОВ «Дівілон».

Згідно акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.04.2014 №1105/26-55-22-08/38946179 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дівілон» (податковий номер 38946179) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 по 28.02.2014», встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням та відсутність у нього необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, реальність поставок олії по ланцюгу ПВП «Квадро» - ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» не підтверджується з урахуванням часу, місця її здійснення, наявності необхідних ресурсів.

Крім того, представник відповідача зазначає, що видаткові накладні про придбання олії, складені позивачем та ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД», не містять обов'язкових реквізитів: дані про особу, що дали б змогу ідентифікувати особу, яка брала учас у господарських операціях зі сторони позивача; видаткові накладні та акти приймання-передачі товару на комісію складено в різних містах - м. Харкові та м. Києві відповідно; якість олії соняшникової не підтверджена належним чином.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" зареєстроване виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 28.12.2005, код за ЄДРПОУ 33931257, взято на податковий облік Смілянської ОДПІ 28.12.2005 за №1350.

З 15.07.2014 по 28.07.2014 посадовою особою Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», код за ЄДРПОУ 33931257, з питань дотримання вимог податкового законодавсвта при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД», код ЄДРПОУ 38385065, за лютий, березень, травень 2014 року в частині віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по розрахунках коригування отриманих від ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» та валютного законодавства згідно інвойсу від 21.01.2014 №14009, отриманого від United Market Insight (Словаччина).

За результатами перевірки складено акт перевірки від 04.08.2014 №1184/23-04-22-008/33931257 (далі - акт перевірки), в якому встановлено, зокрема, порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 1410170,00 грн. за лютий, березень, травень 2014 року, в результаті чого підприємством занижено нарахування податку на додану вартість в розмірі 1410170,00 грн., в тому числі за лютий в сумі 650560,00 грн., за березень 2014 року в сумі 650118,00 грн., за травень 2014 року в сумі 109523,00 грн.

На підставі акта перевірки Смілянська об'єднана державна податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення №0001152200 від 13.08.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1762751,25 грн., в тому числі за основним платежем 1410201,00 грн., за штрафними санкціями 352550,25 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем до Головного управління Міндоходів у Черкаській області подано скаргу від 22.08.2014 №683 про скасування відповідного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.10.2014 №153/23-00-10-0210 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ від 13.08.2014 №000115200, а скаргу ТОВ «Смілаенергопромтранс» - без задоволення.

Позивачем повторно до Державної фіскальної служби України була подана скарга від 06.11.2014 №952 на податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.08.2014 №000115200.

За результатами розгляду вказаної скарги, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 19.12.2014 №7023/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 13.08.2014 №0001152200 та рішення прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 20 лютого 2014 року між позивачем (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестальянс ЛТД» (Постачальник) укладено договір №2002-2014 (далі - Договір), за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця олію соняшникову нерафіновану наливну (далі - Товар), що відповідає якості ДСТУ 4492:2002 «Олія соняшникова нерафінована», а Покупець зобов'язався прийняти Товар і сплатити Постачальникові його вартість (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору поставка Товару відбувається на підставі Специфікацій до цього Договору, які підписуються повноважними представниками Сторін, та є невід'ємною частиною цього Договору, в яких узгоджується ціна, кількість, умови поставки, умови оплати, інші необхідні умови поставки конкретного погодженого Об'єму Товару.

Поставка Товару здійснюється партіями. Партія Товару - кількість Товару, що поставляється Постачальником на підставі однієї видаткової накладної або товарно-транспортної чи залізничної накладної (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору вартість (ціна) партії Товару і вартість (ціна) одиниці (однієї тони) Товару (ціна Договору) узгоджуються Сторонами в Специфікаціях.

Сторони домовилися, що постачання Товару здійснюється Постачальником на умовах CPT, згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором. Місце поставки кожної окремої партії Товару зазначається в Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємними частинами (п.3.1, п.3.2 Договору).

