Ухвала суду № 43307859, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Київ К/800/46415/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо ПДВПП» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, що переглядається за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо ПДВПП» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач), в якому просило (з урахування заяви про збільшення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2013 року № 100250000/2013/500237/2, від 4 листопада 2013 року № 100250000/2013/500375/2 та від 18 листопада 2013 року № 100250000/2013/500419/2.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначав, що оскаржувані рішення, якими відповідачем здійснено коригування митної вартості товару у сторону збільшення, на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки відповідача стосовно того, що подані позивачем документи виявилися недостатніми для визнання заявленої позивачем митної вартості за основним методом, є помилковими, а тому вказані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2013 року № 100250000/2013/500237/2, від 4 листопада 2013 року № 100250000/2013/500375/2 та від 18 листопада 2013 року № 100250000/2013/500419/2.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у вересні - листопаді 2013 року на підставі контракту від 28 березня 2013 року № 333-S позивачем було заявлено до митного оформлення придбаний у компанії Quadrum Foods Sp.ZOO SK (Польща) товар - плоди сирі, морожені, без додання цукру та інших підсолоджувальних речовин (морожені вишня, чорна смородина, малина, полуниця).

Поставка товару здійснювалась на умовах FCA Morszkow (за правилами Інкотермс 2010), тобто продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом його передачі призначеному покупцем перевізнику у названому місці, а покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця).

17 вересня 2013 року, 4 листопада 2013 року та 18 листопада 2013 року з метою митного оформлення імпортованого товару позивач надав відповідачу митні декларації (далі - МД) за № 100250000/2013/033130, № 100250000/2013/035548 та № 100250000/2013/036139 та товаросупровідні документи на товар.

Митна вартість товару заявлена позивачем до митного оформлення за першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно МВ від 17 вересня 2013 року № 100250000/2013/033130 подано митному органу такі документи: декларацію митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 28 березня 2013 року № 333-S, рахунок - фактуру (інвойс) від 11 вересня 2013 року № 0126/13/DEX, пакувальний лист від 11 вересня 2013 року, довідку про декларування валютних цінностей від 18 липня 2013 року № 810, міжнародну товарно - транспортну накладну (CMR) від 12 вересня 2013 року № 0126, договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно - експедиційного обслуговування від 1 березня 2013 року № Л-01, довідку про транспортні витрати від 13 вересня 2013 року № 333-17, рахунок - фактуру на оплату транспортно - експедиційних послуг від 17 вересня 2013 року № 3649, резервну позицію від 26 липня 2001 року № 915, сертифікат про походження товару від 12 вересня 2013 року PL/MF/AK 0001821, сертифікат якості від 11 вересня 2013 року, інформацію про позитивне здійснення радіологічного, фітосанітарного і санітарно - епідеміологічного контролю, копію експортної декларації країни відправлення від 12 вересня 2013 року № 13-ECS-A8101468.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно МД від 4 листопада 2013 року № 100250000/2013/035548 подано відповідачу документи за переліком, що зазначений у графі 44 МД, а саме: декларацію митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 28 березня 2013 року № 333-S, рахунок - фактуру (інвойс) від 30 жовтня 2013 року № 0157/13/DEX, пакувальний лист від 30 жовтня 2013 року, комерційну пропозицію від 7 серпня 2013 року, прайс - лист виробника товару від 7 серпня 2013 року, довідку про декларування валютних цінностей від 18 липня 2013 року № 810, міжнародну товарно - транспортну накладну (CMR) від 12 вересня 2013 року № 0157, договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 1 червня 2013 року № Л-25, довідку про транспортні витрати від 4 листопада 2013 року № 333-20, рахунок - фактуру на оплату транспортних послуг від 4 листопада 2013 року № ЛТ-0000007, резервну позицію від 26 липня 2001 року № 915, сертифікат про походження товару від 31 жовтня 2013 року PL/MF/AK 0002232, сертифікат якості від 30 жовтня 2013 року, інформацію про позитивне здійснення радіологічного, фітосанітарного і санітарно - епідеміологічного контролю, копію експортної декларації країни відправлення від 31 жовтня 2013 року № 13-ECS-A81017874, виписки з бухгалтерської документації та з особового рахунку позивача.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно МД від 18 листопада 2013 року № 100250000/2013/036139 відповідачу також подано наступні документи: декларацію митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 28 березня 2013 року № 333-S, рахунок - фактуру (інвойс) від 15 листопада 2013 року № 0163/13/DEX, пакувальний лист від 15 листопада 2013 року, міжнародну товарно - транспортну накладну (CMR) від 15 листопада 2013 року № 033122, договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно - експедиційного обслуговування від 1 червня 2013 року № Л-15, довідку про транспортні витрати від 18 листопада 2013 року № 333-23, резервну позицію від 26 липня 2001 року № 915, сертифікат про походження товару від 15 листопада 2013 року PL/MF/AK 0002274, сертифікат якості від 15 листопада 2013 року, інформацію про позитивне здійснення радіологічного, фітосанітарного і санітарно - епідеміологічного контролю.

Відповідач, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, дійшов висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та є необхідним витребувати від позивача (декларанта) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

На вимогу відповідача за МД від 17 вересня 2013 року № 100250000/2013/033130 позивачем надано такі додаткові документи: прайс - лист виробника товару від 7 серпня 2013 року, а також копію експортної декларації країни відправлення від 12 вересня 2013 року № 13-ECS-A8101468, договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно - експедиційного обслуговування від 1 березня 2013 року № Л-01, довідку про транспортні витрати від 13 вересня 2013 року № 333-17, рахунок - фактуру на оплату транспортно - експедиційних послуг від 17 вересня 2013 року № 3649 (ці документи, окрім прайс - листа виробника товару від 7 серпня 2013 року, подавались у складі основного переліку документів до МД та надані декларантом повторно).

Позивачем додатково до документів за МД від 4 листопада 2013 року № 100250000/2013/035548 подано митному органу копію експортної декларації країни відправлення від 31 жовтня 2013 року № 13-ECS-A81017874, договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 1 червня 2013 року № Л-25, довідку про транспортні витрати від 4 листопада 2013 року № 333-20, рахунок - фактуру на оплату транспортних послуг від 4 листопада 2013 року № ЛТ-0000007, платіжний документ та виписку з особового рахунку позивача на підтвердження оплати транспортних послуг, виписку з бухгалтерської документації (ці документи подавались у складі основного переліку документів до МД та надані декларантом повторно).

Позивачем за МД від 18 листопада 2013 року № 100250000/2013/036139 надано відповідачу такі додаткові документи: рахунок про оплату транспортно - експедиційних послуг від 18 листопада 2013 року № KI-1146-13, комерційну пропозицію від 30 жовтня 2013 року, прайс - лист виробника товару від 30 жовтня 2013 року, виписку з бухгалтерської документації та копію експортної декларації країни відправлення від 15 листопада 2013 року № 13PL446010E0139710.

При поданні додаткових документів позивач проінформував відповідача про неможливість надання таких витребуваних документів як: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини у зв`язку з їх відсутністю у позивача.

Позивач також звернув увагу на те, що умовами укладеного між позивачем та компанією Quadrum Foods Sp.ZOO SK (Польща) зовнішньоекономічного контракту про поставку товару від 28 березня 2013 року № 333-S та додатками до нього передбачено, що 100 % оплата вартості товару згідно інвойсу здійснюється покупцем через 30 днів після навантаження товару, у зв`язку з чим подання банківських платіжних документів, які стосуються оцінюваного товару та підтверджують його вартість, є об`єктивно неможливим станом на день заявлення цього товару до митного оформлення.

17 вересня 2013 року, 4 листопада 2013 року та 18 листопада 2013 року відповідач за результатами розгляду поданих до митного оформлення документів прийняв рішення про коригування митної вартості № 100250000/2013/500237/2, № 100250000/2013/500375/2 та № 100250000/2013/500419/2, якими здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару (полуниці замороженої) у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість імпортованої позивачем партії цього товару за МД від 17 вересня 2013 року № 100250000/2013/033130 становить 52740,67 грн., за МД від 4 листопада 2013 року № 100250000/2013/035548 - 53325,06 грн., за МД від 18 листопада 2013 року № 100250000/2013/036139 - 132868,44 грн.

Позивач 18 вересня 2013 року, 5 листопада 2013 року та 18 листопада 2013 року надав відповідачу нові митні декларації, в яких відкоригував митну вартість полуниці замороженої з урахуванням рішень митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету усі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Отже, позивач у грудні 2013 року скористався визначеним частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) правом на подання до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів за МД від 17 вересня 2013 року № 100250000/2013/033130 та МД від 4 листопада 2013 року № 100250000/2013/035548, серед яких: копія додаткової угоди № 1 до контракту від 28 березня 2013 року № 333-S, копії платіжних доручень від 27 вересня 2013 року № 261, 13 листопада 2013 року № 441, виписки з банківських рахунків та бухгалтерської документації, що свідчать про оплату позивачем товару згідно інвойсів від 11 вересня 2013 року № 0126/13/DEX, 30 жовтня 2013 року № 0157/13/DEX та на умовах післяоплати, що визначені вказаним контрактом; копії заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, акту здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжного доручення та виписки з банківських рахунків та бухгалтерської документації на підтвердження факту понесення ним транспортних витрат у сумі, що включена до заявленої митної вартості товарів.

Згідно із статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини другої вказаної вище статті МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а відповідно до частини третьої зазначеної статті МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК України.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другої вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно із частиною третьою статті 54 МК, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно із частиною восьмою статті 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги митниці щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, виконанні позивачем не в повному обсязі.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи за основним переліком містять розбіжності чи наявні ознаки їх підробки або документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що документи, які були подані позивачем на підтвердження витрат на транспортування у складі основних документів, містять усі реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили і доказовості приналежності послуг автомобільного перевезення до імпортованих позивачем товарів, а визначена вартість перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідає числовому значенню заявлених позивачем витрат на перевезення в якості складової митної вартості товару.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, подаються декларантом у складі основних документів виключно у разі, якщо рахунок сплачено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність банківських платіжних документів з об`єктивних причин, тобто у разі несплати покупцем коштів за товари, жодним чином не утворює підстав, що декларантом не підтверджено числове значення складових митної вартості товарів чи відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, за умови подання ним інших передбачених цією нормою документів.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги той факт, що відповідно до автоматизованої системи аналізу та управління ризиками подібний товар (заморожена полуниця) у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована позивачем, з наступних підстав.

Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність відмови відповідача у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом та застосуванні резервного методу при визначенні митної вартості товару, у зв`язку з чим рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2013 року № 100250000/2013/500237/2, 4 листопада 2013 року № 100250000/2013/500375/2 та 18 листопада 2013 року № 100250000/2013/500419/2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :