Постанова № 43306166, 10.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 лютого 2015 р. № 820/13156/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліної К.В.

за участю:

представника позивача - Червінського М.А.,

представника відповідача - Мєдведєвої І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання незаконними та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство завод "Електроважмаш", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати п.3 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 15.01.2014 року №06/25/407 про зобов'язання забезпечити відшкодування незаконних витрат Державного підприємства завод "Електроважмаш", що допущені підприємством внаслідок необґрунтованого проведення оплати за електропостачання, яка спожита сторонніми фізичними особами на загальну суму 1258498,35 грн.;

- визнати незаконними та скасувати п.4 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 15.01.2014 року №06/25/407 про зобов'язання забезпечити відшкодування незаконних витрат Державного підприємства завод "Електроважмаш", що допущені підприємством внаслідок необґрунтованого завищення оплати КП "Харківводоканал" за додатковий обсяг стічних вод, який неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення до мережі водовідведення на загальну суму 129820,88 грн.;

- визнати незаконними та скасувати п.7 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 15.01.2014 року №06/25/407 про зобов'язання забезпечити надходження на розрахунковий рахунок Державного підприємства завод "Електроважмаш" коштів в сумі 104974,48 грн. від Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини "Хоспіс";

- стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Електроважмаш" судовий збір у розмірі 73,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не вчиняв правопорушень законодавства у сфері господарювання, використання та безпідставного списання бюджетних коштів у відносинах з АК "Харківобленерго", КП "Харківводоканал" та КЗОЗ "Хоспіс", про які згадується в акті ревізії №06-25/407 від 15.01.2014р. На думку позивача, викладені в згаданому акті ревізії судження органу державного фінансового контролю в оспорюваній частині є помилковими, адже штучно вигадані ДФІ внаслідок перекручення та спотворення дійсних фактичних обставин господарської діяльності підприємства. Позивач вважає, що спірним рішенням суб'єкт владних повноважень необґрунтовано поклав на ДП обов'язок виконання певних дій, хоча підприємством не скоєно ані господарських правопорушень, ані правопорушень у бюджетній сфері, а також у сфері розпорядження державними фінансовими ресурсами тощо.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

Відповідач - Державна фінансова інспекція в Харківській області, з поданим позовом не погодився. У письмових запереченнях на позов (т.1 а.с.217-226) зазначив, що ревізія ДП "Електроважмаш" була проведена працівниками ДФІ цілком об'єктивно, висновки акту ревізії про наявність фактів порушень у діяльності ДП "Електроважмаш" ґрунтуються на підставі документів, поданих позивачем для перевірки. Спірна вимога №06-25/407 від 15.01.2014р. про усунення порушень є обґрунтованою та правомірною, прав позивача не порушує, направлена у відповідності до Конституції України, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та Порядку проведення інспектування ДФІ України, її територіальними органами, в межах повноважень органів ДФІ та у спосіб, які передбачені діючим законодавством України.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, наполягав на об'єктивності та правомірності спірної вимоги.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач - Державне підприємство завод "Електроважмаш" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом - 00213121.

На виконання п. 1.1.4.3 Плану контрольно - ревізійної роботи ДФІ в Харківській області на ІІІ квартал 2013р. та на підставі направлення від 12.09.2013р. № 1239, виданого начальником ДФІ у Харківській області, працівниками ДФІ у Харківській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності ДП "Електроважмаш" за період з 01.07.2011р. по поточний звітний місяць 2013р., результати якої оформлені актом №06 - 12/53 від 06.12.2013р.(т.1 а.с.12-16, 55-62, 102-107).

15.01.2014р. відповідач - ДФІ в Харківській області, посилаючись на вказаний вище акт ревізії, видав спірну вимогу №06-25/407. (т.1 а.с. 9-11).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення у формі вимоги в оскарженій позивачем частині, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті ревізії, суд встановив, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені приписами Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Частиною 2 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

У силу положень ч.1 ст.4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

З положень наведеної норми закону чітко і безумовно слідує, що законодавець надав органам державного фінансового контролю повноваження по встановленню винних у допущенні фактів порушення законодавства посадових осіб та матеріально відповідальних працівників підконтрольної установи.

Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами (затверджено постановою КМУ від 20.04.2006р. №550; далі за текстом - Порядок №550), положення якого спрямовані на законодавчу деталізацію правовідносин з приводу реалізації органами державного фінансового контролю владних управлінських функцій контролю у спосіб проведення інспекцій також зазначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з п.7 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органам державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п.46 Порядку №505, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Аналізуючи положення наведених норм законодавства, суд доходить висновку, що письмова вимога органу державного фінансового контролю за своєю правовою суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, породжує для зобов'язаної особи правові наслідки у вигляді необхідності вчинення певних дій, а відтак, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, має, по-перше, містити чітке викладення суті владного припису, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої органом управління вимоги, а по-друге, допускати реальну можливість виконання владного припису.

Проте, при виданні спірної вимоги в оскарженій ДП "Електроважмаш" частині суб'єкт владних повноважень не забезпечив дотримання закону, оскільки владні приписи власного письмового рішення виклав не чітко, не зрозуміло, що створює ймовірність їх неоднозначного і множинного тлумачення та спричиняє неможливість їх виконання.

Так, у п.3 спірної вимоги суб'єкт владних повноважень зобов'язав позивача забезпечити відшкодування незаконних витрат ДП Завод "Електроважмаш", що допущені підприємством внаслідок необґрунтованого проведення оплати за електропостачання, яка спожита сторонніми фізичними особами на загальну суму 1258498,35 грн., однак, не навів конкретного переліку осіб, винних у скоєнні зафіксованих в акті ревізії порушень законодавства, хоча в силу ст. 4, п.7 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та п.2 Порядку №505 був обтяжений обов'язком встановити порушників - посадових осіб підконтрольної установи та порушників - матеріально відповідальних осіб підконтрольної установи.

Наведені недоліки в реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції у спірних правовідносинах є суттєвими, не можуть бути усунуті судом при вирішенні адміністративного спору з огляду на положення ст.ст.6, 8, 19 Конституції України, а відтак, є окремими, самостійними і достатніми підставами для скасування спірного рішення.

Судовим розглядом також встановлено, підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем, що між ДП завод "Електроважмаш" та АК "Харківобленерго" був укладений договір від 01.06.2008р. № 195 на постачання електричної енергії.

За умовами вказаного вище договору, підприємство несе витрати на оплату електричної енергії, яка споживається підприємством для здійснення як виробничої діяльності, так і невиробничою діяльності. Оплата за постачання електроенергії проводиться, у відповідності до умов договору, шляхом проведення попередньої оплати.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, ДП завод "Електроважмаш" станом на 30.09.2013 р. оплатив використану електроенергію по контрагенту АК "Харківобленерго" у повному обсязі, заборгованість відсутня. (а.с.18-54).

По електромережам, що є власністю ДП завод "Елетроважмаш" у перевіреному періоді з 01.07.2011 р. по 30.09.2013 р., здійснювалося постачання електричної енергії виробничого та невиробничого призначення житлового сектору, до якого входили житлові будинки та гуртожитки, розташовані за адресами: вул. 12 Квітня, б.21; вул. 2-ої П'ятирічки, б.44; вул. Таджицька, б.5, 17; пр-т Московський, б.296 Б; (квартири №4, 9, 34, 39, 44), розташованих в сімейному гуртожитку, за адресою вул. 2-ої П'ятирічки, б.25-а; вул. ГВ. Широнінців, б.43.

