Рішення № 43304024, 19.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/10/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 Справа № 908/340/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Шевченка, 1)

до Державного підприємства «Донецька залізниця» (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68)

про стягнення 1203,90 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 20.01.15. звернулось Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з позовною заявою до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 1203,90 грн. заборгованості за Комерційним актом БН 720892/408 від 15.07.14.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв’язку з втратою частини вантажу, відповідач має сплатити на користь позивача суму заподіяних збитків.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.15. порушено провадження у справі № 908/340/15-г, присвоєно справі номер провадження 19/10/15, розгляд справи призначено на 17.02.15. о 10-20.

Представник позивача в судове засідання 17.02.15. не з’явився, але від нього 16.02.15. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 17.02.15. не з’явився, вимоги ухвали суду від 21.01.15. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.15. розгляд справи № 908/340/15-г на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 19.03.15. о 12-00.

Від позивача 20.02.15. надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке було задоволено судом.

Представники сторін в судове засіданні 19.03.15. не з’явились, про поважні причини неявки відповідач суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать витяги з журналів телефонограм та реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, сторони належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання і їх неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/340/15-г.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд Запорізької області, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.14. по залізничній накладній № 50890821 Товариством з обмеженою відповідальність «ДТЄК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» на адресу позивача була здійснена поставка антрациту навалом у вологому стані, перевізником якого є: Державне підприємство «Донецька залізниця» з масою вантажу 70000 кг, номер вагону 60673365.

Як вбачається з комерційного акту БН 720892/408 від 15.07.14., маса вантажу в вагоні № 60673365 складає 67550 кг. Крім того, зазначено, що вагон прибув у технічному несправному стані праворуч в бік руху потягу 2, 3, 6, 7 люки та ліворуч в бік руху потягу 1, 5, 6, 7 люка зламані, зазор 20 мм. Завантаження в вагони нижче рівня бортів на 500 мм. Маркування відсутнє. Над 2-3, 5-6 люками праворуч в бік руху потягу наявне воронкоподібне заглиблення 1000Х1000Х1000Х мм. На хребтовій балці наявні сліди просипання вантажу.

Позивач посилається на те, що відповідач не виконав покладені на нього Законом та Договором перевезення цивільно-правових зобов’язань, в частині забезпечення схоронності перевезеного вантажу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв’язку з частковою втратою вантажу, позивачем було нараховано суму на відшкодування збитків.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 5. ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, Транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини щодо перевезення вантажів залізницею регулюються, зокрема, Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 06.04.98. та іншими нормативними актами.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до п. 5. Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Стаття 2 Статуту залізниць України (далі – Статут залізниць) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

В ст. 5 Статуту залізниць зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (далі – Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до залізничної накладної № 50890821 на станції Маріуполь-Сортировочний, вагон № 60673365 ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» було завантажено антрацитом в вологому стані з масою вантажу 70000,00 кг.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Статтею 110 Статуту залізниць встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, невідповідність маси і кількості наявного вантажу повинна бути засвідчена комерційними актами.

Як вбачається з Комерційного акту БН 720892/408 від 15.07.14., маса вантажу в вагоні № 60673365 складає 67550 кг.

Частиною 1 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць вбачається, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.

Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Статтею 115 Статуту залізниць встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Вартість вантажів, які належать громадянам і вартість яких не було оголошено під час відправлення, визначається за цінами, що діють у тому місці і на той час, де і коли здійснюється відшкодування збитків.

Як вбачається з рахунку-фактури № 576 від 10.07.14. Вантажовідправника, 1 тонна антрациту складає 955,48 грн.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок суми розміру збитків, суд встановив, що він відповідає вимогам Статуту залізниць України, є обґрунтованим та вірним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1203,90 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми нарахованих позивачем збитків, відповідачем не подано та в матеріалах справи не містяться

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Шевченка, 1) 1203 (одну тисячу двісті три) грн. 90 коп. – збитків, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.15.

Суддя І.В. Давиденко