Рішення № 4330999, 06.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.09 р. Справа № 43/153

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані”, м. Донецьк

про стягнення суми боргу у розмірі 860,90грн., штрафу у розмірі 1058,59грн.

За участю представників:

від позивача: Сагайдак Л.Ю. за дов. №21/1-1951/Сг. від 10.04.09р.

від відповідача: представник не з’явився

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 860,90грн., штрафу у розмірі 1058,59грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №690/Вр від 16.09.08р., в частині своєчасної оплати наданих послуг.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №690/Вр від 16.09.08р. з додатком, банківські виписки за 28.10.08р., 01.12.08р., 29.12.08р., розрахунок суми позову.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 02.07.09р., 16.07.09р.

Проте відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з’явилися. Причин нез’явлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/3694 від 31.07.09р., станом на 23.07.09р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані” (ідентифікаційний код - 34007915) є юридичною особою та знаходиться за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 275.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.08р. між сторонами був укладений договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №690/Вр, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання здійснювати за допомогою системи охоронної сигналізації (СОС) охорону об’єктів, які внесені до дислокації і позначені на план-схемі, а відповідач зобов’язався оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 2.3. договору оплата замовлених послуг здійснюється відповідачем на умовах внесення попередньої оплати, шляхом виплати позивачу щомісячно сум зазначених в дислокації (додаток №1 договору).

Згідно до пункту 2.4. договору перший платіж відповідач здійснює впродовж п’яти банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі здійснюються відповідачем не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного місяця. Тобто за п`ять днів до кінця поточного місяця відповідач повинен оплатити замовлені ним охоронні послуги, які будуть надані в наступному місяці.

Відповідно до пункту 10.1. договору останній набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 16.09.09р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах. Пролонгація дії договору оформлюються сторонами шляхом підписання сторонами нової дислокації (додаток №1 до договору) на відповідний термін дії договору (пункт 10.2. договору).

Як встановлено судом, сторонами підписано розрахунки-дислокації на 16.09.08-31.12.08 від 16.09.08р., на 2009р. від 01.01.09р., протокол узгодження вартості послуг виконавця від 16.09.08р. та протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 01.01.09р.

Таким чином на момент виникнення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Надавши належну правову оцінку договору на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №690/Вр від 16.09.08р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з охорони у вересні 2008р. вартістю 265,90грн., у жовтні 2008р. – 544,40грн., у листопаді 2008р. – 549,80грн., у грудні 2008р. – 544,40грн., у січні 2009р. – 602,63грн., у лютому 2009р. – 258,27грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №690/Вр від 16.09.08р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Строк оплати настав, однак відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав, станом на 06.08.09р., відповідачем сплачені послуги за вересень 2008р. у сумі 265,90грн., послуги за жовтень 2008р. у сумі 544,40грн., послуги за листопад 2008р. у сумі 549,80грн., послуги за грудень 2008р. у сумі 544,40грн. При цьому, вказані послуги сплачені з порушенням строку передбаченого пунктом 2.4. договору.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів здійснення своєчасної оплати послуг за січень 2009р. у сумі 602,63грн., лютий 2009р. у сумі 258,27грн.

Отже на теперішній момент за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 860,90грн.

Відповідно до пункту 6.2. договору невиконання відповідачем своїх зобов’язань – порушення строків оплати вартості наданих послуг є підставою для нарахування штрафу, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 1058,59грн.

Згідно із пунктом 6.2. договору у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3., 2.4., 2.6., 3.3.14., 7.2. договору, відповідач сплачує позивачу штраф (штрафну неустойку) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. Якщо порушення, про які йде мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більше рази) - відповідач сплачує позивачу штраф (штрафну неустойку) у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг наданих позивачем у вересні 2008р., жовтні 2008р., листопаді 2008р., грудні 2008р., січні 2009р. та лютому 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу є обґрунтованим.

При цьому, суд приймає до уваги, що позивачем невірно визначено термін оплати послуг за вересень 2008р., згідно пункту 2.4. договору граничний термін оплати послуг за вересень 2008р. – 23.09.08р.

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми невиконаного належним чином зобов’язання за вересень 2008р. – 265,90грн., жовтень 2008р. – 544,40грн. та 50% від суми невиконаного належним чином зобов’язання за листопад 2008р. – 549,80грн., грудень 2008р. – 544,40грн., січень 2009р. – 602,63грн., лютий 2009р. – 258,27грн.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг наданих позивачем за вересень 2008р., жовтень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу у розмірі 1058,59грн. є обґрунтованим.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 860,90грн., штрафу у розмірі 1058,59грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані” (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 275; ідентифікаційний код 34007915, р/р 260000741980 в ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860, р/р 26001003082006 в ЦВ ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970) суму боргу у розмірі 860,90грн., штраф у розмірі 1058,59грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя