Рішення № 43303824, 18.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/15/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 Справа № 908/445/15-г

За позовом: Комунального підприємства “Центр обслуговування споживачів Шевченківського району” (03190, Київська область, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛАНТЕХСЕРВІС” (83059, Донецька область, м. Макіївка, вул. Донецька, 80; фактична адреса: Київська область, м. Київ, вул. Бакинська, 37-г, офіс 151)

про стягнення 54 744, 12 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.01.2015 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Центр обслуговування споживачів Шевченківського району” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛАНТЕХСЕРВІС” про стягнення 54 744, 12 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2015 справу №908/445/15-г прийнято до свого провадження суддею Проскуряковим К.В., справі присвоєно номер провадження - 5/15/15, судове засідання призначено на 25.02.2015. Розгляд справи відкладався на 18.03.2015. У судовому засіданні 18.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судове засідання 18.03.2015 не з’явився. Від позивача на адресу суду надійшло клопотання № 1080/юр від 12.03.2015 про розгляд справи без участі представника позивача. Клопотання судом задоволено.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2013 між Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛАНТЕХСЕРВІС» було укладено договір підряду № 09/13, відповідно до п. 1.1. якого підрядник приймає на себе виконання робіт з монтажу металоконструкцій вхідної групи будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8. Пунктами 4.1., 4.4. договору передбачено, що вартість загально-будівельних робіт, що вказані в кошторисній документації та договірній ціні, що є невід’ємною частиною даного договору, складає: 94 890, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 15 815,00 грн. Замовник в термін 5-ти днів з моменту підписання даного договору перераховує 50 % суми договору на рахунок виконавця і внесенням залишку суми після виконання етапів роботи згідно Графіку робіт та на підставі поданих підрядником рахунків. Платіжним дорученням № 814 від 12.06.2013 позивач (замовник) перерахував відповідачу (підрядник) 50 % суми договору згідно п. 4.4. договору у розмірі 47 445,00 грн. Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору підрядник починає роботи протягом 3 робочих днів з моменту отримання авансового платежу на свій поточний рахунок. Термін виконання робіт – згідно Графіку робіт, погодженому сторонами. Однак, відповідач не приступив до виконання робіт, передбачених договором. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 47 445,00 грн., втрати від інфляції у розмірі 6 082, 45 грн. та 3 % річних у розмірі 1 216, 67 грн. Також, позивач зазначає, що виконання зобов’язання втратило для нього інтерес. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання 18.03.2015 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 23.01.2015 та від 25.02.2015 відповідачем не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”).

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 23.01.2015 № 908/445/15-г про порушення провадження у справі та від 25.02.2015 № 908/445/15-г про відкладення розгляду справи були розміщені на офіційному веб-сайті господарського суду Запорізької області (а.с. 27, 56).

Також, в матеріалах справи міститься Акт господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 про те, що поштове відправлення: ухвала господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 про відкладення розгляду справи № 908/445/15-г не приймається до пересилання адресату (відповідачу), на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 20.01.2015 № 04-16-83 (а.с. 57, 58).

Відповідно до відомостей офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНТЕХСЕРВІС» є 83059, Донецька область, м. Макіївка, вул. Донецька, 80.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов’язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов’язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез’явлення повноважних представників сторін в судове засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши та дослідивши документи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2013 між Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛАНТЕХСЕРВІС» (далі - підрядник) було укладено договір № 09/13 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник приймає на себе виконання робіт з монтажу металоконструкцій вхідної групи будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8.

Згідно п.п. 3.1. – 3.3. договору підрядник починає роботи протягом 3 робочих днів з моменту отримання авансового платежу на свій поточний рахунок.

Термін виконання робіт – згідно Графіку робіт, погодженому сторонами.

У разі виникнення прострочення виконання робіт, що сталося не з вини підрядника, термін виконання робіт переноситься на відповідний строк. У такому випадку сторони складають акт про зміну терміну виконання робіт, що підписується обома сторонами із зазначенням причин прострочення.

Пунктами 4.1., 4.4. договору передбачено, що вартість загально-будівельних робіт, що вказані в кошторисній документації та договірній ціні, що є невід’ємною частиною даного договору, складає: 94 890, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 15 815,00 грн.

Замовник в термін 5-ти днів з моменту підписання даного договору перераховує 50 % суми договору на рахунок виконавця і внесенням залишку суми після виконання етапів роботи згідно Графіку робіт та на підставі поданих підрядником рахунків.

Згідно п.п. 5.1, 5.3. договору за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що виражаються у зроблених останньою витратах або пошкодженні майна.

У разі прострочення підрядником терміну виконання робіт (крім випадку, вказаному в п. 3.2.), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки, але не нижче облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 10.6. договору додатком до договору є Графік проведення робіт.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 814 від 12.06.2013, відповідно до якого замовник перерахував підряднику 50 % суми договору згідно п. 4.4. договору у розмірі 47 445,00 грн. (а.с. 12).

Позивач направив відповідачу лист № 2856 від 16.07.2014 про необхідність тимчасового зупинення робіт, які повинні бути негайно зупинені відповідачем після отримання зазначеного листа та відповідну додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 51).

Відповіді позивач не отримав.

Також, позивач неодноразово звертався до відповідача листами з вимогою повернути авансовий платіж у розмірі 47 445,00 грн. (а.с. 13, 14). Відповіді позивач не отримав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 47 445,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що підрядник починає роботи протягом 3 робочих днів з моменту отримання авансового платежу на свій поточний рахунок.

Термін виконання робіт – згідно Графіку робіт, погодженому сторонами.

Відповідно до п. 10.6. договору додатком до договору є Графік проведення робіт.

Позивачем не надано суду додаток до договору – Графік проведення робіт, що передбачено пунктами договору.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач якимось чином порушив строки виконання робіт, передбачені договором.

До того ж, договір не містить положень щодо повернення суми авансового платежу підрядником у разі порушення строків виконання робіт, передбачених договором.

Позивач направив відповідачу лист № 2856 від 16.07.2014 про необхідність тимчасового зупинення робіт, які повинні бути негайно зупинені відповідачем після отримання зазначеного листа та відповідну додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 51).

Відповіді позивач не отримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що підрядник починає роботи протягом 3 робочих днів з моменту отримання авансового платежу на свій поточний рахунок.

Платіжним дорученням № 814 від 12.06.2013 позивач (замовник) перерахував відповідачу (підрядник) 50 % суми договору згідно п. 4.4. договору у розмірі 47 445,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Доказів того, що відповідач приступив до виконання робіт суду не надано.

Частиною 2 ст. 570 ЦК України передбачено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За правовою природою аванс – це сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбачених законодавчими актами.

Проаналізувавши норми договору підряду № 09/13 від 07.06.2013, суд приходить до висновку, що перерахована позивачем сума у розмірі 47 445,00 грн. є саме авансом та підлягає стягненню як попередня оплата.

Згідно п.п. 5.1, 5.3. договору за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що виражаються у зроблених останньою витратах або пошкодженні майна.

У разі прострочення підрядником терміну виконання робіт (крім випадку, вказаному в п. 3.2.), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки, але не нижче облікової ставки НБУ.

Проаналізувавши зазначені пункти договору, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні грошові зобов’язання перед відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 6 082,45 грн. та 3 % річних у розмірі 1216,67 грн.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов’язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов’язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані роботи.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014 № 01-06/1666/14 «Про доповнення Інформаційного листа ВГСУ від 15.01.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» обов’язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов’язання в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов’язанням). На аванс можуть нараховуватися лише проценти, передбачені ст. 536 ЦК України».

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 6 082,45 грн. та 3 % річних у розмірі 1216,67 грн.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛАНТЕХСЕРВІС” (83059, Донецька область, м. Макіївка, вул. Донецька, 80; фактична адреса: Київська область, м. Київ, вул. Бакинська, 37-г, офіс 151, код ЄДРПОУ 37354350) на користь Комунального підприємства “Центр обслуговування споживачів Шевченківського району” (03190, Київська область, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) заборгованість у розмірі 47 445 (сорок сім тисяч чотириста сорок п’ять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 583 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят три) грн. 40 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.03.2015