Ухвала суду № 43311479, 24.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р. Справа № 120917/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області до Відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2011 року управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод» в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України за квітень-червень 2011 року в сумі 124 681, 18 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на суму 124 681, 18 грн., яка відповідачем добровільно не сплачується, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено на користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі з Відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод» заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 124 681, 18 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у відповідача наявна заборгованість по витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень-червень 2011 року, яка в добровільному порядку не сплачена.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Відкрите акціонерне товариство «Бережанський склозавод» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Бережанський склозавод» зареєстроване як юридична особа Бережанською районною державною адміністрацією 05.07.1994 року, Код ЄДРПОУ00293479(а.с.57-60).

На ВАТ «Бережанський склозавод» працювали громадяни, яким відповідно до п.п. «б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788 - ХІІ) призначена пенсія на пільгових умовах.

Дані особи знаходяться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бережанському районі та отримують пенсію за віком за списком № 2 при повному пільговому стажі.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за квітень червень 2011р. сума належна до відшкодування за рахунок відповідача понесених позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з квітня по червень 2011 року включно по списку № 2 становить 124681,18 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонити стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно законодавства (крім випадків, передбачених п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)(а.с.5).

Відповідно до статті 1 та пункту 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або знання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а тому, стягнення з підприємства суми заборгованності ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у позивача настав в квітні-червні 2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР, п.6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

З матеріалів справи, а саме з карток по особовому рахунку слідує, що відшкодування витрат за період з 01.04.2011 року по 29.06.2011 року становить 124 681, 18 грн. та на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем витрати позивача на виплату та доставку пенсій не відшкодовано.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки за Відкритим акціонерним товариством «Бережанський склозавод» рахується заборгованість по витратах на виплату та доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, то така заборгованість підлягає стягненню.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-113а11 та від 11 червня 2012 року у справі № 21-179а12.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року у справі № 2а-1970/2116/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Б.Заверуха

Судді О.М. Гінда

В.В. Ніколін