Рішення № 4330510, 23.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09 Справа № 13/221

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугансквода»м. Луганськ

до комунального підприємства «Словяносербськтепло», смт. Словяносербськ

про стягнення 21 433 грн. 02 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивача

Шепіль Ю.М. дов. № 2 від 01.10.2008 р.

Від відповідача

Масенко Б.В. дов. № 108 від 06.07.2009 р.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Чорна І.М.

У судовому засіданні 09.07.2009 р. оголошено перерву до 20.07.2009 р., 20.07.2009 р. до 23.07.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 21433 грн. 02 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 01.08.2008 р. укладений договір № 144/2-в/с на послуги водопостачання та водовідведення.

07 жовтня 2007 р. позивач звернувся до відповідача з приписом № 535 в якому запропонував здійснити заміну водомірів.

Відповідач листом № 232 від 20.10.08 р. зобов’язався здійснити заміну водомірів в строк до 01.12.2008 р.

Відповідач здійснив заміну водомірів лише в кінці лютого 2009 року.

Згідно п. 5.5. договору відповідач зобов’язаний виконувати рекомендації позивача, у разі відмови від їх виконання, водоспоживання вважається без обліковим, а об’єм спожитої води визначається згідно п. 9.6 та 21.5 Правил користування.

З врахуванням зазначеного позивач визначив поставлений відповідачу об’єм води за період з 01.11.2008 р. по 30.04.2009 р. в розмірі 3429 м3, стоків 3017 м3 на загальну суму 32578 грн. 74 коп.

Відповідач оплатив лише 11145 грн. 72 коп. в наслідок чого заборгованість склала 21433 грн. 02 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 21433 грн. 02 коп.

Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що він повністю оплатив надані послуги виходячи з показань лічильників.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Спір між сторонами виник стосовно питання щодо правомірності нарахування позивачем об’єму спожитої відповідачем води за період січень-лютий 2009 р. не за приладом обліку, а на підставі розрахунків відповідача.

З врахуванням положень п. 5.7. договору позивач правомірно визначив кількість наданих відповідачу послуг.

За таких обставин, З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідач не виконав грошове зобов’язання за договором щодо оплати позивачу 21433 грн. 02 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –214 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Словяносербськтепло»Слов’яносербської районної ради Луганська область, Слов’яносербський район, смт. Слов’яносербськ, вул. Гагаріна, б. 36, ідентифікаційний код 34767448, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу 166, ідентифікаційний код 35554719, борг в сумі 21433 грн. 02 коп., державне мито у сумі –214 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

28 липня 2009 року