Ревізією встановлено, що в періоді, який перевірявся, ДП завод "Електроважмаш" надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді за тарифами, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.08.2007 р. №716 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають житлові, житлово-будівельні кооперативи, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, інших об'єктів господарювання, що не належать до комунальної власності територіальної громади м.Харкова". В тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій будинків, розташованих за адресами Гв.Широнінців, 43, та пр-т Московський, 296-Б входить оплата електропостачання ліфтів та місць загального користування.

Експлуатаційні послуги житлового будинку, який обліковується на балансі підприємства і розташований за адресою: м.Харків, вул. 2-ої П'ятирічки, б.25-А, надає ТОВ "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Авантаж", відповідно укладеного договору від 01.09.2009 р. №33-ВП.

Як зазначається в акті перевірки, проведеною ревізією правильності нарахування квартирної плати, якою охоплено квартири по будинкам вул. 2-ої П'ятирічки, б.44, пр-т Московський, б.296-Б, відповідно до тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.08.2007 р. №716 порушень не встановлено.

В акті ревізії №06-12/53 (т.1 а.с.12-16) інспекторами ДФІ в Харківській області зазначено, що для перевірки правильності проведення витрат на оплату електроенергії непромислового призначення вимогою від 29.10.2013 р. №17 підприємству надано запит що до пред'явлення до ревізії всіх документів, що підтверджують нарахування та фактичні витрати, понесені підприємством за період з 01.07.2011 по 30.09.02013 р.р. за оплату електричної енергії по всім житловим будинкам та пред'явлені до оплати мешканцям будинків суми до відшкодування витрат понесених підприємством по житловому сектору. На вищезазначену вимогу надано рахунки, які виставлено до оплати АК "Харківобленерго", витяг з розрахунків контрагентом житлових будинків, гуртожитків, квартир, яким нараховувалась оплата за експлуатаційні послуги та перелік житлових будинків, які не обліковуються на балансі підприємства, однак, підключені до електромереж підприємства, пояснення головного енергетика ОСОБА_3

Проведеною перевіркою повноти виставлення підприємством фізичним особам сум на відшкодування понесених витрат на оплату електроенергії встановлено, що відповідно до наданих до ревізії документів ЖКВ ДП завод "Електроважмаш" уклав договори та пред'являв рахунки на відшкодування понесених підприємством витрат, не всіма субспоживачами, які підключені до електромережі підприємства та фактично споживають електричну енергію, що оплачує ДП завод "Електроважмаш". Тобто, підприємство без укладання договорів на відшкодування та виставлення відповідних рахунків несе витрати на оплату електроенергії, що споживається сторонніми особами, що є порушенням вимог ч.1 ст.3 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 р. №996-ХІV, п.7 П(С)БУ 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р.№318.

Згідно з наданими підприємством до ревізії документами споживачами електричної енергії, яка не виставляється до відшкодування, є мешканці житлових будинків, які раніше обліковувались на балансі підприємства, та у попередні періоди були передані до комунальної власності міста Харкова.

Проведеним порівнянням фактичних витрат підприємства на оплату електроенергії та витрат, що пред'явлені підприємством до відшкодування споживачам, з урахуванням витрат електроспоживання місць загального користування (освітлення сходових клітин та енергоспоживання ліфтів), які входять до тарифів на експлуатаційні послуги встановлено, що в результаті неповного пред'явлення підприємством до оплати споживачам витрат понесених на оплату електроенергії, підприємство отримує відшкодування понесених витрат не в повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що матеріальна шкода нанесені підприємству внаслідок неповного пред'явлення ДП завод "Електроважмаш" до відшкодування витрат понесених на відшкодування витрат на оплату електроенергії, яка споживалась сторонніми особами за період з 01.07.2011 по 30.09.2013 р.р., складає 1258498,35 грн. (в т.ч. за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. в сумі 448521,93 грн.. за 2012 рік в сумі 555951,89 грн., за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2013 р. в сумі 254024,53 грн.).

Однак, співробітниками ДФІ у Харківській області при проведенні перевірки підприємства, не були взяті до уваги платіжні доручення ПАТ "Ощадбанк" та ПАТ "Мегабанк", згідно яких щомісячно сплачувались рахунки за спожиту та поставлену електроенергію фізичними особами, що отримують електроенергію через мережі, які належать ДП завод "Електроважмаш" та з якими на укладено договорів на відшкодування таких витрат. Оплата вартості електроенергії фізичними особами, з якими не укладено договір на відшкодування витрат позивачу, підтверджується наданими суду копіями розрахунків за спожиту електроенергію, копії чеків ПАТ "Ощадбанк" в період з липня 2011 р. по вересень 2013 р. (т.1 а.с.119-208), реєстри платежів ПАТ "Мегабанк" в період з 01.07.2011 р. по 29.12.2011 р., з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., з 03.01.2013 р. по 31.09.2013 р. (т.2; т.3; т.4).

Вказане вище додатково підтверджується висновками проведеної Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса судово - економічної експертизи № 9515. (т. 5 а.с.10-16).

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач, який згідно зі ст. 3 КАС України та в силу Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" є суб'єктом владних повноважень, у ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості власних суджень за даним епізодом, у зв'язку з чим позов ДП в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно з викладеним в акті ревізії №06-12/53 від 06.12.2013р. судженням ДФІ, котре слугувало фактичною підставою для формулювання п. 4 припису спірної вимоги, позивач, ДП завод "Електроважмаш", повинен забезпечити відшкодування незаконних витрат, що допущені підприємством внаслідок необґрунтованого завищення оплати КП "Харківводоканал" за додатковий обсяг стічних вод, який неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення до мережі водовідведення на загальну суму 129820,88 грн.

Суд, вирішуючи спір по суті за даним епізодом, встановив наступне.

На підставі договору № ІІ-4568/07АПК-2 від 25.03.2004 р. та додаткових угод до нього, укладених між ДП завод "Електроважмаш" (абонент) та КП "Харківводоканал", КП "ХВК" зобов'язується приймати від абонента стічні води, а абонент зобов'язується сплатити вартість наданих послуг КП "ХВК". (т.1 а.с .63-66, 67, 68).

Згідно висновків, викладених в акті перевірки №06-12/53 від 06.12.2013 р., при проведенні КП "Харківводоканал" розрахунків додаткового обсягу стічних вод по договору № ІІ-4568/07АПК-2 від 25.03.2004 р., коефіцієнт стоку стічних вод у розмірі 20% щодо ДП завод "Електроважмаш" не враховувався, що не відповідає вимогам п.4.10 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та п.7.3 ДСТУ 3013-95, за рахунок чого вартість наданих послуг за період з 01.07.2011 р. по 31.10.2012 р. завищено на загальну суму 129820,88 грн.

Суд зазначає, що позивачем, були вчинені заходи для відшкодування зазначених витрат. Так, ДП завод "Електроважмаш" двічі звертався з позовом до Господарського суду Харківської області:

- У 2013 р. з позовом до КП "Харківводоканал" про стягнення коштів по договору № ІІ-4568/07АПК-2 від 25.03.2004 р. у сумі 370581,56 грн., набутих без достатньої правової підстави. В обґрунтування підприємство зазначило, що при проведенні КП "Харківводоканал" розрахунків додаткового обсягу стічних вод у розмірі 20% по вказаному договору коефіцієнт стоку дощових вод на ДП завод "Електроважмаш" не враховувався. Рішенням Господарського суду Харківської області 18.07.2013 р. було відмовлено в задоволенні позову ДП завод "Електроважмаш" у зв'язку з тим, що договором не було визначено розміру коефіцієнту стоку (тому фактично застосовувався коефіцієнт 1), а отже, підстав для застосування меншого коефіцієнту стоку у відповідача не було. На цій підставі судом визнано, що кошти, які отримав відповідач згідно п.2.1.3 договору були сплачені на підставі та в розмірі, що визначені в договорі і не можуть бути визнані безпідставно отриманими. (т.1 а.с.84-89). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. апеляційну скаргу ДП завод "Електроважмаш" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2013 р. по справі №922/2259/13 залишено без змін. (т.1 а.с.90-97);

- завод "Електроважмаш" звертався до Господарського суду Харківської області 06.03.2014 р. з позовом до КП "Харківводоканал" про визнання недійсним п.2.1.3 договору № ІІ-4568/07АПК-2 від 25.03.2004 р. та стягнення 129820,88 грн. (т.1 а.с.69-73). В обґрунтування позовних вимог підприємство посилалось на відсутність в п.2.1.3 договору № ІІ-4568/07АПК-2 від 25.03.2004 р. положень про застосування коефіцієнту стоку дощових вод, тоді як підзаконними нормативними актами вказаний коефіцієнт був визначений, як на момент укладення даного договору, так і під час його дії (зокрема, п.15.9 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжитлокомунгосп від 01.07.1994 №65, п.2.17 БНіП 2.04.03-85 та п.7.3 ДСТУ 3013-95).

Так, згідно з п.2.23 Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №581 від 18.06.2003, що діяли на момент укладення договору, за додаткову кількість стічних вод, що надходять до міської каналізації у період дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів на території абонента, абонент сплачує згідно з Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжитлокомунгосп від 01.07.1994 №65.

Відповідно до п.15.9 Правил №65 додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби; б) при роздільній системі каналізації - 20% від розрахункових об'ємів стічних вод за підпунктом "а" цього пункту. Отже, як при загальносплавній, так і при роздільній системі каналізації вищевказана норма Правил №65 при визначенні розрахунку додаткової кількості стічних вод відсилає до норм БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди, згідно з якими, на думку позивача, максимальним показником коефіцієнту стоку був 0,32. таким чином, ДП завод "Електроважмаш" просило з урахуванням ст.ст.203, 215 ЦК України визнати недійсним п.2.1.3 договору № ІІ-4568/07АПК-2 від 25.03.2004 р. та стягнути суму 129820,88 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2014 р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог ДП завод "Електроважмаш" та встановлено, що позивач не має права на стягнення з КП "Харківводоканал" суми 129820,88 грн., які підприємство сплачувало за надані з водовідведення за період з 01.07.2011 по 31.10.2012 р. (т.1 а.с.74-83).

Таким чином, суд доходить висновку, що ДП завод "Електроважмаш" здійснив ряд заходів для відшкодування надмірно сплачених коштів з КП "Харківводоканал" та виконання пункту 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області №06-25/407 від 15.01.2014 року, однак рішенням господарського суду в задоволенні позовних вимог було відмовлено, що унеможливило виконання позивачем виставленої вимоги ДФІ.

Беручи до уваги приписи ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, та які є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ДП завод "Електоважмаш" в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування п.7 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 15.01.2014 р. №06/25/407 про зобов'язання забезпечити надходження на розрахунковий рахунок ДП завод "Електроважмаш" коштів в сумі 104974,48 грн. від Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини "Хоспіс", суд зазначає наступне:

Актом ревізії встановлено, що регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) укладено з КЗОЗ "Хоспіс" (орендар) договір оренди від 01.11.2000 р. №262-Н, відповідно до якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення будівлі санаторія-профілакторія "Електрик" загальною площею 3938,0 кв.м, що знаходиться на балансі ДП завод "Електроважмаш".

Первісна вартість об'єкту оренди становить 473121,00 грн.

Об'єкт оренди розташований за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 4А.

Майно передано в оренду з метою розміщення обласного медико-соціального центру. (т.1 а.с.98-101).

Додатковою угодою від 01.03.2004 року №2 до договору від 01.11.2000 р. №262-Н внесено зміни щодо збільшення загальної площі орендованих приміщень до 4660,6 кв. м та вартості орендованого майна згідно з незалежною оцінкою станом на 30.09.2003 р. в сумі 1949200,00 грн.

Відповідно до наданих під час ревізії даних бухгалтерського обліку ДП завод "Електроважмаш", відшкодування орендарями плати за користування земельними ділянками, на яких знаходяться об'єкти оренди, у ревізуємому періоді не здійснювалося.

Так, за період з 01.07.2011 по 30.09.2013 р. підприємством позивача зараховано та сплачено земельний податок у сумі 343652,09 грн. за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою м.Харків, вул. Луї Пастера, 4. (т.1 а.с.108)

Сума земельного податку, яка підлягає відшкодуванню орендарем - КЗОЗ "Хоспіс", до моменту передачі будівлі у власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Харківської області, 104974,48 грн., в тому числі: за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 24663,90 грн., за 2012 рік - 53732,06 грн., за період з 01.01.2013 р. до 17.06.2013 р. - 26578,52 грн. (т. 1 а. с. 109).

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ДП завод "Електроважмаш" на виконання пункту 7 вимоги від 15.01.2014 р. №06-25/407 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до КЗОЗ "Хоспіс", 3-я особа Державна фінансова інспекція в Харківській області про компенсацію плати податку за земельну ділянку у розмірі 104974,48 грн.

Однак, господарським судом були відхилені доводи представника ДП завод "Електроважмаш" та не знайшли документального підтвердження розрахунки суми плати за земельну ділянку, що підлягає стягненню з КЗОЗ "Хоспіс", викладені інспектором ДФІ в акті ревізії. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2014 р. по справі №922/806/14 відмовлено в задоволенні позову ДП завод "Електроважмаш" про стягнення з КЗОЗ "Хоспіс" компенсації з плати за земля у розмірі 104974,48 грн. (т.1 а.с.110-114).

Зважаючи на частину 2 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд доходить висновку про те, що питання про зобов'язання відшкодування плати за землю КЗОЗ "Хоспіс" позивачу вирішено господарським судом, а отже п.7 вимоги від 15.01.2014 р. №06-25/407 підлягає скасування, а позовні вимоги позивача в цій частині належить задовольнити.

Оцінивши обґрунтованість доводів сторін, з'ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими доказами, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості мотивів, покладених в основу спірного рішення в частині п.п.3-4, 7 вимоги, зміст складеного акту ревізії не містить належних та достатніх фактичних даних по цим епізодам, які б достеменно засвідчували факт наявності події протиправного діяння, вчиненого суб'єктом господарювання. Викладені в акті ревізії судження суб'єкта владних повноважень мають характер припущень, не підкріплені належними висновками та не доведені відповідними документами, а відтак, не можуть слугувати законними підставами для покладення на ДП публічного обов'язку.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог п. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання незаконними та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати п.3 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 15.01.2014 року №06/25/407 про зобов'язання забезпечити відшкодування незаконних витрат Державного підприємства завод "Електроважмаш", що допущені підприємством внаслідок необґрунтованого проведення оплати за електропостачання, яка спожита сторонніми фізичними особами на загальну суму 1258498,35 гривень.

Визнати незаконними та скасувати п.4 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 15.01.2014 року №06/25/407 про зобов'язання забезпечити відшкодування незаконних витрат Державного підприємства завод "Електроважмаш", що допущені підприємством внаслідок необґрунтованого завищення оплати КП "Харківводоканал" за додатковий обсяг стічних вод, який неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення до мережі водовідведення на загальну суму 129820,88 гривень.

Визнати незаконними та скасувати п.7 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 15.01.2014 року №06/25/407 про зобов'язання забезпечити надходження на розрахунковий рахунок Державного підприємства завод "Електроважмаш" коштів в сумі 104974,48 грн. від Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини "Хоспіс".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Електроважмаш" (місцезнаходження: 61089, пр. Московський, б.299, м.Харків, код ЄДРПОУ 005213121) судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 16 лютого 2015 року.

Суддя Панченко О.В.