Рішення № 4330383, 06.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" серпня 2009 р. Справа № 19/163-09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»,

м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія

«Провіта», м. Вишгород

про стягнення 4087,96 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача –не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(далі –відповідач) про стягнення 4087,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови генерального договору № 11/04/2006-ФП про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії від 11.04.2006 р., в зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 3998,91 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача 79,18 грн. –пені та 9,87 грн. –3% річних, в зв’язку з порушенням грошових зобов’язань.

Ухвалою від 24.06.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/163-09 та призначив розгляд справи на 16.07.2009 р.

Ухвалою від 16.07.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 06.08.2009 р., в зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 06.08.2009 р. не з’явились з невідомих причин. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Відповідач в засідання суду жодного разу не з’явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 24.06.2009 р. та ухвалу від 16.07.2009 р. не виконав.

За таких обставин, рішення винесене, на підставі вимог ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий альянс»було укладено генеральний договір № 11/04/2006-ФП про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії від 11.04.2006 р. Предметом цього договору є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків (п. 1.1. договору). Кожна із сторін, що підписала цей договір має право приймати і передавати ризики у факультативне перестрахування (ретроцесію) у визначеній долі, керуючись інтересами обох сторін. Конкретний договір факультативного перестрахування (ковер-нота) є юридичним документом, невід’ємним доповненням до цього договору, що регулює перестрахування конкретного ризику (п. 1.6. договору). Передані в перестрахування (ретроцесію) ризики вважаються перестрахованими на умовах оригінальних договорів страхування (страхових полісів), якщо інше не обумовлено конкретними договорами факультативного перестрахування (ретроцесії) (п. 1.7. договору).

На виконання умов договору, сторони уклали ковер-нот № 525/автокаско/07 від 29.10.2007 р. і ковер-нот № 567/автокаско/07 від 16.11.2007 р. Згідно з вказаними ковер-нотами автомобілі були перестраховані в ТДВ «Страхова компанія «Провіта».

11.11.2008 р., відповідно до статті 1 Статуту ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна», ЗАТ «Страхова компанія «Український Страховий Альянс»змінило назву Компанії на ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна», в зв’язку з чим були внесені відповідні зміни до Державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА № 194883.

Таким чином, ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна»є правонаступником ЗАТ «Страхова компанія «Український Страховий Альянс».

Відповідно до п. 4.4. договору, перестраховик зобов'язаний в разі настання страхового випадку, за заявою перестрахувальника (страховика), здійснити виплату страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), безпосередньо страхувальнику (вигодонабувачу) у випадку неплатоспроможності перестрахувальника (страховика).

Згідно п. 3.3.3 договору, перестраховик зобов'язується перераховувати перестрахувальнику, або у випадку його неплатоспроможності та за його дорученням - страхувальнику (вигодонабувачу), відповідну частину страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня отримання від перестрахувальника наступних документів: письмової заяви перестрахувальника з розрахунком частини страхового відшкодування (калькуляції), що підлягає виплаті перестраховиком; письмової заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування; страхового акту; копії оригінального договору страхування (страхового полісу); відповідних документів від правоохоронних органів, банків, медичних та інших установ, які володіють інформацією про обставини страхового випадку та підтвердження перерахування перестрахувальником суми страхового відшкодування страхувальнику (за винятком, коли в силу вступає умова касового збитку), якщо інше не обумовлено конкретними договорами перестрахування (ретроцесії).

За ковер-нотом № 525/автокаско/07 від 29.10.2007 р. страховий випадок стався 28.07.2008 р. Доля перестраховика становить 10%, тобто 1941,05 грн. Лист-повідомлення про зобов'язання сплатити частину страхового відшкодування позивач з усіма документами, що передбачені п. 3.3.3. договору, надіслав перестраховику –відповідачу 01.04.2009 р. за № 1492/ГО.

За ковер-нотом № 567/автокаско/07 від 16.11.2007 р. страховий випадок стався 22.07.2008 р. Доля перестраховика становить 20%, тобто 2057,86 грн. Лист-повідомлення про зобов'язання сплатити частину страхового відшкодування позивач з усіма документами, що передбачені п. 3.3.3. договору, надіслав перестраховику –відповідачу 01.04.2009 р. за № 1495/ГО.

В порушення умов договору, відповідач в установлений строк не виконав взятих на себе зобов’язань, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 3998,91 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3998,91 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно п. 3.7 договору, у випадку порушення однією із сторін умов розрахунків, визначених умовами цього договору та конкретними договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діятиме в період, коли вступить в силу умова оплати пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення, за умови, що чинним законодавством на цей час не буде передбачено інше.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 79,18 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних, за розрахунком позивача, складає 9,87 грн., отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Виходячи з вище наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7; код 31704186) на користь Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна»(04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; код 31235110) 3998 (три тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 91 коп. –боргу, 79 (сімдесят дев’ять) грн. 18 коп. –пені, 9 (дев’ять) грн. 87 коп. –річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Карпечкін Т.П.

Рішення підписано

11.08.2009 р.