Матеріали справи свідчать, що сторонами була підписано:

- специфікація № 1 від 20.02.2014 до Договору на загальну суму 3903360,00 грн. (в тому числі ПДВ 650560,00 грн.), строк поставки з 20.02.2014 по 28.02.2014; на умовах CPT, м.Харків, вул. Золочаївська, буд. 1;

- специфікація №2 від 07.03.2014 до Договору на загальну суму 2706000,00 грн. (в тому числі ПДВ 451000,00 грн.), строк поставки з 07.03.2014 по 20.03.2014, на умовах CPT, м.Харків, вул. Золочаївська, буд. 1;

- специфікація №3 від 10.03.2014 до Договору на загальну суму 171200,00 грн. (в тому числі ПДВ 28533,33 грн.), строк поставки з 10.03.2014 по 11.03.2014, на умовах CPT, м.Харків, вул. Золочаївська, буд. 1;

- специфікація №4 від 25.03.2014 до Договору на загальну суму 1217700,00 грн. (в тому числі ПДВ 202950,00 грн.), строк поставки з 25.03.2014 по 31.03.2014, на умовах CPT, м.Харків, вул. Золочаївська, буд. 1.

30.05.2014 та 25.07.2014 Сторонами були укладені Додаткові угоди до специфікацій по Договору, згідно з якими у зв'язку зі зміною кон'юктури ринку та зростанням курсу долара, Сторони дійшли взаємної згоди про збільшення розміру оплати за Товар, відвантажений у лютому - березні 2014 року; та про збільшення розміру Товару, який було відвантажено у березні 2014 року.

У травні 2014 року ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» надано ТОВ «Смілаенергопромтранс» розрахунки коригування до податкових накладних, виписаних в лютому - березні 2014 року, та підписано Сторонами Договору акти узгодження остаточної ціни продажу партії товару.

На підтвердження придбання олії соняшникової за Договором позивач надав до суду:

- податкові та видаткові накладні;

- розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних;

- акти узгодження остаточної ціни продажу партії товару.

Під час розгляду справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що податкові накладні містять всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податковим кодексом України.

Щодо посилань відповідача на те, що у видаткових накладних про відпуск ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» олії позивачу відсутні обов'язкові реквізити: дані про посаду, прізвище та ініціали або інші дані, що дали б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку ТОВ «Смілаенергопромтранс».

Як встановлено актом перевірки, згідно з журналом реєстрації довіреностей ТОВ «Смілаенергопромтранс», довіреності на отримання олії в м. Харкові від ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» видавались комерційному директору товариства ОСОБА_5 В матеріалах справи наяна довіреність №61 від 20.02.2014, видана ОСОБА_5 на отримання від ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» цінностей за договором поставки №2002-2014 від 20.02.2014, а саме: олії соняшникової нерафінованої в кількості 455 т.

Вартість придбаного товару була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок свого контрагента - ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД», що підтверджується копіями платіжних доручень, копії яких наявні в матерілах справи (а.с. 174 - 181).

Якість придбаного позивачем у ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» товару (олія соняшникова нерафінована) підтверджується посвідченнями про якість, наявними в матеріалах справи.

З приводу подальшої реалізації позивачем придбаного у ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» Товару суд зазначає наступне.

Для реалізації придбаної олії соняшникової за межі митної території України між товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інарні» (Комісіонер) було укладено договір комісії №20022014 від 20.02.2014 (далі - Договір комісії), згідно з яким Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії:

- здійснювати реалізацію на експорт з України Товар, що належить Комітенту, Найменування Товару, асортимент, кількість і ціна Товару визначаються в Додатках до Договору;

- укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу докумени в інтересах Комітента; а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів;

- укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом;

- інші дії пов'язані з вищевказаними операціями, необхідними для виконання доручень Комітента.

Пунктом 3.9 Договору комісії на Комісіонера покладені деякі обов'язки в частині зберігання Товару, а саме: Комісіонер зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання від Комітента Товар, що є предметом даного Договору. З моменту передачі Товару Комітентом Комісіонеру всі ризики випадкового знищення чи пошкодження Товару несе Комісіонер (п. 3.10 Договору комісії).

