Ухвала суду № 43306054, 27.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 березня 2015 року Справа № 804/1954/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши в порядку письмового провадженні у місті Дніпропетровську клопотання Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна реєстраційна компанія" про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2014 № 0000752200 без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна реєстраційна компанія" про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2014 № 0000752200.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2015 відкрито провадження у справі № 804/1954/15 та призначено її до розгляду на 19.02.2015.

Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" без розгляду. Вказане клопотання мотивовано тим, що позивачем пропущено строк, встановлений ч. 4 чт. 99 Кодексу адміністративного судочинства України на звернення до суду із позовом про скасування податкового - повідомлення рішення, процедура оскарження по якому закінчилася за два місяці до звернення із зазначеним позовом до суду. В означеному клопотанні відповідач посилається на положення п. 56.19 ст. 59 Податкового Кодексу України, яка передбачає, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Позивач подав письмові заперечення на клопотання відповідача (вх. №19024), в яких зазначив, що норма п. 56.19 ст. 59 Податкового Кодексу України не може застосовуватися, оскільки на дані правовідносини розповсюджується строк, встановлений спеціальною нормою Податкового кодексу України у 1095 днів. У зазначених письмових поясненнях позивач просив суд здійнювати розгляд клопотання за відсутності повноважного представника позивача та відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання відповідача у порядку письмового провадження.

Дослідивши подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення -рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Зі змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення - рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

У той же час норма п. 56.19. ст. 56 ПК України встановлює, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Оскільки між наведеними нормами Податкового Кодексу України наявна колізія, для її усунення Вищим адміністративним судом України листом від 10.02.2011 № 203/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих положень приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» надано роз'яснення адміністративним судам стосовно обчислення строків для звернення до адміністративного суду.

Так, проаналізувавши норми Податкового кодексу України, Вищий адміністративний суд України вказав, що при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Крім того, статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 6 Кодексу закріплює право на судовий захист. Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. (ч.4 ст.6 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що клопотання Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" без розгляду є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 155 КАС України, питання залишення позовної заяви без розгляду вирішується судом шляхом постановлення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 155, 156, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна реєстраційна компанія" про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2014 № 0000752200 без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Царікова