Рішення № 4330990, 11.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.09 р. Справа № 38/192

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Браташенко Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області в особі Донецької філії м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області

про стягнення 73 107187,06 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Прудніков Р.Н. – нач.юр.від. за дов. №01-14/1919 від 29.12.2007р.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля” м.Вишгород, Вишгородського району, Київської області в особі Донецької філії м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області про стягнення заборгованості за використану електроенергію у розмірі 73 107 187,06 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 17/05-1/15 від 01.01.2005р., Додаток №22, Додаткову угоду від 01.07.2006р. до договору про постачання електричної енергії № 17/05-1/15 від 01.01.2005р., акти прийому – передачі електроенергії, звіти за спожиту електроенергію, акт звірки розрахунків №у-00117 від 01.06.2009 року підписаний представниками сторін та скріплений печатками, розрахунок суми заборгованості, наказ Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17.08.2007р. „Про перетворення держаного підприємства „Укренерговугілля” у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля”.

Відповідач 08.07.2009р. на адресу господарського суду надіслав відзив на позовну заяву №5-14/962 від 06.07.2009р., яким позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за електричну енергію у сумі 73 107187,06 грн. просить задовольнити частково в сумі 73 039183,33 грн., а в задоволенні стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових обов’язків в сумі 68 003,76грн. відмовити.

17.07.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 09.07.2009р. № 14/4-20/3230, відповідно до якого Державне підприємство „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 33839013) як юридична особа та знаходиться за адресою: 85200, Донецька область, м.Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

21.07.2009 року від позивача на адресу господарського суду надійшло пояснення в якому зазначалось, що згідно з п.5.4. договору № 17/05-1/15 від 01.01.2005р. на адресу Державного підприємства „Дзержинськвугілля” було направлено повідомлення №970 від 05.02.2009р., яке є невід’ємною частиною договору на постачання електричної енергії, про встановлення граничної електричної потужності на лютий 2009 року.

В порушення умов договору Державне підприємство „Дзержинськвугілля” допустило перевищення договірних величин потужності в грудні 2008 року, у зв’язку з чим позивачем був здійснений розрахунок вартості електроенергії в двократному розмірі, який склав 418 039,50 грн.

07.08.2009 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання б/н, яким він просить відкласти розгляд справи у зв’язку з відрядженням представника позивача.

Клопотання судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

11.08.2009 року відповідач надіслав на адресу суду клопотання в якому просить суд зменшити суму пені у зв’язку із скрутним фінансовим становищем відповідача.

Клопотання судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2005р. між Державним підприємством „Укренерговугілля” (Постачальник) та Державним підприємством „Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №17/05-1/15.

Наказом Мінтопенерго України №372 від 08.08.2005р. Державне підприємство „Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області було реорганізоване шляхом виділення з його складу ВП “Шахта ім. Ф.Е. Дзержинського”, ВП “Шахта “Південна”, ВП “Шахта “Торецька” та ВП “Шахта “Північна” та приєднання їх до складу Державного підприємства “Дзержинськвугілля”.

Відповідно до додаткової угоди від 01.07.2006 року Державне підприємство “Дзержинськвугілля” стало стороною за договором №17/05-1/15 від 01.01.2005р.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17.08.2007р. „Про перетворення держаного підприємства „Укренерговугілля” у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля”, Державне підприємство „Укренерговугілля” перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля”. До складу ВАТ „Укренерговугілля” на момент перетворення входять Волинська, Донецька, Луганська та Львівська філії.

Отже, позивач по справі є правонаступником Постачальника за договором.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору Постачальник зобов’язався поставити електричну енергію Споживачу, а Споживач сплатити Постачальнику її вартість на умовах передбачених договором, та здійснити інші платежі передбачені умовами договору та його додатками, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або припинення його умов.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками підприємств.

Згідно п.4 Додатку 22 до Договору №17/05-1/15 від 01.01.2005р. остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію Споживач здійснює самостійно на підставі наданих Постачальником актів прийому-передачі, у 3-денний термін з дня отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав відповідачеві електроенергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: актами прийому – передачі електроенергії; звітами за спожиту електроенергію; розрахунками заборгованості за спожиту електричну енергію; актом звірки розрахунків станом на 01.05.2009 року №у-00117 від 01.06.2009 року підписаним представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору, що по суті відповідачем не заперечувалось.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання щодо оплати спожитої електроенергії не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за активну електроенергію спожиту в вересні – листопаді 2008 року, січні, лютому, квітні, травні 2009 року становить 72 434 161,70 грн., за реактивну електроенергію у лютому, травні, серпні, грудні 2008 року, січені – травні 2009 року становить 186 982,10 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності 418039,50 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засідання проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечував.

Про наявність заборгованості відповідача перед позивачем також свідчить акт звірки розрахунків станом на 01.05.2009 року №у-00117 від 01.06.2009 року підписаним представниками сторін та скріплений печатками.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної та часткової оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором №17/05-1/15 від 01.01.2005р. з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 72 434 161,70 грн., за реактивну електричну енергію у сумі 186 982,10 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності 418 039,50 грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.4.2.1) передбачено, що у разі внесення платежів передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4. цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком 22 “Порядок розрахунків”, Споживач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за весь час прострочення.

Позивач з посиланням на п.4.2.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 68 003,76 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Відповідач 11.08.2009 року надіслав на адресу суду клопотання в якому просить суд зменшити суму пені у зв’язку із скрутним фінансовим становищем відповідача.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін підлягає задоволенню. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 54 403,01 грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 83, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” м.Вишгород, Вишгородського району, Київської області в особі Донецької філії м. Донецьк до Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області про стягнення заборгованості за використану активну електроенергію у розмірі 72 434 161,70 грн., за реактивну електроенергію у розмірі 186 982,10 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у розмірі 418 039,50 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 68 003,76 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області (85200, м.Дзержинськ, Донецької області, вул. 50 років Жовтня, 19 п/р 26003301554670 в ЦГ відділенні ПІБ в м.Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 33839013) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” (83114, м.Донецьк, вул.Щорса,87, п/р 2600036901 в філії АБ “Енергобанк” м.Донецьк, МФО 377045, ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за використану активну електроенергію у розмірі 72 434 161,70 грн., за реактивну електроенергію у розмірі 186 982,10 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у розмірі 418 039,50 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 54 403,01 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312, 50 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 11.08.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя