Постанова № 43306164, 13.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

за результатами скороченого провадження

м. Київ

13 березня 2015 року № 826/645/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. розглянувши, в порядку скороченого провадження, адміністративну справу

за позовом

Заступника прокурора м. Чернігова інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низки ліків"

про

стягнення штрафу в розмірі 2500,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 27 зазначеного Закону відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Частиною четвертою статті 27 Закону України "Про рекламу" Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Згідно з частиною пятою статті 27 зазначеного Закону вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 встановлено., що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями Держспоживінспекції України є: реалізація державної політики у сферах: державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил; внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у сферах діяльності Держспоживінспекції України.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.

Пунктом 7 зазначеного Положення встановлено, що Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за № 1337/20075 територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції).

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 зазначеного Положення інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Пунктом 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно з частиною другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Частиною третьою статті 361 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду копії наступних документів: листа №03/40 від 15.01.2014, листа - вимоги № 03/1662 від 03.12.2013, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень "14027 0155442 0", "14000 2437625 9", "14000 2444478 5", протоколу про порушення законодавства про рекламу № 05 від 30.04.2014, вимоги № 02-04/905 від 12.05.2014, фотографій, рахунку - фактури № СФ-0852 від 11.10.2013, видаткової накладної № РН-00829 від 16.10.2013, рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 15 від 29.05.2014, листа № 02-04/2161 від 08.07.2014, протоколу № 14 від 24.07.2014, рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 10 від 24.07.2014.

Дослідивши зазначені докази суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 17, 50, 69, 70, 71, 158-163 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека низки ліків» (03142, м. Київ, вул. Семашка, 13, код ЄДРПОУ 38365955) на користь держави (УК у м. Чернігові/ м.Чернігів/21081100, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, банк одержувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області, р/р 31118106700002) штраф у розмірі 2500.00 грн. (дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.);

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження підлягають негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Справа № 826/645/15