На підтвердження виконання Договору комісії позивачем до суду надано: акти надання послуг та звіти комісіонера за червень - липень 2014 року; акти прийому-передачі товарів до Договору комісії за березень 2014 року, червень 2014 року.

Згідно Додатку №1 від 20.02.2014, Додатку №2 від 20.02.2014, Додатку №3 від 10.03.2014, Додатку №4 від 25.03.2014 до Договору комісії, підписаних позивачем та ТОВ «Інарні», місце передачі Товару на комісію: CPT, м. Харків, вул. Золочівська, 1.

Відповідно до звітів комісіонера, останнім по Договору комісії від 20.02.2014 №20022014 укладено Експортний контракт №2002/01 від 20.02.2014 з компанією «OLEOS TRADING LIMITED» (Великобританія) на експорт олії соняшникової нерафінованої для харчової промисловості урожаю 2013 року.

Отже, з аналізу зазначених вище документів випливає, що подальша реалізація позивачем придбаного за Договором поставки у свого контрагента - ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» товару (олії соняшникової нерафінованої) відбулася шляхом передачі за договором комісії Комісіонеру - ТОВ «Інарні», а вже Комісіонер в рамках договору комісії, уклав Експортний контракт №2002/01 від 20.02.2014 з компанією «OLEOS TRADING LIMITED» (Великобританія) на експорт зазначеної олії соняшникової нерафінованої для харчової промисловості - саме тієї придбаної за договором поставки олії соняшникової нерафінованої.

Посилання відповідача на відсутність належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, суд не приймає до уваги, тому що при здійсненні поставки товару товарно-транспортні накладні не складалися, оскільки олія соняшникова нерафіновані, яка поставлялась в межах договору поставки не транспортувалась, а передавалася на складі за адресою м. Харків вул. Золочівська 1, де орендує складські приміщення як постачальник ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» так і комісіонер ТОВ «Інарні».

Так, 01 жовтня 2013 року між ТОВ «Інарні» (Орендодавець) та ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» (Орендар) укладено договір оренди №0110-2013, відповідно умов якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування обладнання, що визначене у цьому Договорі, що розташоване за адресою: 61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 1, а Орендар зобов'язується прийняти майно у строкове платне користування, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

За актом приймання-передачі від 01.10.2013 до Договору оренди майна Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду об'єкт оренди, що включає обладнання, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, буд. 1.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося раніше, позивач за придбаний товар контрагента ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» розрахувався повністю грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» господарські операції між ТОВ «Смілаенергопромтранс» та його контрагентом (ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД») є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснювалась виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Тобто, грошові кошти списані з рахунку позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не має.

Також суд зазначає, що укладений між позивачем та його контрагентом, ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД», договір не був визнаний недійсним, а відповідачем не заперечувалась дійсність податкової накладної та факту сплати ціни товарів за договором поставки з урахуванням ПДВ.

Відповідно до Довідки управління статистики у Смілянському районі від 12.12.2014 №32-12/96, до видів діяльності (за КВЕД-2010) товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» відноситься, зокрема, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» відноситься, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів (10.41), оптова торгівлі молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33).

Таким чином, судом встановлено господарську мету платників податків при здійсненні господарських операцій за Договором поставки олії соняшникової.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи доводів відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "Смілаенергопромтранс» з ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» у лютому, березні, травні 2014 року.

Крім цього, суд зазначає, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від будь-якого стану інших осіб (контрагентів Позивача). Питання податкового кредиту, встановлення від'ємного значення суми ПДВ та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача по цій справі).

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Посилання контролюючого органу на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 23.05.2014 №1711/20-34-22-01-05/38385065 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2013 по 31.12.2013, та з 01.02.2014 по 28.02.2014» суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01 2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, правомірність віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ суми, сплаченої у складі вартості товарів, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище відносин.

Таким чином формування податкового кредиту платником ПДВ здійснено відповідно до п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої пп. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 13.08.2014 №0001152200 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 13.08.2014 №0001152200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп. коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 24.03.2015.